Засвіт встали козаченьки – ПІСНІ МАРУСІ ЧУРАЙ Скорочено

Засвіт встали козаченьки В похід з полуночі, Заплакала Марусенька Свої ясні очі.

Не плач, не плач, Марусенько, Не плач, не журися Та за свого миленького Богу помолися.

Стоїть місяць над горою. Та сонця немає, Мати сина в доріженьку Слізно проводжає.

– Прощай, милий мій синочку, Та не забувайся, Чрез чотири неділеньки

Додому вертайся!

– Ой рад би я, матусенько, Скоріше вернуться, Та щось кінь мій вороненький В воротях спіткнувся.

Ой Бог знає, коли вернусь, У яку годину.

Прийми ж мою Марусеньку Як рідну дитину.

Прийми

ж її, матусенько, Бо все в Божій волі. Бо хто знає, чи жив вернусь. Чи ляжу у полі!

– Яка ж би то, мій синочку,

Година настала. Щоб чужая дитиночка За рідную стала?

Засвіт встали козаченьки В похід з полуночі, Заплакала Марусенька Свої ясні очі…

Коментар

Авторство пісні “Засвіт встали козаченьки” приписують легендарній піснярці з Полтави Марусі Чурай. Донька козацького полковника тяжко переживаючи загибель батька, почала складати пісні, в яких виявився незвичайний поетичний дар. З її піснями козаки ходили в похід, набиралися сили духу й відваги. У пісні “Засвіт встали козаченьки” говориться

про те, що козак, вірний своєму обов’язку, вирушає в дорогу – захищати рідну землю. Він змушений покинути матір, кохану дівчину. І просить свою неньку, коли з ним щось трапиться, прийняти його дівчину Марусю як за свою дитину. Пісня по будована у формі діалогу. Є традиційні для народної пісні звертання, зменшувально-пестливі слова, постійні епітети.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)


Засвіт встали козаченьки – ПІСНІ МАРУСІ ЧУРАЙ Скорочено


василь сухомлинський які вони бідні
Засвіт встали козаченьки – ПІСНІ МАРУСІ ЧУРАЙ Скорочено