Жар-птиця І. Жиленко

Жар-птиця

Сусідка моя – чарівниця –

Годувала надвечір родзинками

У клітці золоту Жар-птицю

З очима – намистинками.

Одного разу сусідка не замкнула клітку – і пташка вилетіла на волю.

Летіла все вище, так гарно, так вільно,

Як в найзолотішім, найкращім мультфільмі…

Дорослим і дітям

Яснішали лиця…

Проте трьохсотлітня гава, яка себе називала Павою , вирішила, що Жар-птиця непристойно яскрава.

І вся вороняча орава

Зчинила люту стрекотняву:

“Вона яскра-яскра-яскррава!

Таку чужу нескромну птицю

Тримать годиться

Тільки в клітці!”

Вже третій день – нема Жар-птиці.

І людям посмутніли лиця.

О, не сумуйте. її нема,

Бо – розумієте? – зима.

Однак чарівна пташка зникла, бо застудилася й лікується.

Пішли на лад у неї справи.

І скоро знов злетить вона

На злість лихим, кульгавим гавам,

На новорічну радість нам!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)

Жар-птиця І. Жиленко


лонгфелло пісня про гайавату читати
Жар-птиця І. Жиленко