ЗАВЕРШАЛЬНИЙ РОЗДІЛ

Українська література 6 клас

ЗАВЕРШАЛЬНИЙ РОЗДІЛ

Для слів немає меж.

Майбутнє і минуле

Влились в сьогодні. Так ріка

Вливається у море неозоре.

П. Филипович

Підсумуємо разом

Усяка дорога нарешті кудись приводить. Наша довга розмова (цілий рік!) також добігає кінця. Ми разом мандрували дорогою пізнання і творчості Ми – це ти, я, твій учитель (чи вчителька), твої однокласники, батьки, українські письменники та їхні твори, що ніби ожили в нинішньому часі, незалежно від того, коли з’явилися вперше. Весь цей час звучало

Художнє Слово, що об’єднало нас своєю мудрістю, красою, гуманністю. Ти вже знаєш, воно має магічну, чарівну силу. Через те, що ми такі різні, воно впливає на кожного так, як людина спроможна його сприйняти. Безперечно одне – художня література як твір мистецтва своєю енергетикою діє насамперед на душу людини. Недарма над входом до бібліотеки єгипетського фараона Рамзеса II був такий напис: “Душевні ліки”…

Утім, про все це тепер ти маєш можливість добре подумати, пригадати найцікавіше. Попереду в тебе – літо, яке кличе на вакації. Вслухайся в солодке звучання цього слова… А що воно означає – ти вже

знаєш. Взагалі, тепер ти знаєш усього набагато більше. Адже твої знання за цей рік значно збагатилися. Насамперед новими іменами письменників, їхніми творами. У тебе була можливість ознайомитися з народними та авторськими піснями, з поемами “Євшан-зілля” М Вороного, “Тарасова ніч”, “Іван Підкова” Т. Шевченка, з оповіданнями “Федько-халамидник” В. Винниченка, “Маленький горбань” С. Черкасенка, “Олень Август” Є. Гуцала, “Свекор”, “Басурмен” С. Васильченка, з казками “Хлопчик-Фігурка…” І. Калинця, “Казка про яян” Е. Андієвської, з повістями “Зачарована Десна” О. Довженка, “Тореадори з Васюківки” В. Нестайка, “Звук павутинки” В. Близнеця, “Митькозавр із Юрківки…” Я. Стельмаха, з поезіями Лесі Українки, Л. Костенко, І. Жиленко, С. Чернілевського, І. Калинця, з байками Л. Глібова, співомовками С. Руданського, гуморесками С. Олійника і П. Глазового.

Пригадай їх. А які теоретичні поняття було засвоєно? Деякі з них уже вивчалися в попередніх класах. Упродовж року в тебе була чудова можливість їх повторити, а значить, і закріпити в пам’яті. Однак найголовніше – зуміти ними скористатися при потребі. Адже з часом, якщо знання не застосовувати, вони перетворяться на самоцвіти, якими можна лише милуватися…

Запам’ятай!

Знання – це дієвий інструмент, за допомогою якого людина здатна пізнавати й удосконалювати довколишній світ, а також себе в ньому.

В. Бернадський. Вишеньки. 2001 р.

Подумаймо разом

Отже, вивчення української літератури, читання художніх творів розширюють твоє пізнання. Якого часу це стосується – минулого, теперішнього, майбутнього? Що відкрилося для тебе нового? А що найбільше вразило, змусило особливо задуматися? Чи змінилося від того твоє ставлення до світу? А до себе? Художня література виконує роль своєрідного дзеркала, в якому людина може себе бачити. Від того її душа змінюється, збагачується, добрішає, очищається.

Щоб це зрозуміти, задумайся над запитаннями:

1. Про який час тобі найбільше подобається читати художні твори? Чому?

2. Чи з’явився в тебе улюблений літературний герой? Хто він? А улюблений письменник? Поясни свій вибір.

3. Яка прочитана історія чи пригода викликала в тебе жаль, співчуття, переживання? Чому? З тобою траплялося щось подібне?

