Ізосинтаксизм
Ізосинтаксизм (грецьк. isos – рівний та syntaxis – складання) – суміжне розташування віршових рядків, побудоване за принципом синтагматичного членування аналогічних синтаксичних одиниць поетичного мовлення, вживається у вигляді різних стилістичних прийомів (анафора, епіфора, ізоколон І т. п.). І. спостерігається у вільних віршах, верлібрі, в тонічній системі віршування:
Був такий день,
Коли не можна нічого тягти з лісу,
Бо прилізе гадина додому.
Були такі слова,
Які вимовляти умів сліпий,
Викликаючи гадину з-під хати, –
Убити її.
Була така гадина,
Яка ховалася від холоду в печі
І серед ночі цокала, як годинник (В. Герасим’юк).
І. притаманний народній пісні, найбільше він характерний для дум. Елементи І. вживаються подеколи і в прозі задля увиразнення художнього мовлення.
(1 оценок, среднее: 5,00 из 5)Ізосинтаксизм
любимый цветок роза сочинение
Related posts:
- Авторське мовлення Авторське мовлення – на відміну від мовлення літературних персонажів чи дійових осіб (власне прямого мовлення) – текст, в якому автор безпосередньо характеризує зображувані події та відповідні образи. У більшості епічних та ліро-епічних творів авторське мовлення...
- ДОМІВКА Не дай, Боже, в чужій, хаті жити, в чужій печі палити. Мабуть, не випадково автори численних художніх творів звертаються до образу мальовничої української хати, що потопає у смарагдовій зелені та сніжно-білому цвіті вишневого садочка. Біленька...
- Транскрипція Транскрипція (лат, transcribe – переписую) – 1) спеціальний запис усного мовлення за допомогою відповідної системи знаків з науково-лінгвістичною метою; 2) система знаків, що застосовуються для точного відтворення усного мовлення. Т. фонетична – спосіб запису усного...
- НЕ КОПАЙ БЛИЖНЬОМУ ЯМИ, БО САМ В НЕЇ ВПАДЕШ – БІБЛІЯ БІБЛІЯ КНИГА ЕКЛЕЗІАСТОВА НЕ КОПАЙ БЛИЖНЬОМУ ЯМИ, БО САМ В НЕЇ ВПАДЕШ Хто яму копає, той в неї впаде, а хто валить мура, того гадина вкусить. Хто зносить каміння, пораниться ним; хто дрова рубає, загрожений...
- Стилістична фігура Стилістична фігура (лат. stilus – грифель для писання та figura – образ, зовнішній вигляд) – незвичні синтаксичні звороти, що порушують мовні норми, вживаються задля оздоби мовлення. С. ф. досить поширені в поезії, покликані не лише...
- Твір з народознавства “Народне житло” Традиційно українська хата була дуже мальовничою і чепурною. “Напишу я слово про хату… білу, з теплою солом’яною стріхою, що поросла зеленим оксамитовим мохом… незамкнену, вічно одкриту для всіх без стуку в двері, без “можна?..”, високонравственну...
- ПОРЕВІТ ПОРЕВІТ – у давніх полабських і балтійських українських племен бог зими, холоду й миру. За повір’ям, мав п’ять голів – за кількістю холодних місяців. (За О. Фамінциним)....
- ДОБРА РІЧ ЯК Є В ХАТІ ПІЧ (роль печі) Піч – це одночасно і джерело тепла, і місце приготування їжі, і місце для сну, і засіб лікування. Недаремно під час закладання печі господарі намагаються усіляко задобрити робітників, аби піч не димувала, добре випікала хліб,...
- ДОБРИМ СЛОВОМ І МУР ПРОБ’ЄШ (побажання, примовляння) Мабуть, найбільше душі народної вкладено в численні щирі побажання з нагоди та без, щоденні добрі привітання та колоритні примовляння. Ми так звикли до буденного “добридень” чи “бувайте здорові” та зовсім не усвідомлюємо, що це не...
- Слобожанська хата Слобожанська хата Територія Сумської, Харківської, частини Полтавської, Луганська область називались колись Диким Полем, аз 30-хроківXVII ст. почала заселятись переселенцями з Лівобережної та Правобережної України, які рятувалися від гніту польських панів та місцевих феодалів. Одночасно Дике...
- Роль печі й скрині у народних обрядах Коли заходиш до української селянської хати, відчуваєш, що тебе зустрічає мудра й лагідна людина. Усе в ній, гармонійно доповнюючи одне одного, складає єдиний образ, певний змістовний знак. І цей знак споконвічно виконував не тільки практичну,...
- Засоби словотворчого увиразнення мовлення РОЗДІЛ ІІІ. ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ 6. ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ 6.2. Художньо-мовленнєва організація літературного твору 6.2.1. Засоби словотворчого увиразнення мовлення До засобів словотворчого увиразнення належать слова або форми слів, наявність яких у тій чи іншій мовлення...
- Давня щедра піч твоя Піч, як і скриня – один з предметів побуту українського народу. Традиційна піч… Ця “добра щедра піч твоя”, що пахла травами, печеним хлібом, печеними і сушеними яблуками і сухим насінням, зіллям, корінням, як писав Олександр...
- Тавтограма Тавтограма – Див.: , , . Тавтологічна рима – римування одного і того самого слова, що не трактується як вада віршованого мовлення: І день іде, і ніч іде. І, голову схопивши в руки. Дивуєшся, чому...
