ЗАЛОЖНІ МЕРЦІ
Це померлі неприродною смертю люди (утопленики, самогубці), котрі вважаються нечистими. Раніше їх ховали на перехрестях доріг, на межах полів, у ярах або просто за межами цвинтарів. Душі заложних мерців набирають різного вигляду й тиняються по світі, доки не спокутують своїх гріхів. При цьому вони нерідко збиткуються над живими людьми. До заложних мерців належать і діти, які померли нехрещеними (мавки, потерчата).
Народна уява наділяє заложних мерців надприродними властивостями. Під час засухи їхні могили поливають водою, щоб викликати дощ. Аби позбавити таких покійників здатності відвідувати живих людей, у їхні могили кладуть вузлик свяченого маку-видюку, забивають осикові кілки. Власні ж хати обсипають свяченим маком або льоном. Робити це слід до обіду, бо по обіді вже мрець починає ходити. Вважається, що, на відміну від звичайних небіжчиків, душі заложних мерців не можуть з’являтися до родичів на поминки, коли за померлі душі обід ставлять. Ці мотиви виразно ілюструють вірування українців у безсмертя душі, її окреме існування.
(1 оценок, среднее: 5,00 из 5)ЗАЛОЖНІ МЕРЦІ
біле поле полотняне
Related posts:
- Рідний дім – І варіант 6 клас I Варіант Рідна домівка… У цих словах всі людські сподівання. Тільки в рідних стінах людина почуває себе господарем. Наші предки, заселяючи нові землі, вибирали мальовничі місця. Ці місця були біля води, з багатими...
- РУСАЛІЇ Свято Русалій згадується у Велесовій книзі. Русалки – добрі божества врожаю, покровительки рослинної сили природи. Уявляються у вигляді гарних дівчат з довгими розпущеними косами, заквітчаними запашним зіллям, квітами, травами. В русалках наші пращури вбачали посередників...
- Мертві душі – крилаті вирази Мертві душі Назва поеми (1842) М. В. Гоголя, герой якої Чичиков скуповує у поміщиків померлих селян – мертві ревізькі душі – ніби для переселення в Херсонську губернію (розрахунок його грунтувався на тому, що до наступного...
- Українська писанка (твір з народознавства) (твір з народознавства) На Великдень українці печуть паски та роблять писанки та крашанки. Крашанка – це яйце, яке опускають в спеціальний розчин, після чого воно змінює свій колір і стає червоним, синім, зеленим тощо. Писанка...
- ДЕ МРУТЬ, ТАМ І ПЛАЧУТЬ (передпохорон) На час похорону дівчата, за народним звичаєм, повинні розпустити волосся, чоловіки – ходити без головних уборів. Коли приходять до хати небіжчика, читають *Отче наш”, цілують покійному руку (крім неодружених, бо в них тоді не буде...
- ПОМИНАЛЬНИЙ ТИЖДЕНЬ Поминальний тиждень – це другий тиждень після Великодня. Існує кілька назв цього тижня: Фомин тиждень, Радуниця, проводи, гробки, могилки, бабський Великдень, поминки й ін. Радуниця – це “весняна радість”. За народними повір’ями, померлим дуже приємно,...
- ВЕЛИКИЙ ПІСТ Найперший день Великого посту – жилавий понеділок. Назва походить від житніх коржиків – жиляників. У цей день господині не готують більше нічого, дозволяється, крім жиляників, ще їсти овочі – хрін і редьку. Ще одна назва...
- ДО РАЮ ПРОСИТЬСЯ, А СМЕРТІ БОЇТЬСЯ (смерть в уявленні українця) Узагалі, наша мова багата на слова, якими позначають поняття, пов’язані зі смертю. Покійного скрізь в Україні Називають небіжчиком, покійником, померлим, змерлим, мерцем, мертвяком, тілом. У слова “померти” теж є багато синонімів: переставитися, упокоїтися, опочити, віддати...
- ОСИКА ОСИКА – дерево-тотем, на якому вішали вбиту змію, аби вона не ожила. Для того, щоб покійник, в якому запідозрювали упиря і т. п., не виліз із могили, над ним забивали осиковий кіл. (За О. Афанасьєвим)....
- ВОВКУЛАКИ Найбільшою містичною силою наділяються ті істоти, котрі причетні до культу померлих: вовкулаки, упирі, заложні мерці. Уявлення про кровожерливих упирів і вовкулаків проникли в Україну із Західної Європи та знайшли тут сприятливий грунт: адже в українців...
- Скорочено – САДОК ВИШНЕВИЙ КОