Засоби контекстуально синонімічного увиразнення мовлення (тропи)
РОЗДІЛ ІІІ. ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ
6. ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ
6.2.Художньо-мовленнєва організація літературного твору
6.2.3. Засоби Контекстуально синонімічного увиразнення мовлення (тропи)
Поряд із засобами лексичної синонімії письменники й поети, працюючи над мовленнєвою організацією свого твору, дуже часто вдаються до так званої контекстуальної, тобто нефіксованої словниками, синонімії.
Контекстуальними синонімами називаються слова та вирази, які позначають предмет, вживаючись при цьому в невластивому
Поети звичайно вдаються до тропів не лише тоді, коли перед ними стоїть завдання описати цілком невідоме явище, а найчастіше тоді, коли відоме явище вони хочуть розкрити в якомусь новому, незвичайному зв’язку з іншими явищами людського буття. У вірші “Мова” М. Рильський пише:
Як парость виноградної лози,
Плекайте мову.
Пильно й ненастанно
Політь бур’ян.
Чистіша від сльози
Вона хай буде.
Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
Прислухайтесь, як океан співає – народ говорить…
Звичайне, на жаль, явище забрудненості (варваризмами, жаргонізмами, немотивованим просторіччям) нашої мови (в даному випадку – X) поет співвідносить з бур’яном (А) за спільною спорідненою ознакою для обох явищ – небажаним, шкідливим впливом, до якого вони призводять (а). Народ далі співвідноситься в Рильського з океаном за спільною ознакою – їхньою величчю.
Появу самого поняття “троп” пов’язують з елліністичною римською риторикою (Філоден, Цицерон, Гермоген та інші). Давньоримський оратор Квінтіліан, наприклад, визначав троп як “вираз, перенесений для прикраси мови з його первинного, природного значення на інше, або, за висловом граматистів, вираз, перенесений з властивого для нього місця на місце, для нього не властиве”. Як і засоби лексичної синонімії, тропи, таким чином, асоціювалися з такою словесною формою, яка, по-перше, ухиляється від загальновживаних і узвичаєних норм мовленнєвого спілкування й тим, по-друге, служить для прикраси мовлення. “Мовлення має два види, – писав у своєму трактаті “Про тропи” ритор Трифон, – мовлення звичайне і троп. Звичайним мовленням є мовлення, яке називає речі, користуючися прямим значенням імен, тоді як троп є мовленням, що відступає від звичайного (значення слів) у певному виразі, прикрашеному більше, ніж це необхідно” . Проте вже в античності розуміли, що роль тропів не зводиться виключно до функції мовленнєвої прикраси. Як вказував ще Квінтіліан, вживання слів у переносному розумінні збагачує словесне значення. Використання тропів, подібно до використання засобів лексичної синонімії, порушує автоматизм сприйняття й ще в більшій мірі реалізує ефект словесної несподіванки, який завжди містить у собі розрахунок на те, щоб викликати в читача відповідний, потрібний авторові в даний момент, у даній ситуації настрій, те чи інше переживання. Характер емоції, викликаної тропом, служить для оцінки того явища, яке через нього позначається, деформує нейтральність його смислового значення й веде у бік його підвищення або ж пониження. Наприклад, коли Є. Плужник пише: “Бо що мені та слава галаслива про всі дива за тридев’ять морів, коли я досі і малого дива – землі своєї ще не зрозумів?” – називаючи рідну землю малим дивом, він тим самим емоційно підвищує її об’єктивну, нейтрально смислову значущість і, навпаки, в оповіданні Т. Осьмачки “Психічна розрядка” прізвище, яке дається героєві, емоційно знищує (з метою глузування) його об’єктивну значущість: “Сокира – це було вуличне прізвище, яке він одержав у Київській грінченківській семінарії, коли він грав на роялі свій твір на випускнім екзамені “Туга за красою”. Тоді після всього підійшов до нього семінарський розбишака Грищенко і, тиснучи йому руку, сказав: “Ну, вже, їй-богу, ні одна українська сокира таких звуків не видавала з себе від часів Сагайдачного!” І пішло… малеча, учителі, дівчата – всі його стали звати Сокирою”.
