Одного разу влітку… (твір-розповідь)

Одного разу влітку я гостював у свого дядька-лісника. Він ішов із дому рано, повертався пізно. На мої питання, що він робить цілий день у лісі, дядько відповідав: “Роботи вистачає і влітку, й узимку. Охороняю ліс від браконьєрів, беру участь у санітарних вирубках сухих дерев, доглядаю за молодими деревцями. Та чи мало роботи в лісі!”

Одного разу дядько повернувся додому раніше звичайного. Він приніс поранене совеня. Я вперше побачив цього птаха не на картинці, а на власні очі. Совеня дивилося жовтими, круглими, як плошки, очима. Вони були

широко розкриті. “Це птах нічний, – пояснив дядько. – Совеня нас зараз не бачить, а от уночі він хазяїн лісу. Харчується мишами, зайцями, їжаками і навіть пернатими, хоча сова – сам птах”. Я звернув увагу на міцні ноги пташеняти, на його гострий дзьоб, загнутий гачком. Довге пір’я на голові нагадувало вушка. Саме совеня було темно-рудим з чорними вкрапленнями.

“Ми виходимо совеня, – сказав дядько, – а потім віднесемо до лісу”. – “А куди? Де його лісове житло?” – “Побачиш сам”, – коротко відповів дядько. Наступного дня він узяв мене із собою на обхід лісу. Біля старого дупластого

дерева дядько зупинився. “Такі дерева в нас під охороною, – сказав він. – У їхніх дуплах і знаходять притулок сови”. – “А яку користь вони приносять?” – “Я ж тобі казав, що сова знищує гризунів і інших шкідників лісу”, – почув я у відповідь.

Ми вирушили далі й незабаром я побачив ще одне дерево. На його стовбурі була спеціальна мітка, зроблена синьою фарбою, як і на попередньому дереві. “Дупло і це дерево облюбували сови, – сказав дядько. – От сюди ми й принесемо наше совенятко, як воно зміцніє. А втім, воно і без нашої допомоги знайде собі житло. Адже совеня вже добре орієнтується в лісі”. Багато ще цікавого показав мені дядько під час обходу лісової ділянки. Повертався я в будинок лісника переповнений враженнями. Мені хотілося якнайшвидше побачити совенятко.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)

Одного разу влітку… (твір-розповідь)


професія мого тата
Одного разу влітку… (твір-розповідь)