ПІДКОВА – ІРИНА ЖИЛЕНКО
Українська література 6 клас
ІРИНА ЖИЛЕНКО
ПІДКОВА
Була зима. Ішов зелений сніг.
За ним – рожевий. Потім – фіалковий.
І раптом протрюхикав на коні
Дідусь Мороз. І загубив підкову.
Та не просту. А золоту. Таким,
На місяць схожим, серпиком лежала, –
Аж розгубились в небі літаки,
Кричали: “Мама!” –
Й крильцями дрижали.
А я знайшла. Сказала їй: – Світи
Тут, на вікні. Щоб все мені збулося! –
Зійшлися і роззявили роти
Сімсот роззяв. Стоять вони і досі…
Малюнок Н. Коваль і О.
Круг них світився то зелений сніг,
То голубий, то ніжно-фіалковий.
Вони стояли вперто, день при дні, –
Зачарувала їх моя підкова.
Що ж, покладу підкову в чемодан,
Куплю я шубу. А тоді поїду
В Лапландію. Хоч трішки і шкода,
Вже так і буть – віддам підкову Діду.
Оце і все. А сніг звичайним став.
Легкий і рівний, пада, пада, пада…
Роти закрили всі сімсот роззяв.
І розійшлись… І полягали спати.
Пояснюємо й обдумуємо поезію
1. Як ти міркуєш, чи історія у вірші придумана, умовна? 2. Що, на твою думку, може означати підкова, яка світиться на вікні так, що на неї звертають
Завдання додому
1. Згадай якісь радісні миті свого життя. Подумай, що таке щастя.
2. Напиши твір-роздум про те, що треба зробити, щоб бути щасливим.
ПІДКОВА – ІРИНА ЖИЛЕНКО
поема катерина скорочено
ПІДКОВА – ІРИНА ЖИЛЕНКО