- Хліб Хліб Кожен з нас у дитинстві, наслідуючи дорослих, граючись, виконував якісь господарські справи. І ми з подругами нерідко “випікали хліб”. Замішували з піску тісто, робили з нього палянички, клали їх на подорожникові листи й “випікали”...
- Говірний вірш Говірний вірш – інтонаційний тип вірша, який, на відміну від наспівного чи ораторського, відтворює своєрідність живого мовлення, спираючись на відносну свободу та неврегульованість ритмомелодики, темпу, павзної системи інтонації мовлення. При цьому простежується широка варіативність поєднання...
- НЕ СІКИ НА ГОЛОВОСІКИ! (харчові звичаї та заборони) Українській системі харчування притаманні своєрідні звичаї, пов’язані з приготуванням повсякденних і ритуальних страв, харчові заборони, обмеження та переваги, певні смакові стереотипи тощо. Мусимо визнати, що раніше норм поведінки, так чи інакше пов’язаних із їжею, дотримувалися...
- ПІЧ-МАТИ ПІЧ-МАТИ – дополітеїстичний образ-тотем протоукраїнців, що обожнювали вогонь і піч як захисток вогню. Після XIV ст. П. ввійшла поетичним символом до української народної обрядовості (коли вогонь горить у печі, не можна галасувати, лихословити: “Сказав би,...
- Скорочено – САДОК ВИШНЕВИЙ КОЛО ХАТИ…” – ТАРАС ШЕВЧЕНКО “САДОК ВИШНЕВИЙ КОЛО ХАТИ…” Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть, Плугатарі з плугами йдуть, Співають ідучи дівчата, А матері вечерять ждуть. Сем’я вечеря коло хати, Вечірня зіронька встає. Дочка вечерять подає, А мати...
- В ПОРОЖНІЙ КАТІ СУМНО Й НОЧУВАТИ (інтер’єр) Внутрішнє планування українського житла передбачає піч (уособлення родинного вогнища), що завжди займає внутрішній кут хати й обернена своїм отвором до фасадної стіни, у якій робляться вікна. Традиційна українська хата має, як правило, не менше трьох...
- Поетичне мовлення Поетичне мовлення – мовлення художньої літератури, позначене підвищеною емоційністю та образністю, насичене тропами, стилістичними фігурами, перейняте шляхетною фонікою. Найбільш притаманне П. м. ліриці з її яскравими естетико-виражальними можливостями, витонченою мелодійністю. П. м. живиться невичерпними джерелами...
- ЧУР (ЦУР, ШУР) ЧУР (ЦУР, ШУР) – один з найдавніших і найпопулярніших у давніх українців “домашніх” богів; охоронець домашнього вогнища, тепла, затишку. Бог добробуту, добрий дух дому та заступник роду. Іноді уявлявся та зображувався у вигляді вогню, що...
- Лексико-синонімічні засоби увиразнення мовлення РОЗДІЛ ІІІ. ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ 6. ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ 6.2.Художньо-мовленнєва організація літературного твору 6.2.2.Лексико-синонімічні засоби увиразнення мовлення Засобами лексико-синонімічного увиразнення є слова та форми слів у лексичному запасі національної мови, що відступають від узвичаєної норми...
- Апогей Апогей (грецьк. apogeios – віддалені від Землі) – найвищий ступінь розвитку, піднесення духу, слави тощо. В художній літературі – найгостріший момент розв’язання драматичного конфлікту, сюжетної дії. Так, у повісті У. Самчука “Марія” розвиток подій народного...
- Прозаїзм Прозаїзм (лат. рrosus – вільний) – слово або зворот побутового мовлення, науковий чи технічний термін, який у художньому контексті видається неорганічним. Приміром: “Синхрофазотрони ридають, як леви” (І. Драч). Особливо захоплюються П. авангардисти, вважаючи, що в...
- Твір на тему “Культура мовлення” Мовлення – це один з найважливіших засобів спілкування. По тому, як людина розмовляє, одразу складається враження про неї. Мовлення людини – це наче її візитна картка, завдяки їй ми легко розуміємо, хто перед нами –...
- Акцентуація Акцентуація (лат. accentuatio – наголос) – підкреслення фонетичних, морфологічних та синтаксичних складників поетичного мовлення за допомогою наголосу з метою розрізнення омографів (П. Тичина “Співає стежка на город”), смислового окреслення певного слова (“…Шепчуть вітру квітки: /...
- Енклітика Енклітика (грецьк. enklitike – схилена назад) – випадок у Версифікаційній практиці, коли два слова, що стоять поряд., сприймаються як одна акцентуаційна одиниця: Не лишилось білого ніде В цім предивнім світі (царстві тіні). Добрий день! Зелений...
- ЯРИЛО Бог весняного сонця, розквіту природи, родючості, пристрасті. Корінь слова яр – означає ярий, нестримний, збуджений. У давні часи чоловіча пристрасть порівнювалась з мужністю, войовничістю й силою. Тому божества родючості часто зображалися з мечем. У Велесовій...
- Садок вишневий коло хати – ТАРАС ШЕВЧЕНКО УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу Діяльність “Руської трійці” Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть, Плугатарі з плугами йдуть, Співають, ідучи, дівчата, А матері вечерять ждуть. Сім’я вечеря коло хати, Вечірня зіронька встає....