ЗВОРУШЛИВЕ ЗВУЧАННЯ. МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ ПРИСПАЛО ПРОСО ПРОСЕНЯ
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; навчати розуміти поетичну мову, уявляти описані картини, пройматися почуттями; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність емоційно реагувати на художнє слово; виховувати любов до поезії.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Цап забрів у двір рогатий –
Цуценя втекло до хати.
Цілу ніч йому не спалось –
Цапа цуценя боялось.
2. Гра “Утвори слово”
– У поданих словах замість
Уперше читайте повільно, вдруге – швидше, втретє – дуже швидко.
Т-м- | В-н- | Сп-к- |
Г-н- | Тв-рд- | Р-дьк- |
Сц-н- | В-рб- | З-бр- |
Д-сн- | В-сн- | Р-бр- |
П-н-л | М-д-ль | М-т-л |
Т – – тр | Ф-рм- | С-стр- |
Ст-жк- | М-ж- | Г-кт-р |
Кр-йд- | П-к-р | -кр-н |
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО
Гра “У художньому музеї”
Учні презентують свої малюнки, розповідають про персонажа, якого зобразили.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
– Відгадайте загадку.
– Довгі вуха, куций хвіст,
Невеличкий сам на зріст.
На городі побував –
Нам капусту попсував. (Заєць)
– Що ви знаєте про зайчика? Як називають дитинчат зайця?
Цікаво знати!
Новонароджених зайченят зайчиха годує і залишає самих на три-чотири доби. Зайченята тремтять: м’язи працюють, виділяючи тепло.
Чому зайченят не відчуває жодний звір?
На тілі зайченят немає потових залоз. Вони знаходяться на підошвах лап, а лапки зайченятка підтискають під себе.
– Сьогодні ми прочитаємо вірш Миколи Вінграновського, який він присвятив цьому милому звіряткові.
Фізкультхвилинка
V. СПРИЙНЯТТЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Опрацювання вірша Миколи Вінграновського “Приспало просо просеня” (с. 126)
1) Читання вірша учнями в парі одне одному.
– Чи сподобався вам вірш? Який він за настроєм?
– Як треба читати вірш: голосно чи тихо? Чому?
2) Виразне читання вірша учнями вголос.
3) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.
– Хто розмовляє із зайченям? (Просо – злакова рослина, з зерен якої одержують пшоно.)
– Що просо розповіло зайчикові?
– Знайдіть у вірші слова, які звучать ніжно, лагідно.
– Як авторові вдалося надати їм пестливого забарвлення?
– Знайдіть у вірші уособлення.
– Прочитайте рядки, у яких описано сон зайчика.
– Що надає цьому опису зворушливого звучання?
2. Робота за ілюстрацією
– Подивіться на ілюстрацію до цього вірша.
– Чи можемо ми віднести її до всього твору чи до певної його частини?
– Що зобразив художник на картині? Що він намалював у центрі картини? Удалині?
– Які фарби обрав? Який настрій вони створюють?
– Опишіть картину, використовуючи рядки з вірша.
3. Гра “Добери рими”
Просеня… (зайченя);
Просо… (косо);
Спи… (снопи);
Око… (високо);
Вовк… (намок);
Укрився… (завовчився);
Горби… (води);
Пустка… (капуста);
Ти… (рости);
Лапку… (зайченятко).
VІ. ПІДСУМОК УРОКУ
– Чи сподобався вам урок?
– Який настрій панував на сьогоднішньому уроці?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати вірш.
ЗВОРУШЛИВЕ ЗВУЧАННЯ. МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ ПРИСПАЛО ПРОСО ПРОСЕНЯ
сочинение описание на тему горы
ЗВОРУШЛИВЕ ЗВУЧАННЯ. МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ ПРИСПАЛО ПРОСО ПРОСЕНЯ