В сучасній літературознавчій науці, як і в античній риториці, виділяється велика кількість тропів. До основних, найбільш уживаних можуть бути віднесені такі тропи, як метафора, іронія, гіпербола і літота. До цього ряду примикають також епітет і порівняння, які не всі літературознавці відносять до тропів, хоча, як слушно зауважує Л. Тимофєєв, “підстав для подібного обмеження немає: у всіх цих випадках ми маємо справу з основною ознакою тропа – співвідношенням X і А, що утворює нове значення шляхом перенесення властивостей А на X, при цьому А втрачає своє самостійне значення, виступає односторонньою ознакою для характеристики X” .
Засоби контекстуально синонімічного увиразнення мовлення (тропи)
мати косинка аналіз
Related posts:
- Засоби словотворчого увиразнення мовлення РОЗДІЛ ІІІ. ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ 6. ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ 6.2. Художньо-мовленнєва організація літературного твору 6.2.1. Засоби словотворчого увиразнення мовлення До засобів словотворчого увиразнення належать слова або форми слів, наявність яких у тій чи іншій мовлення...
- Неологізми – Засоби словотворчого увиразнення мовлення РОЗДІЛ ІІІ. ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ 6. ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ 6.2. Художньо-мовленнєва організація літературного твору 6.2.1. Засоби словотворчого увиразнення мовлення 6.2.1.1. Неологізми Неологізми (від грец. – новий і? – слово) – це новостворені слова, значення слів,...
- Лексико-синонімічні засоби увиразнення мовлення РОЗДІЛ ІІІ. ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ 6. ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ 6.2.Художньо-мовленнєва організація літературного твору 6.2.2.Лексико-синонімічні засоби увиразнення мовлення Засобами лексико-синонімічного увиразнення є слова та форми слів у лексичному запасі національної мови, що відступають від узвичаєної норми...
- Зарозуміла мова – Засоби словотворчого увиразнення мовлення РОЗДІЛ ІІІ. ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ 6. ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ 6.2. Художньо-мовленнєва організація літературного твору 6.2.1. Засоби словотворчого увиразнення мовлення 6.2.1.2. Зарозуміла мова Зарозуміла мова (рос. “заумь”, “заумный язык”) – це специфічний різновид індивідуальної словотворчості, що...
- Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури) РОЗДІЛ ІІІ. ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ 6. ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ 6.2.Художньо-мовленнєва організація літературного твору 6.2.4. Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури) Синтаксичні засоби увиразнення мовлення складає група так званих стилістичних фігур мовлення, тобто своєрідних відмітних форм...
- КОНТЕКСТУАЛЬНІ СИНОНІМИ, ТРОПИ Поряд із засобами лексичної синонімії письменники й поети, працюючи над мовленнєвою організацією свого твору, дуже часто вдаються до так званої контекстуальної, тобто нефіксованої словниками, синонімії. Контекстуальними синонімами називаються слова та вирази, які позначають предмет, вживаючись...
- СИНТАКСИЧНІ ЗАСОБИ УВИРАЗНЕННЯ Синтаксичні засоби увиразнення мовлення складає група так званих Стилістичних фігур мовлення, тобто своєрідних відмітних форм синтаксичного впорядкування фрази: “стилістичні фігури – це особливі побудови, що відхиляються від звичайного синтаксичного типу й дають оригінальну форму для...
- Роль засобів увиразнення мовлення у романі Джона Чівера “Буллет-Парк” Джон Чівер – один з найвідоміших американських письменників XX ст., лауреат Пулітцерівської премії – романом “Буллет-Парк” викликав досить суперечливі судження американської критики. Неоднозначність сприйняття роману пояснюється тим, що задум автора стає зрозумілим тільки за умови...
