Завдяки яким художнім особливостям поезія “Виклик” М. Старицького стала популярною народною піснею?
Народ приймає до своєї пісенної скарбниці лише те, що відповідає його уподобанням, його уявленням про прекрасне. Облюбувавши літературний текст, він відповідно редагує, шліфує його, дещо уточнює чи видозмінює. Популярними народними піснями стають, як правило, ті авторські високохудожні поезії, в яких ідеться про вічне людське почуття – кохання. Тому не дивно, що вірш М. Старицького “Виклик” став однією з таких пісень, знаною під назвою “Ніч яка, господи, місячна, зоряна…”
М. Старицький пізнав народну пісню ще в дитинстві,
Пісенна культура народу значною мірою сформувала і художнє мислення М. Старицького, що найяскравіше виявилося в його драматургічній творчості. Пісня, музика стають обов’язковим ідейно-художнім компонентом і його оригінальних п’єс, і інсценізацій творів інших авторів, зокрема М. Гоголя. Хоч існував
Працюючи разом з М. Лисенком над оперою “Утоплена” за повістю М. Гоголя “Майська ніч, або утоплена”, М. Старицький пише вірш “Виклик” як поетичну основу арії Левка. На перший погляд, вірш є літературним переспівом народної пісні “Сонце низенько, вечір близенько”, про яку йдеться і в повісті М. Гоголя. Сюжетно-подієва основа її зводиться до таких рядків:
Сонце низенько, вечір близенько,
Вийди до мене, моє серденько!
Ой вийди, вийди, серденько Галю, .
Серденько, рибонько, дорогий кришталю!
Ой вийди, вийди, не бійсь морозу,-
Я твої ніженьки в шапочку вложу!
Однак, глибше вникнувши в текст М. Старицького, бачимо, що поет подав абсолютно інший, самобутній варіант зустрічі закоханих, хоча інтимний світ молодих людей і грунтувався на народнопоетичній зображальній основі.
За жанром поезія “Виклик” – це романс, тобто сольна лірична пісня про кохання, організуючим стрижнем якої, її жанротворчим фактором є ліричний монолог закоханого юнака. В його уяві постає сцена зустрічі з коханою, яку він, як видно із поетичних звернень, любить до самозабуття. “Коханая”, “моя рибонько”, “вірная”, “лебедонько”-ці піднесено-ліричні порівняння вияскравлюють не тільки красу його обраниці, її чарівний образ, а й внутрішню красу, благородство закоханого юнака. Краса, вірність, любов коханої – це найвища цінність у його житті. І хоч обоє вони бідні, “працею зморені”, “окрадені долею”, проте ліричний герой має те, чого не здобудеш ні за які гроші – кохання, вірність і щирість дорогої йому людини. А тому й почувається він “паном над панами”. Це почерпнуте з народнорозмовного джерела порівняння досить точно відтворює глибину любовних переживань, переповненість щастям. Стан особливої схвильованості передається емоційним вигуком “господи”, що і за характером, і за прийомом відображення емоцій співвідноситься з народнопісенним “О боже мій милий!”
Для вираження надзвичайної експресії, стану максимального збудження ліричного героя автор послуговується зменшувально-пестливою лексикою. Він вводить ці слова у текст дуже майстерно, вони звучать у ньому органічно:
Ти не лякайся-бо. що свої ніженьки
Вмочиш у срібну росу:
Я тебе, вірная, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу.
Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько:
Тепло – ні вітру, ні хмар…
Я пригорну тебе щиро до серденька,
А воно гріє, як жар.
За художньою переконливістю й доречністю пестливі слова в поезії М. Старицького співмірні вживаним у народній ліричній пісні, без яких вона не мислиться. Навіть, здавалось би, у таких скупих на вияв ніжності сценах, як проводи на війну, зменшувально-пестливі слова звучать так само переконливо:
Їхав козак на війноньку:
“Прощай,- сказав,- дівчинонько,
Прощай, миленька, чорнобривенька.
Я йду в чужу сторононьку!”
