ЗАМОРСЬКІ ГОСТІ – ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ

Українська література 6 клас

ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ

ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ

ЗАМОРСЬКІ ГОСТІ

Прилетіли в Україну

Гості із Канади.

Мандруючи по столиці,

Зайшли до райради.

Біля входу запитали

Міліціонера:

– Чи потрапити ми можем

На прийом до мера?

Козирнув сержант бадьоро:

– Голови немає.

Він якраз нові будинки

В Дарниці1 приймає.

Здивуванням засвітились

Очі у туриста.

– Ваша мова бездоганна

І вимова чиста.

А у нас там, у Канаді,

Галасують знову,

Що у Києві забули

Українську

мову.

Козирнув сержант і вдруге:

– Не дивуйтесь, – каже. –

Розбиратися у людях

Перше діло наше.

Я вгадав, що ви культурні.

Благородні люди,

Бо шпана по-українськи

Розмовлять не буде.

1 Дарниця – лівобережний район у м. Києві.

Чи знаєш ти, що…

У давньоукраїнській літературі є чимало жартівливих, гумористичних віршів, авторство яких сьогодні встановити неможливо. Здебільшого їх створювали бурсаки (учні бурси), спудеї (студенти Києво-Могилянської академії), яких у народі називали мандрівними дяками. Підчас літніх вакацій (канікул) вони подорожували селами й містами

України.

На XVII ст. припадає розвиток шкільних драм, до яких входили інтермедії (від лат. – проміжний) – невеликі жартівливі п’єски, що виконувалися між актами основного дійства. У цей час популярним був і ляльковий театр – вертеп, для якого також характерні дотепні, комедійні інтермедії. їхніми персонажами найчастіше виступали Дід, Баба, Москаль (Солдат), Циган, Чорт, Шинкарка. Вони співали, танцювали, сварилися, билися, кепкували, цілувалися, мирилися…

Нині відроджуються вертепні традиції. Під час новорічних та Різдвяних свят у багатьох куточках України можна побачити ці осучаснені жартівливі сценки, зокрема в м. Києві на майдані Незалежності, Михайлівській площі. їх ставлять професійні актори, а також столичні студенти.

Повторюємо вивчене, міркуємо

1. Хто такий Тарас Бульба? Знайди в підручнику згадку про нього. 2. Із якої гуморески ці слова: “Є в металі запас незайманих джерелі”? 3. У яких рядках гуморески “Чудо в черевику” висловлена основна думка? 4. Що висміюється в цих творах? 5. Прочитай уважно прислів’я: “Співати з чужого голосу”, “Зробив людям на сміх”. “Козацькому роду нема переводу”, “Не мудруй багато, а працюй завзято”, “Хвалені грушки скоро гниють”, “Всяка пташка своє гніздо хвалить”. 6. Яке з них найточніше підходить до кожної з гуморесок. 7. Аргументуй свою думку.

Аналізуємо твори

1. Прокоментуй застосовані письменниками засоби гумору. 2. Порівняй гуморески С. Олійника і П. Глазового. Чим вони подібні, а чим різні?

З. Чим нагадують гуморески П. Глазового співомовки С. Руданського? Доведи свої міркування, звертаючись до текстів.

Завдання додому

1. Вивчи одну з гуморесок напам’ять. 2. Самостійно підбери до кожного твору прислів’я та приказки. 3. Опиши якусь веселу і дотепну ситуацію із власного життя у вигляді гуморески. 4. Яких, на твою думку, вад власного характеру чи вад твоїх друзів варто позбутися?

Радимо прочитати: С. Олійник, П. Глазовий, Є. Дудар. Гуморески; Остап Вишня. Усмішки; “Слово до слова – весела розмова”.

ПОВТОРЮЄМО ТА УЗАГАЛЬНЮЄМО

1. Пригадай відомі тобі гумористичні твори. Які з них сподобалися найбільше й чому?

2. Які жанрові ознаки для них прикметні?

3. Назви різновиди гумористичних творів, які ти знаєш.

4. Чим гумористичні твори відрізняються від сатиричних?

5. Що таке байка? Із яких частин вона складається?

6. Що таке алегорія? У яких жанрах художньої творчості вона може використовуватися (в байці, казці, літописі, легенді, колядці, колисковій пісні, оповіданні, повісті, поемі, вірші…)? Відповідь аргументуй, згадавши відповідні твори.

7. Хто з митців-гумористів уже в юні роки написав близько сотні віршів, видав їх окремою книжкою, за що був покараний?

8. Хто з українських сміхотворців мав фах лікаря? Як ти думаєш, це йому допомагало чи заважало займатися літературною творчістю?

9. У якому творі треба було показати “середину світу”?

10. Які однакові художні засоби використовували у своїх творах Я. Глібов, С. Руданський, С. Васильченко?

11. Що викликає більшу усмішку в оповіданнях С. Васильченка: дотепна ситуація чи особливість характеру головного персонажа? Чи симпатичні тобі Василько, Семен? Чим?

12. Добери синоніми до слів “веселий”, “сміятися -, “радіти”. Як ти поясниш значення слів “веселий” і “дотепний”?

13. Що найцікавіше для тебе в байці: повчальна життєва історія чи сам процес розгадування алегорії, моралі (якщо вона в підтексті)?

14. На твою думку, твори яких письменників можуть привернути увагу учасників щорічної Всеукраїнської гуморини, яка відбувається в Одесі 1 – го квітня? Чому?

15. Чи веселі в тебе друзі? Вони розуміють гумор? Як ти вважаєш, які ситуації із твого шкільного життя можуть висміюватися?

16. Прокоментуй вислів: “Де сміються люди – там біди не буде”.

17. Перестав рядки в межах кожної строфи в такому порядку, щоб можна було прочитати українську народну пісню-нісенітницю “Але що то за Іван”:

Підпирався міхом. Черпав воду саком,

Але що то за Іван. Ловив рибку грабельками,

Коромислом вперезався, Стріляв мухи маком.

Що він ходить сміхом, – Мав він ставок на печі.

Риби погоріли.

У гай полетіли.

Запалені щупаки

Ставок йому запалав.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)

ЗАМОРСЬКІ ГОСТІ – ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ


твір чума-філософська притча письменника-мораліста
ЗАМОРСЬКІ ГОСТІ – ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