Зображально-виражальні засоби в поезії Сосюри “Любіть Україну”

Драматичною була доля поезії В.Сосюри “Любіть Україну”. Вона стала причиною звинувачень поета в буржуазному націоналізмі. Автор прагнув осмислити, збагнути справжню суть таких понять, як любов до Батьківщини, патріотизм.

У цьому творі поєдналися пристрасть поета-патріота і ніжність поета-лірика, що дало йому змогу виразити найзаповітніші думки, почуття й переконання людської душі.

Якими ж художніми засобами малює В. Сосюра образ рідної України? Передусім звертає на себе увагу емоційно-схвильований заклик – “любіть Україну”,

виражений двічі риторичним звертанням, яке і загострює увагу читача, і передає емоції автора, і є ідейно-пафосною, ідейно-композиційною основою твору.

Поет знаходить прості й водночас піднесені слова, щоб змалювати образ рідної землі, щоб аргументувати свій заклик. І чи не найдоказовіший серед цих аргументів той, що Батьківщина – це світ, який щодня, щохвилини, щомиті оточує людину: це сонце, вітер, трави, води – джерела життя. Людина не може існувати без них, тому її любов до них органічна, як і любов до Вітчизни.

Образ України для поета – це краса и природи і її солов’їна мова, мелодійна, милозвучна,

співуча. Далі Сосюра поглиблює поетичний образ Вітчизни, додаючи до нього нові штрихи:

…Вона у зірках, і у вербах вона,

і в кожному серця ударі,

у квітці, в машині, в електровогнях,

у пісні у кожній, у думі,

в дитячій усмішці, в дівочих очах

і в стягів багряному шумі…

Перелічувальна інтонація створює ритм, в якому вчувається схвильованість поета, його палка любов до Батьківщини. Автор умовно “вибудовує” кілька лексичних рядів, щоб передати красу, “вічно живу і нову”, рідної України. Поет не міг не згадати н про роки воєнного лихоліття, коли Україна постала

…в грому канонад, що розвіяли в прах

чужинців в зелених мундирах,

в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях

до весен і світлих, і щирих.

В. Сосюра використовує тут один із найпоширеніших художніх засобів – метонімію. Багнети і грім канонад уособлюють народ, армію, яка принесла визволення від фашистських окупантів .

Поет обережно використовує зображально-виражальні засоби, ніби побоюється збитися на фальшиву пишномовність, пустопорожній пафос. Поодинокі епітети влучні, точні, викликають цілу симфонію асоціацій: вишнева Україна, мова солов’їна, хмари пурпурові, весни світлі і щирі.

Нечисленні порівняння , метафори доповнюють поетичний образ рідної землі. Такою – живою, реальною, зримою – постає Україна у вірші, що закінчується зверненням до молоді знову у формі заклику , до серця кожної людини:

Всім серцем любіть Україну свою –

І вічні ми будемо з нею.

Простота художніх засобів і їх довершеність, непідробна щирість і схвильованість інтонацій дали поетові змогу втілити глибокий загальнолюдський зміст: люби рідну землю, шануй інші народи, будь щедрий серцем на добро, добрі вчинки – тим ти звеличиш і прославиш своє ім’я, свою Україну у віках.




Зображально-виражальні засоби в поезії Сосюри “Любіть Україну”
світові байкарі