Використання М. Старицьким мовно-виражальних засобів народної пісні не тільки полегшувало засвоєння тексту його поезії, а й засвідчувало, що у змалюванні інтимного почуття поет орієнтується на високодуховні народнопісенні зразки.
Внутрішню чистоту і красу інтимного світу простої людини поглиблює й відповідний пейзаж. Перейнявши народнопоетичну описову манеру розповіді, М. Старицький запозичує з народної пісні і пейзаж-заставку, або заспівннй пейзаж, який конкретизує час і місце дії, обставини зустрічі закоханих. У народній пісні маємо переважно вечірній чи нічний пейзаж. Це пояснюється не тільки тим, що молоді люди могли зустрічатися лише в пізню годину, бо ж удень вони працювали, а й душевною чистотою, цнотливістю, небажанням виносити свої почуття на люди. Найчастіше українські ліричні народні пісні починалися пейзажем на зразок: “Місяць на небі, зіроньки сяють…” А тому й М. Старицький на початку вірша “Виклик” подає традиційний опис ночі: “Ніч яка, господи, місячна, зоряна…”,- який конкретизує колоритним народним порівнянням: “Видно, хоч голки збирай”. З народної пісні запозичує автор і прийом психологічного паралелізму: настроєвий пейзаж не тільки суголосний тому, що відбувається в душі ліричного героя, а й поглиблює, доповнює його, уточнюючи найтонші нюанси почуттів. Жагою кохання сповнений ліричний герой – і “на стрункій та високій осичині листя жагою тремтить”; тепло в природі – у юнака “серденько гріє, як жар”: “тиха розмова” – і “ані шелесне в гаю!” Внутрішню і зовнішню красу закоханих підкреслено “божою красою” природи (“небо незміряне, всипане зорями”, “гай чарівний, ніби променем всипаний”).
Отже, сила і популярність поезії М. Старицького були зумовлені не лише глибиною висловленого в ній почуття, а й творчим використанням народнопісенних мовно-виражальних засобів і стильових прийомів. На музикальність, наспівність поетичного рядка, як і всієї інтонаційно-ритмічної організації тексту, звернув увагу М. Лисенко, який і поклав вірш “Виклик” на музику. З того часу він побутує в народі як одна з його найпопулярніших ліричних пісень під назвою “Ніч яка, господи, місячна, зоряна…”





Завдяки яким художнім особливостям поезія “Виклик” М. Старицького стала популярною народною піснею?
скорочено злочин і кара
Related posts:
- Співзвучність поезії Івана Франка з народною піснею Франко як митець передусім – поет. Саме в поезії він найяскравіше самовиразився як художник, як мислитель, як людська особистість незвичайної емоційності, якій властиві повна гама почуттів: і надія, і зневіра, і ненависть. Його поезії притаманні...
- Роздуми над народною піснею “Ой, Морозе, Морозенку” В історії українського народу є нетлінні імена тих, хто ціною власного життя обороняв від ворогів нашу святу землю. Це імена тих, хто поклав на вівтар майбутнього України свої життя. У розбурханому морі історії часи козаччини,...
- Діяльність М. Старицького на ниві національного і культурного відродження України В історію української культури М. Старицький увійшов як організатор національного професійного театру і голова першого на Україні театрального товариства, режисер, актор, видавець. Це був період зрушень у суспільно-політичному житті країни. Загострилася криза кріпосницької системи. Студентська...
- Андрій Малишко. “Пісня про рушник” – вірш-пісня, що стала народною УРОК 59 Тема. Андрій Малишко. “Пісня про рушник” – вірш-пісня, що стала народною. Мета. Навчити розуміти ліричність пісні, розвивати уміння виразно читати поезію, виділяти художні засоби, коментувати основні мотиви, символічність образів, формувати морально-етичні цінності. Обладнання:...
- Перекладацька діяльність М. Старицького Переклади і переспіви зі світових літератур – яскрава сторінка в поетичній творчості М. Старицького, який розпочав із цього свою літературну діяльність. Тим самим він збагатив жанрово-виражальні можливості української поезії, розширивши її тематичний діапазон. М. Старицький...