4. Які твори тобі подобаються більше – трагічні, комічні, розповідні, ліричні? Чим саме?

5. Після прочитання яких із них тобі захотілося помріяти? Про що? в. Закінчення якого твору тобі хотілося змінити? Чому і як?

Під час уроків української літератури ти – насамперед читач. Спочатку художній твір, описані в ньому історії, пригоди героїв сприймалися душею, твоїм серцем, здатним переживати різні емоції, почуття.

Який же ти читач? Чи уважна, допитлива людина?

1. У якому творі згадується Самійло-косар, який “обкосив би всю земну кулю, аби тільки була добра трава та хліб і каша”?

2. Яких пташок хотів врятувати малий Сашко, щоб поновити свою святість?

3. Що знайшли в калюжах під час дощу Федько, Насько, Стьопка? Вибери правильну відповідь (чижик, підкова, монета, гудзик).

4. Над гніздом якого птаха хотів поглумитися Захарко, а Павлик його захистив? Вибери правильну відповідь (зозуля, жайворонок, ремез).

Б. У якому творі головний герой уявляє, як “на одній галявині збудував собі Зайчик манісіньку хатку… круг тієї хатки походжає… Коза-Дереза… З лісу, з-поза кущів виглядають… Ведмідь-Набрідь… Вовчик-Братик і хитра Лисичка-Сестричка”? Це зображено на малюнку Т. Чуприніної.

6. Назви твори, в яких є персонаж – дідусь або старий.

7. Чиєю матір’ю була письменниця Олена Пчілка?

8. Назви іноземні мови, які знали Тарас Шевченко, Леся Українка.

9. Знайди в підручнику рядок: “І здається, що з весельця щире золото спадає”. Розшифруй його.

10. Із чиєї поезії метафора: “мотузочком диму хату прив’язала до небес”?

Малюнок Т. Чуприніної

11. У яких творах ідеться про Ворону та Гаву, яким було по 300 років?

12. Пригадай слова: “Бо в старших так: бачить листок і каже” листок.

І не знає, що той листок може бути чим завгодно: на воді – човном, у повітрі птахом, а на грудях – орденом…” З якого вони твору?

Отже, лише уважно читаючи художній твір, можна приступати до його тлумачення, а тим більше літературознавчого дослідження. Отут і знадобилися тобі знання про жанри – оповідання, притча, повість, гумор, сатира, байка, співомовка та ін.; про те, що таке підтекст, інверсія, алегорія, анафора… Однак ці специфічні знання застосовувалися з метою глибшого розуміння самого тексту творів, їхнього змісту, допомагали їх зіставляти, оцінювати художні особливості, а значить – самостійно міркувати, робити власні висновки і вибір.

Перевір себе, чи вмієш ти це робити:

1. Чи погоджуєшся з думкою зарубіжних дослідників XIX ст., що українська пісня найбагатша і найкрасивіша в Європі, бо “відзначається великими мистецькими якостями і поетичним натхненням”? Вислови свої міркування про це.

2. На яких репродукціях із підручника найцікавіше відтворений зміст літературного твору?

3. До яких творів, вивчених у шостому класі, підходить українське народне прислів’я: “Мати одною рукою б’є, а другою гладить”? Чому ти так вважаєш?

4. Відшукай у підручнику слова: “У мого степового розволля честь найперше, не шати й клейноди”. Поясни, як ти їх розумієш.

5. На твою думку, який український поет найвеселіший?

6. Яка риса характеру найосновніша для письменника-гумориста?

7. Чи гумористи люблять життя? Як ти думаєш, весела людина – мудра?

8. Чи може гумор бути притаманним творам інших жанрів, крім байки, співомовки, наприклад повісті?

9. З яким українським письменником тобі хотілося б зустрітися або написати йому листа? Про що він був би?

Запам’ятай!

