Оспівування визвольної боротьби у поемі “Паломництво Чайльд-Гарольда”
Романтична поема “Паломництво Чайльд-Гарольда” – один з найкращих здобутків лірико-романтичного напряму в літературі. В основі поеми лежить ліричний щоденник самого поета. Образ героя, якого Байрон спочатку хотів назвати Бюрюном , відбивав майже нсзамасковані автобіографічні риси.
Чайльд Гарольд відчуває велике розчарування в навколишньому, безпросвітний сум. утому й пересиченість. Конфлікт його з усім існуючим непримиренний, але він не втручається в хід подій, усвідомлює себе жертвою долі. У песимізмі га розчаруванні Гарольда
Це розчарування було зумовлене не тільки політичною реакцією. Значною мірою воно було наслідком втрати віри у можливість перемоги царства розуму, про яке писали і яке провіщали просвітники.
З розвитком поеми ідейний акцент переміщується з образу Гарольда на зображення народів Південно-Західної Європи. Справжнім героєм поеми виступає народ Іспанії, який страждає і бореться, а також поневолений народ Греції. Байрон малює драматичні строфи про вторгнення до Іспанії військ Панолсона
Автор показує підлість іспанської аристократії, яка або стоїть осторонь боротьби, або зраджує інтереси свого народу.
З розвитком поеми ідея свободи стає провідною. З’являється надія на світле майбутнє. У мову героя поет також вкладає власні думки про боротьбу, які надають поемі нової інтонації – надії і бадьорості.
Навіть велична краса природи протистоїть потворності і убозтву сучасного суспільного життя. Поет пише:
О, господи, какой здесь рай кругом!
Как небо одарило край счастливій!..
Лишь человек рукою нечестивой Рад портить все…
Оспівування визвольної боротьби у поемі “Паломництво Чайльд-Гарольда”
світова література другої половини 20 століття
Оспівування визвольної боротьби у поемі “Паломництво Чайльд-Гарольда”