Головна ⇒ 📁Довідник з української культури ⇒ Дзвони



Дзвони

“Дзвони” – літературно-науковий часопис католицького спрямування, виходив у Львові (1931-39), фінансований митрополії том А. Шептицьким. Редакційну колегію “Д.”, до складу якої входили М. Конрад, Г. Костельник, М. Чубатий, очолював Й. Сліпий, обов’язки редактора виконував П. Ісаїв. На сторін ках журналу друкувалися твори Наталени Королевої, У. Сам чука, Ю. Липи, О. Печеніг (Оксани Лятурницької), Уляни Кравченко, Б.-І. Антонича, С. Шелухина та ін. Основні рубрики: поезія, наукові й публіцистичні статті, хроніка, рецензії, бібліографічні матеріали.

В основі літературно-естетичної концепції – ідея єдності християнського світогляду та його мистецької реалізації як органічної частини творчої свідомості митця, взаємозв’язку естетичного та етичного. Естетичні категорії прекрасного, комічного й трагічного розглядаються крізь призму християнської філософії (визнання Бога як найвищої краси; комізм не повинен переростати у глумління; розмежування моральності смутку й неморальності розпачу). Завдання журналу полягало у висвітленні безконечності Божих іпостасей через поетичне, прозове, публіцистичне й наукове слово, боротьбі проти ворожих для української
духовної та матеріальної культури ідей та ідеологій, у піднесенні інтелектуального рівня галицьких українців.

Статті мали переважно історико-літературний характер – це дослідження давньої української літератури, аналіз стильових особливостей творчості окремих українських письменників, зокрема Т. Шевченка, а також студії із зарубіжної літератури (серед авторів – М. Гнатишак, В. Лев, В. Пачовський, Т. Коструба, К. Чехович, І. Гузар, Т. Жевуський та інші).” Ряд літературознавчих розвідок присвячений проблемам теорії літератури: взаємозв’язку літератури та суспільства, психологічних основ поетичної творчості, методології літературознавства, особливостям розвитку тодішнього літературного процесу. Особливе місце в літературознавчих публікаціях займає питання дефініції понять “католицька література” та “католицька критика”, означення їх основних функцій. На чільному місці була державотворча ідея, яка грунтувала на міркуваннях видатного українського вченого та громадського діяча В. Липикського. Редакція часто полемізувала з авторами публікацій інших галицьких видань, обстоюючи пріоритет християнського світогляду в політичній концепції В. Липинського. При журналі виходила “Бібліотека Дзвонів”, у якій побачили світ трилогія У. Самчука “Волинь”, повісті Наталени Королевої “Без коріння”, “1313”, “Предок”, поетична збірка Б.-І. Антонича “Книга Лева”, враження Й. Сліпого від подорожей до Святої Землі та Англії, наукові праці українських і зарубіжних учених (в українському перекладі) та ін.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)

Дзвони


твір лотос і павутинка для людини

Related posts:

  1. Сказання Сказання – фольклорний, літературний твір історичного і легендарного характеру, в якому розповідь про дійсні події і явища минулого поєднується з їх піднесено поетичною інтерпретацією. У С. широко використовуються достовірні і вигадані відомості про історичних осіб,...

  2. Дзвони тривоги Століття страшних пошестей, чуми, мору – століття чотирнадцяте – вважалося апокаліптичним. Мор косив народи. Але для решти вцілілих залишились багатства землі і чисті води – там не було примари екологічної катастрофи і не було такого...

  3. Дзвони Чорнобиля, або Як написати твір за поемою І. Драча “Чорнобильська Мадонна” Чи уявляєте ви, якою трагедією для Усіх людей була аварія на Чорнобильській АЕС? Це теж саме, що й вибух атомної бомби. Та й зараз назва міста “Чорнобиль” лякає всіх, викликає жахливі асоціації: картопля чи не...

  4. Записки історично-філологічного відділу ВУАН “Записки історично-філологічного відділу ВУАН” – наукові збірники, що видавалися у Києві (1919-31) за редакцією А. Кримського (переважна більшість), частина – за редакцією М. та О. Грушевських (праці історичної секції ВУАН). Всього з’явилося 26 книг, де...