- Урок розвитку мовлення. Засоби творення смішного в комедії. Виховний потенціал твору Мольєра “Міщанин – шляхтич” Урок зарубіжної літератури 9 клас УРОК № 11 Тема. Урок розвитку мовлення. Засоби творення смішного в комедії. Виховний потенціал твору Мольєра “Міщанин – шляхтич”. Мета: вчити визначати засоби творення комічного у творі та робити узагальнення...
- Тропи – ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ Тропи ЕПІТЕТ (від гр. epitheton – додаток) – художнє означення певних особливостей зображуваного предмета. У ролі епітета виступають прикметники (зелений став), прислівники (сплять щасливо), іменники (Україна-мати), дієприслівники (співають ідучи). Розрізняють зорові епітети (сизий...
- Авторське мовлення Авторське мовлення – на відміну від мовлення літературних персонажів чи дійових осіб (власне прямого мовлення) – текст, в якому автор безпосередньо характеризує зображувані події та відповідні образи. У більшості епічних та ліро-епічних творів авторське мовлення...
- Твір на тему “Культура мовлення” Мовлення – це один з найважливіших засобів спілкування. По тому, як людина розмовляє, одразу складається враження про неї. Мовлення людини – це наче її візитна картка, завдяки їй ми легко розуміємо, хто перед нами –...
- Поетичне мовлення Поетичне мовлення – мовлення художньої літератури, позначене підвищеною емоційністю та образністю, насичене тропами, стилістичними фігурами, перейняте шляхетною фонікою. Найбільш притаманне П. м. ліриці з її яскравими естетико-виражальними можливостями, витонченою мелодійністю. П. м. живиться невичерпними джерелами...
- Як я розвиваю своє мовлення Правильно розмовляти українською мовою досить складно. Інколи чуєш з телеекранів так званий суржик, яким залюбки користуються деякі з наших політиків, і гірко стає. Ці люди досягли високого становища в суспільстві, але вивчити державну мову чомусь...
- Тропи у романі Грема Гріна Особливістю стиля Грема Гріна є поєднання лаконічного, майже репортажного викладу із яскравою образністю. Грем Грін підтверджував своє прагнення до лаконізму і констатував, що широке вживання епітетів, метафор, порівнянь знаходиться в протиріччі із цим його прагненням:...
- Про культуру мовлення українців – твори на нелітературні теми – твори з розвитку мовлення – учнівські твори – твір Я вважаю, що на сучасному етапі питання культури мовлення особливо гостро стоїть перед молоддю. Рівень мовної культури сприяє вихованню всебічно розвиненої особистості, громадянина незалежної України. Ми захоплюємось історією своєї держави, її символами, способом життя українського...
- Порівняння й метафора: що у них спільного? Порівняння – один із видів тропів, який пояснює особливості явища, предмета, людини через зіставлення їх з іншими на основі схожості: Над сизим смутком ранньої зими Принишкли хмари, мов копиці сіна. В. Симоненко Порівняння складається з...
- Епітет Епітет (грецьк. epitheton – прикладка) – образне означення, влучна характеристика. Один із основних тропів поетичного мовлення, за допомогою якого підкреслюють характерну рису або якість певного образу, предмета, явища тощо. Для народнопоетичної творчості, для гомерівських поем...
- Стилістична фігура Стилістична фігура (лат. stilus – грифель для писання та figura – образ, зовнішній вигляд) – незвичні синтаксичні звороти, що порушують мовні норми, вживаються задля оздоби мовлення. С. ф. досить поширені в поезії, покликані не лише...
- ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ХУДОЖНЬОГО МОВЛЕННЯ Художнім мовленням називається підкреслено індивідуалізована форма мовлення, що емоційно увиразнює оціночне ставлення мовця до предмета його висловлювання з розрахунком на естетичне враження. Загальні принципи організації художнього мовлення спираються на його протиставленість мові побутово-практичного призначення, використання...