- Мотиви лірики М. Старицького Поетичний доробок М. Старицького – вагомий внесок у скарбницю нашої духовної культури. Він писав вірші впродовж майже сорока років: перший вірш “Ждання” написаний 1865 року, останній “Двері, двері замкніть…” – 2 квітня 1904 року, незадовго...
- Світ поезії Михайла Старицького 70-90-і роки XIX століття в розвитку української поезії позначені ідейними та естетичними шуканнями, прагненням збагатити її тематику, розширити коло проблем, які щодня ставить перед людиною життя. Михайла Старицького, відомого драматурга і театрального діяча, по праву...
- Морально-етичні проблеми у п’єсах І. Карпенка-Карого і М. Старицького Талановиті письменники та драматурги Іван Карпеко-Карий та Михайло Старицький внесли великий вклад у розвиток української літератури. У своїх творах вони підіймали важливі теми, які актуальні й в наш час. Морально-етичні проблеми яскраво простежуються у таких...
- Мета життя М. Старицького – “душею і думкою послужить рідному народові” І. КАРПЕНКО-КАРИЙ, М. СТАРИЦЬКИЙ 10 КЛАС УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70-90-Х РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ І. КАРПЕНКО-КАРИЙ, М. СТАРИЦЬКИЙ Мета життя М. Старицького – “душею і думкою послужить рідному народові” Свій шлях він обрав свідомо. М. Старицький – представник того...
- “Батько українського театру” (історична драматургія М. П. Старицького) “Батьком українського театру” назвав Михайла Петровича Старицького Іван Франко, відзначивши його видатну роль у становленні й розвитку вітчизняної драматургії. В українському театрі М. Старицький був і драматургом, і автором, і режисером, і організатором театральних труп....
- Чому в поезії М. Старицького громадянські мотиви переважають над особистими? Творчість М. Старицького – один із численних прикладів того, як умови соціального, суспільно-історичного розвитку України позначилися на творчій долі митця, на ідейно-тематичному і художньому спрямуванні його творів. Водночас вона дає відповідь і на питання, чому...
- Історична драматургія Михайла Старицького “Батьком українського театру” назвав Михайла Петровича Старицького Іван Франко, відзначивши його видатну роль у становленні й розвитку вітчизняної драматургії. В історію літератури він увійшов як поет, прозаїк, видавець, перекладач творів російських та західноєвропейських класиків, але...
- “Батько українського театру” (історична драматургія Михайла Старицького) “Батьком українського театру” назвав Михайла Петровича Старицького Іван Франко, відзначивши його видатну роль у становленні й розвитку вітчизняної драматургії. В історію літератури він увійшов як поет, прозаїк, видавець, перекладач творів російських та західноєвропейських класиків, але...
- До свободи завдяки боротьбі Заповіт – це висловлення останньої волі людини щодо майна, сім’ї. Заповіт же митця, письменника – це ліричний твір, в якому той висловлює народові свої бажання не лише особистого, а й громадського, суспільного характеру. Який же...
- “Аналіз драми Старицького “Талан” Свою драму “Талан” Михайло Старицький присвятив видатній українській акторці Марії Заньковецькій, яка своєю неперевершеною грою піднесла національне сценічне мистецтво на новий, значно вищий рівень. У цьому творі письменник виступає з демократичних позицій і розкриває низку...
- Художнім світ Райнера Рільке Рільке – один із провідних модерністів Європи, талановитий експериментатор, сміливий новатор у царині віршування. Його поезія набула довершеності під могутнім впливом різних видів мистецтва, зокрема живопису, скульптури, архітектури, музики. їй притаманні виняткова пластичність та колоритність...
- Поезія торкає струни душі моєї Поезія – художньо-образна словесна творчість, це твори, написані віршами. Ось що таке поезія на словниковій мові. Це сухе, безбарвне пояснення слова “поезія”. Насправді ж слово “поезія” вбирає в себе багато понять. Воно пов’язане, по-перше, з...
- Виклик суспільству, кинутий Гріффіном Герберт Уеллс – англійський письменник, автор соціально-фантастичних та побутових романів, оповідань, наукових робіт з літературознавства, історії, біології. Центральне місце в його творчості посіло питання про шляхи розвитку науково-технічного прогресу та його вплив на долю людства....