  5. Зустрічі “Зустрічі” – часопис українських студентів Польщі, виходить у Варшаві з 1984. Тут друкуються не тільки матеріали з проблем української культури та історії, а й художні твори (М. Хвильовий, Б.-І. Антонич, В. Стус, Ю. Андрухович, Б....

  6. Украинский журнал “Украинский журнал” – літературно-художній, науковий і громадсько-політичний журнал, що виходив 1824-25 у Харкові за редакцією О. Склабовського. Друкував статті про найновіші наукові теорії і відкриття, матеріали з історії України й Росії, етнографічні описи різних міст...

  7. Перемишлянин “Перемишлянин” – календар-альманах, який, починаючи з 1850 до кінця 60-х, майже щорічно видавав директор Перемишльської друкарні Я. Досновський за редакцією А. Добрянського, Б. Дідицького та ін.. Перший випуск “П.” містив кілька уривків з “Истории Малороссии”...

  8. Компаративістика Компаративістика (лат. соmраго – порівнюю, фр. la litterature соmраreе – літературна компаративістика, порівняння) – порівняльне вивчення фольклору, національних літератур, процесів їх взаємозв’язку, взаємодії, взаємовпливів на основі порівняльно-історичного підходу (методу). К. у фольклористиці, літературознавстві і взагалі...

  9. “ВІРА ПРЕДКІВ НАШИХ” “ВІРА ПРЕДКІВ НАШИХ” – фундаментальна праця видатного українського вченого-санскритолога й філософа Володимира Шаяна (1908- 1974) – засновника Ордена Лицарів Бога-Соиця (у діаспорі) та одного з лідерів Руху за відродження української рідної національної віри. До книги...

  10. Дзвони Чорнобиля… Вони дзвонять по кожному з нас – твори на вільну тему – твори на нелітературні теми – твори з розвитку мовлення – учнівські твори – твір Це страшне лихо спіткало мою рідну Україну навесні 1986 року. Як виявилося пізніше – не тільки нашу країну, але і Білорусію, Росію, навіть країни, що знаходяться на півночі Європи. Чорнобиль показав усьому світу, яка мала...

  11. Шлях “Шлях” – місячник літератури, мистецтва та громадського життя. Виходив у Москві (1917) та Києві (1918-19) за редакцією Ф. Коломийченка. Містив твори українських письменників, критиків, літературознавців, істориків, публіцистів. Висвітлював шляхи розвитку української літератури, мистецтва, порушував проблеми...

  12. Житє і слово “Житє і слово” – літературно-художній та громадсько-політичний часопис, що виходив у Львові (1894-97) за редакцією І. Франка, спочатку раз на два місяці, а з липня 1896 – щомісяця, перетворившись із “Вісника літератури, історії і фольклору”...

  13. Украинский вестник “Украинский вестник” – перший в Україні літературно-науковий і громадсько-політичний щомісячник, виходив у Харкові 1816-19 за редагуванням Р. Гонорського, Є. Філомафітського й Г. Квітки-Основ’яненка. Мав відділи науки, літератури, мистецтва, місцевої хроніки (його вів Г. Квітка-Основ’яненко), закордонних...

  14. ІСТОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ Історія літератури (від грец. ιστορία – розповідь про минуле) займається дослідженням художньої літератури в історичному аспекті від її зародження й до наших днів. Вона включає в себе численні історії окремих національних літератур, як старих, що...

  15. Літературознавство Літературознавство – комплекс наукових дисциплін про сутність та функціонування в суспільстві художньої літератури; система наукового знання про мистецтво слова. Традиційно виділяють основні і допоміжні літературознавчі дисципліни. До перших зараховують теорію, історію літератури та літературну критику....

  16. Дзвін “Дзвін” – літературно-мистецький та громадсько-політичний часопис Спілки письменників України, виходить щомісяця у Львові. Заснований 1940 під назвою “Література і мистецтво”, редактором був О. Десняк. У 1945 відновлений під назвою “Радянський. Львів”. Номінальним редактором був М....

  17. Назустріч “Назустріч” – літературно-мистецький двотижневик газетного типу. Виходив у Львові протягом 1934-38 за редакцією М. Рудницького. Проголошував естетичний підхід до творення й оцінки мистецьких явищ. На сторінках “Н.” публікувалися Б.-І. Антонич, О. Дніпровський, М. Рудницький, C....

