“Зів’яле листя” в душі і пам’яті Франка

Франко виступав у всіх літературних жанрах – поезії, прозі, драматургії. Був чудовим перекладачем, критиком, істориком літератури.

Він збагатив науку цінними літературознавчими та критичними працями, дослідженнями в галузі народної творчості та етнографії. Після Шевченка найполум’янішим народним співцем виступив Франко. Великим майстром інтимної лірики виступає Франко в збірці “Зів’яле листя”, що вийшла першим виданням в 1896 році, а другим – у 1911-му.

В “Зів’ялому листі” поет залишив частину свого внутрішнього

“я”, відтворив особисто пережите. “Зів’яле листя” складається з трьох частин, що мають назви – “Перший жмуток”, “Другий жмуток”, “Третій жмуток”. У першій частині настрої героя відтворено в інтимно-ліричних віршах – “Не знаю, що мене до тебе тягне…”, “За що, красавице, я так тебе люблю…”, “Раз зійшлися ми случайно…”. Все це лірика глибоких особистих почуттів, пристрасного кохання, що веде героя до простору, відтвореного у вірші “Безмежне поле в сніжному завою…”

Чари кохання підносять героя, оволодівають його думками й почуттями. Разом з тим в окремих

поезіях, як у вірші “Не боюсь я ні бога, ні біса…”, прориваються й соціальні мотиви. “Другий жмуток” складається з поезій, в яких показано героя в спогадах про кохання. Тут багато є чудових пейзажів, у народнопісенній формі висловлюються щирі, хвилюючі почуття.

Відзначаються пісенністю такі вірші, як: “Зелений явір…”, “Ой ти, дівчино, з горіха зерня…”, “Ой жалю мій, жалю…”.

Мотиви туги і розлуки відбито в поезіях “Чого являєшся мені…”, “Якби знав я чари…” Кожен із цих віршів має самостійне художнє значення, незалежно від загальної композиції збірки. В “Третьому жмутку” настрої туги і розпачу посилюються. Окремі вірші “Третього жмутка” сповнені пекучого болю.

Поет умів передати глибокі переживання людини в різних обставинах, умів показати її суперечливий життєвий шлях не тільки по второваній стежці, але й на манівцях, не тільки на піднесенні, але й на крутих спадах, в особистих радощах і невдачах. Це свідчить про величезний поетичний хист Франка, про глибоке його знання психології людини.

Цілою системою ліричних мотивів, шукань і страждань героя поет розкриває суперечності, що стоять на шляху повноцінного розвитку особистості, її почуттів і думок. При цьому підкреслюється вічне шукання людиною гармонії у всій багатогранності життя. “Зів’яле листя” може бути чудовим зразком естетики інтимних почуттів.

Разом з тим вона є зразком того, як поет, користуючись національною пісенною формою твору, підносить проблеми загальнолюдського значення.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...


“Зів’яле листя” в душі і пам’яті Франка
парикмахер сочинение