- НАРОДНА ЛЕГЕНДА ПРО ДІВЧИНУ-УКРАЇНУ, ЯКУ ГОСПОДЬ ОБДАРУВАВ ПІСНЕЮ Українська література 6 клас ПІСНІ ЛІТЕРАТУРНОГО ПОХОДЖЕННЯ О пісне, засвіти нам наші дні, Перед тобою всі ми безборонні… Ми вічні учні. Мудрості навчи, Як світ оцей від бід оборонити. О мамо-пісне, ми назавжди діти, Втішай-бо...
- НОВА РАДІСТЬ СТАЛА – Колядки Українська література 6 клас – О. М. Авраменко ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ Пісні зимового циклу Колядки Пісні зимового циклу пов’язані не лише з періодом очікування весни, а й із стародавніми міфами...
- НОВА РАДІСТЬ СТАЛА – ПІСНІ ЗИМОВОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ Українська література 6 клас ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ ПІСНІ ЗИМОВОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ Колядки та щедрівки На Різдвяні свята виконували обряди колядування, а під Новий рік, у “щедрий вечір”, – щедрування. Гурти молоді обходили...
- М. СТАРИЦЬКИЙ. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “НЕ СУДИЛОСЬ” Варіант 1 1. Михайло Петрович Старицький народився 14 грудня 1840 р. в с. Кліщинцях… А На Полтавщині. Б Київщині. В Харківщині. Г Херсонщині. 2. Початкову освіту М. Старицький отримав… А У Миргородській початковій школі. Б...
- Образи та символи у повісті Старицького “Оборона Буші” Повість українського майстра слова Михайла Старицького “Оборона Буші” багата героїчними образами та символікою. Так як за основу твору було взято реальні події, то деякі образи є історичними, інші ж, хоч і вигадані, але вражають своєю...
- Ідея мужньої відданості Вітчизні в повісті Михайла Старицького “Облога Буші” Історія України рясніє трагічними сторінками, мужніми постатями, серед яких виділяються не тільки добре відомі знамениті постаті ватажків, а й не менш героїчні захисники свого краю, що їх ніхто на ймення не знав, але вони мужньо...
- Елементи язичницьких вірувань у весільних дійствах (за народною драмою “Весілля”) – І варіант 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант А п ‘ятниця – зачинальниця, А субота – коровайниця, А неділя – вінчальниця А в понеділок – напивальниця, А в вівторок – похмільниця, А в четвер –...
- “Виконання своєї роботи” – гідний спосіб кинути виклик смерті (за романом А. Камю “Чума”) Роман Альбера Камю “Чума” – це хроніка одного тяжкого року у звичайному місті Орані, французькій префектурі на алжирському узбережжі. У цьому місті, як і в інших містах світу, люди багато працюють, але в житті їх...
- СОНЦЕ НИЗЕНЬКО – Родинно-побутові пісні УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ СОНЦЕ НИЗЕНЬКО Сонце низенько, вечір близенько, Вийди до мене, моє серденько! Ой вийди, вийди, та не барися, Моє серденько розвеселися. Ой вийди, вийди, серденько Галю, Серденько,...
- Михайло Старицький – видатна постать в історії української літератури та театру Ознайомившись із творчим та життєвим шляхом Михайла Старицького, я дізналася, що він був не тільки талановитим митцем, а й темпераментною, свободолюбною особистістю з веселою вдачею. На мою думку, його обдарованість проявлялася у всіх діяннях, якими...
- Проблеми мистецького життя в драмі М. Старицького “Талант” “Я думаю, що моя сила найбільша у драмі”, – писав М. Старицький І. Франкові. Це й справді так. Його п’єси стали невмирущими. У всіх без винятку драматичних творах митця ми бачимо повноцінні людські характери, що...
- Декламативна поезія Декламативна поезія (лат. declamatio – вправи з красномовства)- переважно віршовані літературні твори, придатні для сценічного виголошення. У них яскравіше, ніж в інших, виражені відповідні стилістичні прийоми, риторичні фігури, логічна композиційна тріада – теза, антитеза, синтез....