Головна ⇒ 📁Скорочені твори ⇒ Скорочено “На полі крові” Українки

Скорочено “На полі крові” Українки

Драматична поема Лесі Українки. На полі крові (1909) пропонує нестандартний погляд на історію зради Іуди. Згідно з апокрифічною версією, на яку спиралася поетеса, він, продавши Христа, не повісився, а купив за отримані гроші клапоть неродючої землі біля Єрусалима. На цій території Леся Українка змальовує зустріч і бесіду двох дійових осіб: Іуди і Прочанина, яка переходить у філософську та морально-етичну дискусію. На основі самоаналізу Іуди, його переконань досліджується анатомія зради, трагедія людини, нездатної піднятися до висот духу. До якого

б самозахисту не вдавався Іуда – виправдати зраду неможливо.

Глуха містина в околиці Єрусалимській. Попід глинищем, серед колючих хащів та червонястого бур’яну, що росте на солонці, розчищено невеличку нивку, але скілька кривих дерев з червоною корою зоставлено зрідка по ній. Чоловік, худий і зниділий, але з природи кремезний та тривкий, копає ту нивку великою мотикою і часто викидав каміння з землі, від часу до часу спиняючись та втираючи піт з обличчя.

Дідок-прочанин іде поз нивку стежкою, що звертає вбік з великого Єрусалимського шляху. Прочанин важко дише і налягає на ціпок, ідучи, бо день душний. На ціпку

вгорі прив’язана тиковка хилитається порожня і калатає. Чоловік, що працює, оглянувся на мить, почувши ге калатання, але зараз же нахилився знов до праці.

(спиняється коло працівника)

Благослови господь твою роботу,

Працівник мовчить, не одривається від роботи і не дивиться на

(Прочанин тихо до себе.)

Він, либонь, глухий.

Благаю ревне, дай мені водиці!

Хоч я ще й небагато увійшов, а вже всю воду випив,- душно, бачиш,

(показує на кухоль з водою, захований у бур’яні)

(жадібно приникає до кухля і довго п’є; потім, напившись)

Нехай господь тобі продовжить віку, що ти мене порятував.

Чоловік знов не подає знаку, що чув сі слова.

де ти береш тут воду? Я піду та й наберу собі й тобі. Куди тут