Ян я навчилася читати

Коли я була зовсім маленькою і не вміла читати, мені читала мама. Я дізна­лася про доброго доктора Айболита, Червону Шапочку і трьох поросят, про дядь­ка Стьопу і розсіяного з вулиці Басейної, про дружбу лева і собачки, Мама чи­тала мені вірші, казки, оповідання. Ми розглядали в книгах малюнки, і мені не дуже подобалося, коли книга закінчувалася. Одного разу мама сказала: “Я роз­повім тобі казку про букви і звуки”. Вона дістала великі картинки, на яких були намальовані червоні й сині букви. “У місті Букварі жили діти, – розпочала каз –

ку мама, – хлопчики і дівчатка.

Дівчатка ходили в червоних цлаттячках, а хлоп­чики – в синіх костюмчиках. Дівчатка дуже любили співати. “А-а-а”, – співала одна. “У-у-у”, – підхоплювала інша. А хлопчики співати не вміли.

Вони говори – ІІІ твердо і строго.

Одного разу дівчатка прийшли в гості до хлопчиків. Разом вони гралися, тан­цювали, пили чай. “Давайте заспіваємо”, – запропонували дівчатка,

– А ми не вміємо співати, – відповіли хлопчики.

– Зараз ми вас навчимо, – промовила дівчинка А і взяла хлопчика М за руку.

– Маа, – заспівали разом діти.

Усі стали

парами й почали співати: бу, ля, ре. Так дівчатка навчили хлопчиків співати. “От бачиш, – сказала мама, – з букв і звуків можна складати склади, а и складів цілі слова. Це дуже цікаво, спробуй!”

Цього вечора я вперше прочитала сама багато слів. І з тих пір читання стало для мене найулюбленішим і захоплюючим заняттям.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...


Ян я навчилася читати
по стіні збігали стрілки аналіз