  18. ТУРБАЦБКИЙ ЛЕВ ТУРБАЦБКИЙ ЛЕВ (07.06.1876, с. Джурин, тепер Чортківського р-ну Тернопільської обл. – 08.02.1900, Львів) – літературний критик, журналіст, публіцист. Навчався в Коломийській і Станіславській гімназіях та на юридичному факультеті Львівського університету. По закінченні навчання мав юридичну...

  19. Відрубність розвитку української літератури Відрубність розвитку української літератури – концепція своєрідності” української літератури, яка трактувалася як вияв етнопсихології українців. Передумови вчення про В. заклали М. Костомаров, В. Антонович, розвинули І. Нечуй-Левицький, О. Огоновський, обгрунтували М. Грушевський, Д. Чижевський. Ніхто...

  20. Філософська лірика Богдана-Ігора Антонича І. Антонич – непересічна постать в українській літературі. . Матір на хвилинку відволікли, і хлопчик несподівано зник Мати в розпачі кинулася шукати сина, а хлопчик тим часом повернувся до дому. На питання стурбованого батька, де...

  21. Киевлянин “Киевлянин” – літературно-науковий альманах, виданий М. Максимовичем трьома випусками (1840, 1841, 1850. Перші два вийшли в Києві, останній – у Москві). До перших двох книг входили наукові статті М. Максимовича, присвячені стародавньому Києву, ряду давніх...

  22. Ми “Ми” – літературна група українських письменників у Варшаві міжвоєнного двадцятиліття; журнал, який видавала вона та її попередниця – група “Танк”. Група “Танк” зорганізувала видавництво “Варяг” (1933-39), яке, крім творів Наталі Лівицької-Холодної, С. Гординського, В. Ольхівського,...

  23. Видання Видання – твір друку, який має самостійне поліграфічне оформлення, встановлені вихідні дані і призначений для поширення вміщеної в ньому інформації. У випадку відсутності даних про автора чи вихідної інформації В. кваліфікується як анонімне або безвихідне....

  24. Вечерниці “Вечерниці” (“Літерацьке письмо для забави і науки”) – перший тижневик галицько-буковинських народовців. Виходив у Львові з лютого 1862 по червень 1863 (всього вийшло 16 номерів) за редакцією Ф. Заревича і М. Шашкевича. Проголошуючи самостійність і...

  25. Дія акт драматичного твору Дія – акт драматичного твору (див.: ), перебіг подій у художньому творі, через які розкривається конфлікт, сюжетні колізії, риси характеру певного персонажа, дійової особи чи ліричного героя. Представники різних стилів по-різному ставляться до Д., особливо...

  26. ОСНОВНІ Й ДОПОМІЖНІ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧІ ДИСЦИПЛІНИ Літературознавство як наука, що вивчає художню літературу, розвивалася з найдавніших часів, спершу – в річищі філософії та естетики, а з кінця XVIII століття – як самостійна дисципліна. Зачатки літературознавчих уявлень знаходимо вже в окремих стародавніх...

  27. Поступ “Поступ” – “вісник літератури й життя” релігійно-націоналістичного спрямування, виник на базі однойменного журналу студентського Марійського товариства. Видавався у Львові у 1927-30 за редакцією І. Гладиловича, Г. Лужницького та М. Моха. Мав відділи: “Поезія”, “Проза”, “Рецензії....

  28. Молода муза “Молода муза” – літературне угруповання українських письменників, діяло у Львові протягом 1906-09 як клуб літераторів. До “М. м.” належали В. Бирчак, П. Карманський, Б. Лепкий, О. Луцький, В. Пачовський, С. Твердохліб, С. Чарнецький, М. Яцків....

  29. Русалка “Русалка” – тижнева літературна газета, що видавалась у Львові з січня по квітень 1866 (вийшло 12 номерів) за редакцією сина М. Шашкевича – Володимира. Одне з центральних місць газета відвела матеріалам, присвяченим пам’яті Т. Шевченка:...

  30. Апологія Апологія (грецьк. apologia – захист, виправдання) – беззастережний захист певних положень, теорії чи особи. Так, під час дискусії з М. Драгомановим на сторінках “Правди” Б. Грінченко був апологетом самобутнього розвитку українства. М. Хвильовий у статті...

Дзвони
«
»