Заняття для душі

Скільки людей – стільки й поглядів. У кожного свої прагнення і бажання. Саме прагнення і бажання формують певні хобі, заняття для душі, які захоплюють людину. Це спосіб самовираження. Одні хизуються своїми колекціями, горді з того, що зібрали велику кількість різноманітних марок чи ще чогось, інші вважають, що їхні захоплення не потребують глядачів, і потай пишуть вірші. І кого в дитинстві оминуло збирання наклейок, карток з мультиплікаційними персонажами?

Особисто я маю декілька захоплень. Деякі цікавлять мене вже багато років, а деякі

виникають у моєму житті ненадовго. Та лише одне улюблене заняття, що виникло в дитячі роки, залишається зі мною.

З дитинства я любив співати, слухати музику, тому, навчаючись у п’ятому класі, я твердо вирішив зайнятися музикою. Я зустрічав у музичній школі дітей, які вчились за наполяганням батьків. Та поступово в них пробуджувалась любов і зачарування музикою.

Бо насправді не любити музику не можна. Звичайно, стати великим музикантом зможуть одиниці. Але, на мій погляд, музика – заняття для душі.

Першим інструментом, на якому я навчився грати, були барабани. Вони мені сподобались тим, що, як кажуть музиканти,

барабани – серце музики. Заняття музикою мене надихали, мені не хотілося, щоб урок закінчувався. Навіть учитель був упевнений, що я – талант.

Кожному вчителеві подобається, коли він і мчить, як стараються його учні, які результати дає щоденна праця. І вони від­бувають гордість, коли учні досягають висот, тож я вдячний моїм учителям.

Пізніше я навчився грати на фортепіано. Це чарівний інструмент. Коли граєш па ньому мелодію, то обов’язково підіймається настрій.

Я радію, моя душа ніби са­ма починає співати. Підбадьоривши себе декількома нотами, я немов прокидаюсь, у мене минає втома. І вже відпочивши, я берусь за уроки чи інші корисні справи.

Не так давно мене прийняли до гурту. Наш гурт – творчі, наполегливі, закохані в музику люди, для яких важливо не тільки гарно зіграти мелодію, а й внести свої партії.

Я теж пишу невеличкі композиції, це виходить само собою.

Я часто брав участь у концертах. Коли виступаєш для людей, то дістаєш ве­личезне задоволення. Давати радість не тільки собі, а й іншим – це подвійна радість.

Хочеться кожного разу зіграти краще, вкласти в мелодію свою душу. Я завжди буду займатися музикою. Бо для мене музика – заняття для душі:

Ні! Немає в житті цьому сенсу

Без магічних та лагідних звуків.

Знову пісня з мого серця ллється,

Знову спів я тримаю за руку.

Тож, коли людина має заняття для душі, хай його ніколи не покидає, воно підтримує, розраджує, допомагає. Бо що тримає людину на світі? Що дає їй наснагу, незважаючи ні на що? Безумовно, захоплення.

Якщо людина щось полюбляє, то оте щось напуває її джерельною водою, підносить на крилах, дає поштовх до відкриттів, надає життю сенсу. І не обов’язково, щоб улюблене заняття стало май­бутньою професією, хоча це, як на мене, прекрасно.




Заняття для душі


мода поняття мінливе
Заняття для душі