Згубність людської пихи в романі Діккенса “Домбі та син”

Роман “Домбі і син”, над яким Діккенс працював протягом 1846-1848 рр., посідає особливе місце у творчості письменника. Провідною ідеєю твору є згубність людської пихи. Це перший великий соціальний роман у творчості Діккенса.

В ньому Ч. Діккенс змалював життя англійського суспільства.

Головний герой роману – містер Домбі, багатий англійський комерсант. Він суворий і жорстокий. Для нього найголовніше – процвітання його торговельного дому. “Домбі – червонястий на вигляд, гарний, ставний чоловік, – проте занадто суворий та

бундючний, щоб можна було відчути до нього прихильність”.

Свою дружину він не любить, а дочку Флоренс зневажає, бо як дівчинка вона не зможе сприяти розквіту фірми “Домбі і син”. Нарешті народжується довгоочікуваний спадкоємець, якого назвали Поль. Його мати після пологів помирає.

Свого сина Містер Домбі виховує “гідним” його фірми. Але слабкий, хворобливий Поль помирає. Ця смерть тяжко вражає батька. Невдало закінчується другий шлюб Домбі.

Його дружина Едіт не витримує жорстокості і зневаги чоловіка і тікає з управителем Каркером. Гордість змушує Домбі не помічати лагідної любові Флоренс.

Й

кінці роману показано, як суворий власник стає бідною і покинутою людиною у стані розумового і фізичного занепаду. Його фінансові справи дуже кепські. Але одного дня відкриваються двері, і до нього приходить дочка Флоренс з онуком.

Під тягарем років і страждань містер Домбі перероджується. Його серце відкривається назустріч любові Флоренс та онуку Полю.

Діккенс у романі стверджує, що людська пиха призводить до краху. Любов до інших облагороджує людину, наповнює її життя добром.

Варіант 2.

Чарльз Діккенс – найвидатніший англійський романіст. У дитинстві переніс відчутний удар по самолюбству: батька посадили до в’язниці через борги і малий Чарльз змушений був працювати на фабриці вакси.

Але потім все обернулося на краще і хлопчик знов учився в школі, грався з дітьми, писав перші літературні твори. Діккенс – автор п’ятнадцяти романів, а також повістей, нарисів. Найвідоміщі твори: “Посмертні записки Піквінського клубу”, “Пригоди Олівера Твіста”, “Маленька Дорріт”, “Великі сподівання” та інші.

Роман “Домбі і син”, над яким Діккенс працював протягом 1846-1848 рр., посідає особливе місце у творчості письменника. Цей твір – свідчення зрілої майстерності Діккенса-романіста. Через увесь роман проходить ідея згубності людської пихи, яку уособлює містер Домбі. Це перший великий соціальний роман у творчості Діккенса.

У романі письменник змалював життя англійського суспільства.

Головний герой роману – містер Домбі, багатий англійський комерсант. Він суворий і жорстокий. Для нього існує лише одна свята річ – процвітання його торговельного дому.

“Домбі – червонястий на вид, гарний, ставний чоловік, – проте занадто суворий та бундючний, щоб можна було відчути до нього прихильність, – почав уже лисіти”. Свою дружину він не любить, а дочку Флоренс зневажає, бо як дівчинка вона не “зможе сприяти розвитку фірми “Домбі і син””. Нарешті народжує дружина довгоочікуваного спадкоємця, якого назвали Поль. Його мати після пологів помирає.

Містер Домбі радіє, що в нього нарешті з’явився син, бо “земля була створена для Домбі і сина”. Містер Домбі зневажає людей і тому залишається самотнім. Дружбу, любов та інші людські цінності він замінив для себе грішми.

Свого сина Поля він виховує “гідним” його фірми. Містер Домбі добирає “вихователями” людей, схожих на себе, таких же невблаганних, бундючних, як і він. Батько мимоволі стає катом своєї власної дитини, котру любить.

Слабкий, хворобливий Поль, спотворений сухим безсердечним вихованням, помирає. Ця смерть тяжко вражає містера Домбі.

Невдало закінчується другий шлюб Домбі. Його дружина Едіт не витримує жорстокості і зневаги чоловіка й тікає з Каркером, управителем фірми Домбі. Погорда змушує Домбі не помічати лагідної любові Флоренс.

А дочка показана в романі дівчиною, яка згодом стає хорошою дружиною і матір’ю. Цей образ допомагає пропагувати доброчинність і любов до людей. Автор показує, як поглиненість ідеєю власності призводить до повного відчуження Домбі від усього людського, від усіх близьких до нього людей.

У кінці роману суворий власник втрачає все: і фірму, якою він так пишався, і дім, який був його гордістю: і дружину, яка втекла із службовцем: і діаманти, які були сімейною реліквією. Домбі стає бідною і покинутою людиною у стані розумового і фізичного занепаду. Його фінансові справи дуже кепські.

Але одного дня відкриваються двері і до нього приходить дочка Флоренс з онуком. Під тягарем років і страждань містер Домбі перероджується, і його серце відкривається назустріч любові Флоренс та онуку Полю. Це головна сцена, сцена примирення батька з дочкою, де він цілує її і каже: “О Боже, прости мене, бо прощення мені найпотрібніше”.

Діккенс у романі висловлює надію на перемогу кращих людських якостей в людині. Він вірить: коли людина усвідомлює свою потрібність іншим, життя її стає насиченим, цікавим, повноцінним.




Згубність людської пихи в романі Діккенса “Домбі та син”


ганна чубач вірш роса
Згубність людської пихи в романі Діккенса “Домбі та син”