Звеличення духовних цінностей у новелі О’Генрі “Останній листок”
О’Генрі – один з найпопулярніших американських новелістів початку XX століття. Він створив власний романтичний міф про “маленького американця”. Письменник у своїх коротких динамічних новелах дарує людям віру в любов. “Останній листок” О’Генрі – одна з найкращих і найвідоміших новел нью-йоркського циклу. Це зворушлива історія самовідданої дружби і самопожертви. Центральні персонажі твору – дві бідні дів-чини-художниці Сью і Джонсі, які приїхали до Нью-Йорка з провінції.
У листопаді Джонсі тяжко захворіла на пневмонію.
Це пробудило в Джонсі волю до життя, і вона одужала. А старий Берман захворів на пневмонію і помер. Сумна історія сповнена глибокого переживання за долю героїв.
Вони мешкають у районі “дахів XVІІІ століття, голландських мансард і дешевої квартирної плати”. Проте жалюгідні життєві
До того ж Берман п’є, у нього характер сварливого старого, який знущається з будь-якої сентиментальності. Але саме він ціною власного життя підтримує дух Джонсі й рятує її від смерті. Цей старий невдаха і пияк постає взірцем тієї любові, яка без жодного слова кидається на допомогу іншим. Образ Бермана набуває справжньої духовної величі. Новела є взірцем майстерної композиції та вирізняється динамічним сюжетом.
У ній автор використовує такий прийом, як несподівана кінцівка. У творі – дві сюжетні лінії: хвороба Джонсі та шедевр Бермана. Формально основною сюжетною лінією є хвороба Джонсі.
Насправді – самовідданість Бермана. Обидві лінії набувають несподіваної розв’язки в кінці новели, коли Сью розкриває правду подрузі. Завдяки такому прийому О’генрі тримає читача в стані напруження до завершення новели.
Але цей прийом виконує ще одну функцію – за його допомогою старий Берман в одну мить морально виростає в наших очах і перетворюється на символ самопожертви.
Звеличення духовних цінностей у новелі О’Генрі “Останній листок”
князі слово про похід ігорів
Звеличення духовних цінностей у новелі О’Генрі “Останній листок”