Поетичний практикум. Аналізування синтетичного вияву новітніх течій і тенденцій у західноєвропейській поезії кінця XIX – початку XX ст., представленій творчістю Р. М. Рільке, Г. Аполлінера, Ф. Гарсія Лорки
УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 11 клас
І семестр
ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ.
УРОК № 24
Тема. Поетичний практикум. Аналізування синтетичного вияву новітніх течій і тенденцій у західноєвропейській поезії кінця XIX – початку XX ст., представленій творчістю Р. М. Рільке, Г. Аполлінера, Ф. Гарсія Лорки
Мета: допомогти учням розкрити поняття “модернізм”, “авангардизм” у поезії; розвивати навички ілюстрування принципів і положень літературних напрямів прикладами з конкретних поезій; виховувати повагу до загальнолюдських
Обладнання: портрети письменників, художні тексти, ілюстративні матеріали.
Тип уроку: поетичний практикум.
ХІД УРОКУ
I. Мотивація навчальної діяльності учнів
Учитель. “Поезія – одночасно Слово і Музика… Словом вона промовляє і мислить. Музикою співає і марить”, – говорив С. Мерріль. Про значення слова і красу музики в поезії ми будемо розмірковувати на сьогоднішньому уроці.
II. Оголошення теми й мети уроку
III. Робота над темою уроку
1. Поетичний практикум
– У своєму творчому становленні Р. М. Рільке пройшов основні етапи
У його поезії можна знайти багато різних мотивів. Поєднайте уривки з віршів із мотивами, які вони виражають (див. таблицю на наступній сторінці).
Для довідок: 1 – б); 2 – в); 3 – а)
Знайдіть у сонеті Р. М. Рільке “Ось дерево звелось…” образи-символи, алегорії, поясніть їхнє значення в естетиці символізму. (Орфей – узагальнений символ мистецтва. Дерево – духовна еволюція світу, його зростання. Хижа, храм – мале, велике, шлях до зростання. Темний ліс, повний хижих звірів,- це людство, що втратило духовні цінності; темрява – утрата ідеалу; храм – піднесення високої, божественної мудрості.)
Мотиви | Цитати |
1. Відчуження людини в дегуманізованому світі | А) В оцім селі стоїть останній дім, Самітній, наче на краю землі. Іде дорога селищем малим Крізь темну ніч і губиться в імлі. (Пер. М. Бажана) |
2. Ностальгії за втраченою єдністю людини зі світом | Б) Вона – вже корінь, і коли нараз Її спинив і з розпачем промовив До неї бог: “А він таки оглянувсь”, – Безтямно й тихо запитала: “Хто?” (Пер. М. Бажана) |
3. Українські мотиви | В) Така кохана, – то її ця ліра Оплакала за плакальниць усіх, Аж світ на плач суцільний обернувся, Де знову все було: і ліс, і діл, І шлях, і поле, і ріка, і звір… Але в плачливому отому світі Так само, як над іншою землею, І сонце йшло, й зоріло тихе небо… (Пер. М. Бажана) |
Визначте, у чому “орфізм” творчості Р. М. Рільке. (Думка про те, що мистецтво одухотворяє кожну річ, людину і навіть звіра. Воно має чарівну силу, яка є і в Бога,- здатність перетворювати світ.)
Порівняйте різні переклади сонета Р. М. Рільке “Ось дерево звелось…” (М. Лукаша, М. Бажана, В. Стуса), висловте свої уподобання.
(Можна запропонувати учням дослівний переклад для роботи.)
Творчість Гійома Аполлінера – це шлях від неоромантизму до кубофутуризму. Дослідники його творчості знаходять і риси символізму. Сам поет називав себе сюрреалістом.
Порівняйте вірші “Лорелея” Г. Гейне та Г. Аполлінера.
Г. Гейне | Г. Аполлінер |
Схожість | |
Міф як спосіб розкриття внутрішнього світу героя; наближення міфу до сучасності; утвердження цінності людської особистості | |
Відмінність | |
Вірш ліричний, з елементами фантастики. У центрі уваги – переживання героя. Виражене емоційне світосприйняття | Ліро-епічний твір, позбавлений фантастики. У центрі уваги – Лорелея. Трагічний конфлікт героїні з бездуховним і ницим світом |
Які проблеми, крім кохання, порушуються у вірші Г. Аполлінера “Міст Мірабо”? (Життя і смерті, тлінності й вічності, існування особистості)
Розкрийте символіку образів цієї поезії.
– Сена – … (уособлення життя і часу, у якому зрештою все минає – і надії, і кохання, і розчарування);
– годинник, зміна дня і ночі – … (час, його плинність і вічність);
– міст – … (символ кохання і символ вічного, непідвладного часу зв’язку між минулим і прийдешнім).
Поєднайте художні засоби й уривки поезій.
1. Журба і втіха; Вода бігуча – Життя хода тягуча; Минають дні, а я ще є | А) порівняння |
2. Любов сплива, як та вода бігуча | Б) алітерація |
3. А я ще є, … а я ще є | В) рефрен |
4. Вода тече, хлюпоче Од вічних поглядів спочити хоче | Г) антитеза |
Для довідок: 1 – г; 2 – а; 3 – в; 4 – б.
Як ви думаєте, що відповіла у віршованій формі Г. Аполлінеру Марі Лорансен, з якою він розлучився і написав із цього приводу вірш “Міст Мірабо”?
Порівняйте свої припущення з текстом вірша російською.
Не просто печальная,
А скорбящая.
Не просто скорбящая,
А несчастная.
Не просто несчастная,
А страдающая.
Не просто страдающая,
А покинутая.
Не просто покинутая,
А сирая.
Не просто сирая,
А изгнанная.
Не просто изгнанная,
А мертвая.
Не просто мертвая,
А забитая.
(Перевод М. Яснова)
Розшифруйте опорно-логічну схему поезії Г. Аполлінера “Зарізана голубка й водограй”.
Знайдіть у вірші Ф. Гарсія Лорки “Касида про сон під зорями” приклади персоніфікації природних сил і стихій. (“Вик – присмерк, що реве багряно”; “Небо – слон здоровий”; “Про пісок із гарячого півдня, // Що сумує без білих камелій // І так слізно їх просить, бідний…”)
Визначте риси, спільні для поезії Р. М. Рільке, Г. Аполлінера, Ф. Гарсія Лорки (у групах з використанням прийому “Мозковий штурм”)
Очікувані відповіді
– Оригінальне бачення світу, його проблем.
– Пошуки нових форм вираження.
– Утвердження активно-творчого ставлення до життя.
– Творче використання традицій символізму, романтизму та реалізму.
IV. Домашнє завдання
Підготуватися до контрольного твору (див. домашнє завдання уроку № 20).
Індивідуальне завдання: підготувати повідомлення про життєвий і творчий шлях О. Блока (до уроку № 26).
V. Підсумки уроку
Інтерактивна вправа “Мікрофон”
Продовжте речення:
– Найбільше задоволення я отримав(-ла) від читання (роботи)…
Поетичний практикум. Аналізування синтетичного вияву новітніх течій і тенденцій у західноєвропейській поезії кінця XIX – початку XX ст., представленій творчістю Р. М. Рільке, Г. Аполлінера, Ф. Гарсія Лорки
п'ятнадцятирічний капітан скорочено
Поетичний практикум. Аналізування синтетичного вияву новітніх течій і тенденцій у західноєвропейській поезії кінця XIX – початку XX ст., представленій творчістю Р. М. Рільке, Г. Аполлінера, Ф. Гарсія Лорки