Якщо тебе вабить шлях пізнання, можеш самостійно міркувати – тобі відкриється велика можливість розвиватися і творити

Наскільки ти готовий до творчості?

1. Над якими творами тобі довелося думати найбільше?

2. Чи цікаво було розгадувати (тлумачити) художні образи?

3. Чи відрізнялося твоє витрактування художнього образу від того, яке пропонували вчитель, однокласники?

4. Тобі цікавіше читати прості чи складні для сприйняття художні твори?

Тебе чекають канікули. Прекрасна пора! Бо ж улітку наступає справжнє вільне життя По-перше, зникає обов’язок щодня кудись ходити, наприклад до школи. По-друге, не треба постійно щось учити. У тебе вивільняється багато часу і з’являється можливість нарешті зайнятися якоюсь улюбленою справою. Якщо вона буде пов’язана з книжками, можна скористатися порадами, думками деяких мудрих людей.

“Набагато краще обмежитися кількома авторами, аніж необдумано читати багатьох” (Луцій Анней Сенека, давньоримський письменник, філософ, близько IV ст. до н. е. – І ст. н. е.).

“Добра справа збирати хороші книги, однак корисніше частіше звертатися до них і читати їх” (Франческо Петрарка, італійський поет, XIV ст.).

“Ніколи не читайте поганих книг”.

“При читанні я зупиняюся на кожній чудовій думці, як зупиняюся перед кожною істиною” (Ральф Емерсон, американський філософ, XIX ст.).

“Якщо все читати і читати безкінечно, не обдумуючи прочитане, то воно не пускає коріння і в основному гине” (Артур Шопенгауер, німецький філософ, XIX ст.).

“Книги говорять усі разом і на всіх мовах світу. Є серед них легковажні й серйозні, веселі й сумні, короткі й багатослівні… Книги не лише суперечать одна одній. У них дуже часто є суперечності, що породжують численні недостовірні судження і мінливість думок… Ну що ж, це і є найкраще в книжках, це є в них найкорисніше, саме цим вони роблять нам безцінну послугу і найбільше благо” (Анатоль Франс, французький письменник, кінець XIX – початок XX ст.).

“Любити читання – це обмінювати години нудьги, неминучі в житті, на захоплюючі години” (Монтескье, французький філософ, кінець XVII – XVIII ст.).

“Читаючи авторів, які добре пишуть, звикають гарно говорити”.

“Читаючи вперше хорошу книгу, ми переживаємо ті ж почуття, коли знаходимо нового друга. Знову перечитати книгу означає те саме, що зустрітися зі старим другом” (Вольтер, французький письменник, філософ, XVIII ст.).

“Книжка, яка не варта того, щоб и читати двічі, не варта й того, щоб її читати один раз” (Карл Юліус Вебер, німецький письменник, критик, початок XIX ст.).

“Читай не для того, щоб суперечити і заперечувати; не для того, щоб приймати щось на віру; не для того, щоб знайти предмет для розмови; а щоб думати і міркувати” (Френсис Бекон, англійський філософ, кінець XVI – початок XVІІ ст.).

“Бесідувати з письменниками інших віків – майже те саме, що мандрувати” (Рене Декарт, французький учений. XVII ст.).

Можливо, ці думки тобі підкажуть, як вибирати книжку, на що найперше звертати увагу, коли її читаєш. Нині їх просто необхідно знати, щоб не потонути в тому величезному морі друкованої продукції, яке оточує сучасну людину. Конкретні ж поради, яку книжку вибрати, ти можеш одержати в бібліотеці, у друзів, батьків, учителів, а також знайти після кожної теми в підручнику.

ЦІКАВОГО ТОБІ ЧИТАННЯ!

ДО ЗУСТРІЧІ В СЬОМОМУ КЛАСІ!




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)

ЗАВЕРШАЛЬНИЙ РОЗДІЛ


мій улюблений міфологічний герой
ЗАВЕРШАЛЬНИЙ РОЗДІЛ