Як я навчилася читати (твір-розповідь)
Коли я була зовсім маленькою і не вміла читати, мені читала мама. Я довідалася про доброго доктора Айболита, Червону Шапочку і трьох поросят, про дядька Стьопу і розсіяного з вулиці Басейної, про дружбу лева і собачки. Мама читала мені вірші, казки, розповіді. Ми розглядали в книгах малюнки, і мені не дуже подобалося, коли книга закінчувалася. Одного разу мама сказала: “Я розповім тобі казку про букви і звуки”. Вона дістала великі картинки, на яких були намальовані червоні й сині букви. “У місті Букварі жили діти, – розпочала казку мама,
Одного разу дівчатка прийшли в гості до хлопчиків. Разом вони гралися, танцювали, пили чай. “Давайте заспіваємо”, – запропонували дівчатка. – А ми не вміємо співати, – відповіли хлопчики. – Зараз ми вас навчимо, – промовила дівчинка А і взяла хлопчика М за руку.
– Ма-а, – заспівали разом діти. Усі стали парами й почали співати: бу, ля, ре. Так дівчатка
Цього вечора я вперше прочитала сама багато слів. І з тих пір читання стало для мене найулюбленішим і захоплюючим заняттям.
Як я навчилася читати (твір-розповідь)
котляревський москаль чарівник скорочено
Як я навчилася читати (твір-розповідь)