Жорстокість XX століття в новелі Кафки “Перевтілення”

Австрієць Франц Кафка був свідком великих і трагічних змін, то відбувалися в Європі на початку XX століття. На власні очі він бачив руйнування романтично піднесеного старого світу і не бажав йому нічого, крім загибелі. Проте письменник відчував себе частинкою цього хворого світу, що відходив у минуле.

Усвідомлення своєї беззахисності перед глобальною суспільною катастрофою він яскраво висвітлив у своїй творчості.

Новела “Перевтілення” вражає нас своїм песимізмом. Автор наголошує на тому, що людина, опинившись у безвихідному

становищі, нікому не потрібна. Від неї одвертаються навіть найближчі – батько, мати, сестра.

Суспільство, яке відштовхує душевно хвору, безпомічну людину, не має шансу вижити, воно повинно загинути.

Грегор Замза – головний герой твору. Письменник ставиться до нього з жалем і співчуттям, бо зміст його життя – страждання, муки, яких завдає світове зло. Виріс він у міщанській родині, яку цікавлять тільки матеріальні блага. Його батько втратив роботу, мати хворіє на астму, а сестра Грета ще надто молода, щоб працювати. Тому Грегор змушений служити одному із багатьох кредиторів, ставши комівояжером.

Ця робота

не приносить йому задоволення, він відчуває себе самотнім, стомленим від життя, в якому бракує душевних стосунків, людського взаєморозуміння.

“Прокинувшись одного ранку з неспокійного сну, Грегор Замза побачив себе у своєму ліжку перетвореним на велику комаху”. Він розгубився, думаючи, що це сон. Але, зрозумівши, що то правда, почав пристосовуватися до комашиного життя.

Батьки Грегора перелякані не так тим, що сталося із сином, як тим, що він втратив роботу . Життя родини докорінно змінюється: батько і мати мусять працювати, сестра – вести домашнє господарство.

Цікаво, що ні сам Грегор, ні його батьки навіть не задумалися над причинами незвичайного “перевтілення”. Вони сприймають це як норму життя і готові змиритися з цим жахом. Люди обтяжені матеріальним, їхня воля наче паралізована.

Автор підкреслює, що людина – це комаха в безкрайому океані життя.

Беззахисне створіння не може протистояти поглинаючій безодні, бо не має засобів виливу на неї. Біда, на думку Кафки, чекає кожного. Вона тільки чатує на слушний момент, щоб вразити своїми стрілами болю.

Найближче оточення Грегора хоче позбутися потвори. Батько від самого початку жахливою перевтілення прагнув фізично ушкодити свого безпомічного сина. Сестра, яку Грегор любить найбільше, зраджує його.

Грета не розуміє, що її брат зберіг любляче людське серце, людські почуття сорому, гордості, пристойності. Мати Грегора теж готова зректися сина.

Жахлива ситуація відречення від близької людини змушує письменника наголосити: якщо Грегор – людська істота в комашиній подобі, то його родина – комахи в людській подобі, і кожен з них може зайняти місце Грегора. Автор вважав, що людина приречена своїм існуванням на самотність.

Конфлікт людини і суспільства, людини і життя, стверджує Кафка, не може бути розв’язаний. Але людина повинна гідно пройти через усі випробувати, не втративши ні гідності, ні щирості дуті, ні любові. Тільки тоді наступний вік буде добріший до нас.




Жорстокість XX століття в новелі Кафки “Перевтілення”


міньба російська казка читати
Жорстокість XX століття в новелі Кафки “Перевтілення”