Значення картин побуту для розуміння характерів героїв повісті “Кайдашева сім’я” – ІІІ варіант ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ
10 клас
ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
III варіант
Повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” належить до соціально-побутових повістей, а це означає, що побут у ній зображений не стільки заради себе самого, щоб читачі побачили, як живуть українські селяни, скільки заради певної мети. Саме у звичайному житті людина розкривається якнайповніше: у своїй хаті вона стає такою, якою є насправді, а не такою, якою хотіла би, щоб її бачили оточуючі. Отже, саме побутові ситуації у повісті відіграють основну роль у розкритті характерів
Автор характеризує Кайдашиху так: “До природної звичайності української селянки в неї пристало щось дуже солодке, аж нудне. Але як вона тільки сердилась, з неї спадала та солодка луска, і вона лаялась і кричала на весь рот”. Ця характеристика потім підтверджується у побутових сценах. Коли Кайдаші прийшли на оглядини, то Кайдашиха поводилась дуже чемно, тільки і сипала солодкі компліменти Мотрі. Вона любила чванитися і розповідала про те, як її поважають пани та попи, а сама краєм ока дивилася на Мотрину скриню. Кайдашиха вбирається якнайкраще, збираючись у Бієвці. Проїжджаючи повз шинок, ні з ким не привіталася,
Так само у побутових картинах розкривається і Кайдаш. Він багато п’є. Ця звичка у нього йде ще від кріпацьких часів. І хоч є дуже працьовитою людиною, але пропиває усі гроші у шинку. Комічні сцени, коли йому усюди ввижаються чорти, коли, стоячи в сінях, він думає, що забрів у болото, характеризують Кайдаша як запеклого п’яницю. Про його забобонність свідчить той факт, що він не їв нічого у п’ятницю, вважаючи, що це рятує його від потопання. Кайдаша ніхто не сприймав як голову родини, бо він був людиною слабовольною. У суперечках не бере, як правило, участі, але, з другого боку, не може вгамувати ні своєї жінки, ні невістки: “Був я колись Кайдаш, а тепер перевівся на маленького Кайдашця”, – говорить він про себе, бо діти розподілили усе його господарство і “загнали батька на піч на одпочинок”.
Лаврін і Карпо, хоч і є братами, але дуже одрізняються один від одного.
Лаврін – це трохи мрійний, м’який хлопець, а Карпо – гострий і суворої вдачі. Ці їх риси розкриваються ще в першій картині, коли Лаврін обирає братові жінку. І дружин вони собі таких знайшли: Мотря, що завжди постоїть за себе, ніколи не змовчить свекрусі, помститься за найменшу образу, і Мелашка, що не може відповісти на образу, а тому терпить, хоч і сильно страждає. Але навіть на Лавріна з Мелашкою родинні сварки вплинули врешті-решт, і вони починають брати в них участь, як у тій сцені, коли два табори родини збираються за тинами: “Дві сім’ї, як дві чорні хмари, наближались одна до другої, сумно й понуро”.
Отже, виявляється, що побутові сцени не тільки розкривають характери людей, навіть з лицемірної Кайдашихи злітає солодка полуда у хвилини сварки, а й перетворюють Мелашку та Лавріна на повну їм протилежність. Також загострюються деякі негативні риси Карпа, який, хоч ніколи не був лагідною людиною, але ж і не кидався на матір. І. Нечуй-Левицьки показав себе у цій повісті не тільки знавцем побуту українських селян, але і великим знавцем людей.
Значення картин побуту для розуміння характерів героїв повісті “Кайдашева сім’я” – ІІІ варіант ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ
моя родина россия сочинение 5 класс
Значення картин побуту для розуміння характерів героїв повісті “Кайдашева сім’я” – ІІІ варіант ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