- Художні засоби (зображально-виражальні) Художні засоби (зображально-виражальні) – сукупність прийомів, способів діяльності письменника, за допомогою яких він досягає мети – творить художньо-естетичну вартість. Оскільки митець зображає певний світ і виражає до нього своє ставлення, то Х. з. називаються ще...
- АНТОНОМАЗІЯ Антономазією (грец. άντονομασία, від άντονομάξω – називаю по-іншому) називається різновид метонімії, побудованої на вживанні власного імені замість загального. Сутність антономазії грунтується на тому, що “власне ім’я, найчастіше ім’я особи, що вирізняється якоюсь характерною ознакою або...
- Розвиток зв’язного мовлення. Дискусія за матеріалами домашнього опитування за темою “Роль літератури у вихованні людських взаємин” УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 7 КЛАС II семестр КРАСА ЧИСТИХ ЛЮДСЬКИХ ВЗАЄМИН УРОК 56 Тема. Розвиток зв’язного мовлення. Дискусія за матеріалами домашнього опитування за темою “Роль літератури у вихованні людських взаємин” Мета: розвивати зв’язне мовлення;...
- Урок розвитку зв’язного мовлення. Лист улюбленому літературному герою УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 6 КЛАС І семестр ЛІТЕРАТУРА І МОРАЛЬНЕ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЛЮДИНИ УРОК № 32 Тема. Урок розвитку зв’язного мовлення. Лист улюбленому літературному герою Мета: вчити писати листа улюбленому літературному герою; висловлювати точку зору...
- Розвиток зв’язного мовлення. Характеристика Попелюшки з однойменної казки Ш. Перро за простим планом УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 5 КЛАС I семестр ЛІТЕРАТУРНА КАЗКА (17 годин) УРОК № 18 Тема. Розвиток зв’язного мовлення. Характеристика Попелюшки з однойменної казки Ш. Перро за простим планом Мета: допомогти учням глибше зрозуміти характер...
- ТРОП ЕПІТЕТ ПОРІВНЯННЯ ПЕРСОНІФІКАЦІЯ МЕТАФОРА Тропи Слова, вжиті у переносному, образному значенні для уточненої характеристики явища. Тропи дають можливість влучно і лаконічно розкрити сутність будь-чого: “зіниці твої виткані із подиву” (Г. Чубай) – про очі дівчини. Виділяють тропи прості –...
- Метафора Метафора (грецьк metaphora – перенесення) – найпоширеніший троп поетичного мовлення, заснований на схожості, аналогії, іноді – контрасті явищ. Використовується для розкриття сутності одних явищ та предметів через інші за схожістю чи контрастністю. Метафора буває простою...
- Урок розвитку мовлення. Образи “маленьких людей” у російській літературі першої половини XIX століття Урок зарубіжної літератури 9 клас УРОК № 66 Тема. Урок розвитку мовлення. Образи “маленьких людей” у російській літературі першої половини XIX століття Мета: розвивати усне та писемне мовлення учнів; повторити вивчене за темою “Життя та...
- Наскільки важливою є культура мовлення? ТВір на вільну тему. У сучасному житті, не відстаючи від темпу технічного прогресу, відбуваються і культурні, і морально-етичні зміни у суспільстві. Одночасно з цим змінюється і наша мова. Проте яких би змін не зазнавало б...
- Революція або еволюція? Нове в методиці розвитку мовлення учнів Сучасна методика розвитку мовлення учнів як особлива область методики навчання російській мові перебуває на якісно новому етапі свого розвитку. По-перше, вона синтезує дані культурологии, філософії, логіки, дидактики, психології, фізіології, психолінгвістики, соціолінгвістики, етнолингвистики й інших наукових...