Моя подруга (твір-опис)
Мою подругу звати Поліна. Це досить рідкісне ім’я. У Поліни добрі карі очі, коли вона посміхається, то на її смаглявих щоках з’являються пустотливі ямочки. У Поліни світле, коротко стрижене волосся. Чубчик закриває високе чоло, доходить до брів-ниточок. У Поліни є два брати – Дімка і Тімка. Хоча вони й шкідливі, Поліна їх любить і дає гратися своїми іграшками. Крім однієї – ляльки Люськи, її Поліні подарували, коли їй виповнилося п’ять років, і з тих пір вона не розстається з іграшкою. Свою ляльку подруга коротко обстригла. “Моя сестричка”,
Брати Поліни давно підбиралися до ляльки Люськи. Бажання заволодіти лялькою ставало тим сильніше, чим більше сестра оберігала Люську від них. Одного разу, коли Поліна була в школі, Дімка і Тімка взяли ляльку і всунули її у відкрите вікно чийогось автомобіля. Поліна відразу знайшла пропажу, але брати дружно все заперечували. Поліна прибігла до мене вся в сльозах, і ми разом стали шукати Люську.
Моя подруга (твір-опис)
художній опис щоденника
Моя подруга (твір-опис)