Головна ⇒ 💗Довідник з української культури ⇒ Сказання



Сказання

 

Сказання – фольклорний, літературний твір історичного і легендарного характеру, в якому розповідь про дійсні події і явища минулого поєднується з їх піднесено поетичною інтерпретацією. У С. широко використовуються достовірні і вигадані відомості про історичних осіб, свідчення сучасників й очевидців подій, розповіді легендарного змісту, традиційна образно-стильова поетика фольклору. С. близькі до історичних переказів, легенд, апокрифів, житій. У давній літературі С – це прозовий твір легендарно-історичного змісту (“Сказання про Бориса і Гліба”, “Оповіді про запорожців, опришків, гайдамаків” та ін.), у новій С зустрічаються й у віршових формах. Літературні С, як правило, відображають особливості фольклорних усно-оповідних жанрів, на основі їх написані “Марко Проклятий” О. Стороженка, “Борці за правду” А. Кащенка, “Легенди старокиївські” Наталени Королевої та ін.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)


Сказання


пісня забавлянка зайчику зайчику

Related posts:

  1. “Казка” – “Сказання” Сказання, віддана. По встановленому вище ознакою до казці може бути прилічений іще одна жанр, часто із нею пов’язувалося, жанр, який найправильніше було б назвати преданьем чи сказанням. Сюди ми віднесли оповідання, що видаються за історичну...

  2. ІДУТЬ ДО НАС СКАЗАННЯ ДАВНИНИ – З міфології Месопотамії та Індії Уроки зарубіжної літератури 6 клас Урок 4 ІДУТЬ ДО НАС СКАЗАННЯ ДАВНИНИ Тема: З міфології Месопотамії та Індії. Покоління відходить, й покоління приходить, а земля віковічно стоїть! Старий Завіт (Екл. 1.4) Мета: закріпити знання учнів...

  3. Яке значення рими у строфі? Строфа – це певна кількість віршових рядків, що становлять ритмічне й синтаксичне ціле, як правило, об’єднане римою. Для зручності рядки, що римуються, позначаються однаковими буквами, малими – чоловічі рими, великими – жіночі. У такому записі...

  4. Сага Сага (давньосканд. saga – сказання) – оригінальні та перекладні епічні (історичні та героїчні) твори з віршованими вставками, поширені в Ірландії та Ісландії (VIII-XIII ст.). Поділяються на ранні (усні) та пізні (писемні), створені безіменними авторами (філідами)...

  5. Тавтограма Тавтограма – Див.: , , . Тавтологічна рима – римування одного і того самого слова, що не трактується як вада віршованого мовлення: І день іде, і ніч іде. І, голову схопивши в руки. Дивуєшся, чому...

  6. Галайда. Ніж Галайди – крилаті вирази Галайда. Ніж Галайди Ярема Галайда – герой поеми Т. Г. Шевченка “Гайдамаки” (1838). Традиційні у старій і новій українській літературі образи “ножа”, “свячених ножів”, що є в “Гайдамаках”, зустрічаються також і в інших творах поета,...

  7. НЕСТОР-ЛІТОПИСЕЦЬ НЕСТОР-ЛІТОПИСЕЦЬ (1056 – бл. 1114) – письменник-агіограф, літописець. 1074 р. 17-літнім юнаком постригся в ченці Києво-Печерського монастиря, згодом посвячений у диякони. 1091 р. йому доручили відкрити мощі преподобного Феодосія. Помер і похований у Києво-Печерському монастирі....

  8. Декламативна поезія Декламативна поезія (лат. declamatio – вправи з красномовства)- переважно віршовані літературні твори, придатні для сценічного виголошення. У них яскравіше, ніж в інших, виражені відповідні стилістичні прийоми, риторичні фігури, логічна композиційна тріада – теза, антитеза, синтез....

  9. КОЗАЦЬКІ ЛІТОПИСИ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII СТ ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII СТ. КОЗАЦЬКІ ЛІТОПИСИ Козацькі літописи – історичні й літературні пам’ятки, що розповідають про події в Україні XV-XVIII ст. Авторами літописів були світські особи, нерідко представники козацької старшини. Головною історичною...

  10. Розмір вірша Розмір вірша – визначальна умова структурування вірша. Для тонічної системи (дольник, верлібр тощо) Р. в. характерний кількістю наголосів та розташуванням цезури, для силабічної (восьмискладник, десятискладник і т. п.) – кількістю складів. та їх місцем у...

  11. В сім’ї вольній, новій – крилаті вирази В сім’ї вольній, новій Цитата з поезії Т. Г. Шевченка “Заповіт” (“Як умру, то поховайте”), написаної в 1845 р.: І мене в сім’ї великій, В сім’ї вольній, новій Не забудьте пом’янути Незлим тихим словом. Цей...

  12. Сублімація Сублімація (лат. sublimo – звеличую, підношу) – перенесення творчої енергії із соціально та культурно осуджуваних теренів (зокрема, сороміцьких) на вищі, піднесені. Одними з перших зауважили цю проблематику німецькі письменники-романтики (Новаліс) та філософи (А. Шопенгауер, Ф....

  13. Епіфора Епіфора – стилістична фігура, протилежна анафорі: повторення однакових виразів, слів або звукових сполучень у кінці віршових рядків чи строф, а також прозових уривків з метою посилення виразності поетичної мови, підкреслення чогось....

  14. Жартівливі пісні Жартівливі пісні – фольклорні і літературні пісенні твори гумористичного чи сатиричного змісту. Зустрічаються в усіх видах української фольклорної лірики – від календарно-обрядової до історичної і танцювальної, але найбільше у родинно-побутовій і пісенних мініатюрах (коломийки, частівки)....

  15. Чергування приголосних звуків у дієсловах 1) У дієсловах ІІ дієвідміни у формах І особи однини та ІІІ особи множини губний звук чергується з губний+л: Любити – люблю – люблять Димити – димлю – димлять Спати – сплю – сплять Ловити...

  16. Метроряд Метроряд – фрагменти віршових рядів, у межах яких відбувається чергування стоп, деколи розмикання на два (рідше – три) віршові рядки у вигляді піввіршів, розмежованих цезурою: В холодний простір // вмерзла булава Летиш крізь вічність. //...

  17. Мотив стихії у творчості Бориса Леонідовича Пастернаку За основу роботи був узятий роман “Доктор Живаго”. Це було зроблено з кількох причин. По-перше, тому що роман писався не один рік, він досить великий по обсязі, і автор вклав у нього весь свій досвід,...

  18. Контамінація Контамінація (лат. contaminatio – схрещування, змішування) – 1. Поєднання у літературних і фольклорних творах добре відомих частин інших творів (віршових, пісенних рядків або й цілих строф, куплетів тощо) не як цитат, а як структурних змістовних...

  19. Мелічна поезія, або Меліка Мелічна поезія, або Меліка (грецьк. melos – пісня) – еллінська лірика в період її розквіту (VI-V ст. до н. е.), що виконувалася під акомпанемент ліри, характеризувалася розмаїтим комбінуванням віршових розмірів та фольклорних форм (епіталами, гіменеї,...

  20. Ашуг Ашуг (тюрк, ашик – закоханий) – народний поет-співець у народів Кавказу та Туреччини, котрий виконує свої епічні сказання під акомпанемент саза, тара або кеманчі. Мистецтво А. має свою традицію (озани у Х-ХІ ст.), розвинулось у...

Сказання
«
»