Зиму можна не тільки побачити, зиму можна навіть почути

Матеріал уроку. Платон Воронько “Перший сніг”. Василь Сухомлинський “Як дзвенять сніжинки”.

Мета. Удосконалювати навички читання віршованих та прозових творів. Вчити бачити красу природи між рядками текстів. Формувати вміння аналізувати прочитане. Розвивати логічне мислення, пам’ять, творчу фантазію. Виховувати почуття прекрасного.

Обладнання. Репродукції картин на зимову тему, малюнки різних видів сніжинок.

Хід уроку

I. Представлення домашнього завдання.

II. Вправи на розвиток читацьких навичок.

1. Мовно-логічне

завдання.

Якщо С Н І Ж И Н К А – 1 2 3 4 5 6 7 8,

То 23478 – … (ніжка),

137 – … (сік), 43278 – … (жінка),

2368 – … (Ніна), 231 – … (ніс),

234 – … (ніж), 1848 – … (сажа),

78482 – … (кажан).

2. Вправа “Снігова куля”.

На дошці записане слово “сніжинка”. Учні повинні доповнювати його щоразу новим словом, поки не вийде довге, гарне речення.

Наприклад. Сніжинка.

Маленька сніжинка.

Маленька, прозора сніжинка.

Маленька, прозора сніжинка летить.

Маленька, прозора сніжинка летить, кружляє.

Маленька, прозора сніжинка летить, кружляє і падає.

Маленька, прозора

сніжинка летить, кружляє і падає на землю.

3. Робота зі скоромовкою.

– Потренуйтеся швиденько і правильно вимовляти звуки.

Сніговії-срібновії

Сніг у ситі сіють-віють,

Щоб із борошна пороші

Пиріжки спекти хороші.

Леся Вознюк

Пороша – легенький сніг, який падав уночі і перестав падати зранку. Па ньому видніються свіжі сліди тварин.

III. Робота над віршем Платона Воронька “Перший сніг”.

1. Споглядання репродукцій картин на зимову тематику.

– Які кольори використовують художники, зображуючи зиму?

– Пригадайте, що ви відчули, коли випав перший сніг.

2. Читання вірша “Перший сніг” вчителем.

– Діти, заплющте очі і постарайтеся уявити картину, яку ви б хотіли намалювати, прослухавши вірш.

– З якою інтонацією я читала вірш?

– Які картини природи постали у вашій уяві?

– З ким порівнюється сніг у цьому вірші?

– Яким ви уявляєте перший сніг?

3. Словникова робота.

Голуби Сонце

Сніжок Море

– Якою частиною мови є подані слова?

– Доберіть з вірша прикметники до цих слів.

– Відшукайте у вірші рими.

– Читання вірша учнями.

IV. Опрацювання оповідання В. Сухомлинського “Як дзвенять сніжинки”.

1. Підготовка до сприймання тексту.

Давайте разом прочитаємо записаний на дошці віршик.

Взимку, як в казці, усе може бути:

Можна диво помітити, а можна відчути.

Зиму можна очима побачити,

Зиму можна навіть почути!

– Чи були ви коли-небудь зачаровані красою зимової природи?

– За чим любите спостерігати взимку?

– Чи помічали ви красу сніжинок? На що вони схожі?

2. Словникова робота.

– Чи можете пояснити значення слова “сніжинка”?

Сніжинки – це краплі води, які перетворилися на кристалики льоду. Немає двох абсолютно однакових сніжинок. Вони можуть мати різні візерунки, розміри, але кожна з них тільки шестигранної будови. Є в природі сніжинки-крихітки, їх ледь помітно неозброєним оком. Ці сніжинки-голочки випадають в Антарктиді, де дуже сильні морози.

Інколи вони групуються по десять і більше, утворюючи так звані “їжачки”. Трапляються сніжинки-велетні, розміром з долоню. Та це велика рідкість.

У переважній більшості сніжинки невеличкі. Найчастіше вони бувають у формі зірочок, пелюсток, орнаменту, стрілочок.

3. Читання тексту вчителем.

– Коли відбувалася подія? (Зимового вечора.)

– Як рухалися сніжинки? (Лягали, кружляли, дзвеніли.)

– Що здивувало письменника? (Дзвін сніжинок.)

– Як ви вважаєте, він справді чув той дзвін, чи просто уявив його собі?

– Чим був зачарований автор? (Красою зимового вечора.)

4. Читання тексту “ланцюжком”.

5. Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.

– Прочитайте, що почув автор, коли прислухався до снігопаду.

– На що був схожий цей дзвін?

– Звідки линув дзвін? Прочитайте.

– Як сніжинкам вдавалося дзвеніти? Прочитайте.

– Хто прислухався до їхнього дзвону?

V. Підсумок уроку.

– Якщо б ми тепер створювали снігову кулю “Сніжинка”, якими словами ви б її доповнили?

Маленька, прозора сніжинка летить, кружляє, дзвенить і падає на землю, на ялинки, на ліс, на ноле, на дорогу.

Ви послухали зиму, і можна сказати,

Що ви вже готові фантазувати.

Тож уявіть, ніби вас. діточок,

Хтось перевтілив, наприклад, в сніжок.

Потім – на дерево чи на хмаринку.

Згодом – на білу пухнасту сніжинку.

Що чує дерево? Що бачить хмаринка?

З ким хоче дружити маленька сніжинка?

> Комунікативне завдання “Уяви себе”.

– Уявіть себе сніжинкою, хмаркою, зимовим сонечком тощо. Складіть маленьку розповідь про себе, використовуючи запитання.

– Що бачите навкруги?

– Що чуєте?

– З ким дружите?

– Кого боїтеся?

– Про що мрієте?

VI. Домашнє завдання.

Придумайте маленьку казкову історію про зимові дзвіночки. Намалюйте ілюстрацію до своєї казки.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)

Зиму можна не тільки побачити, зиму можна навіть почути


мене вбито під ржевом
Зиму можна не тільки побачити, зиму можна навіть почути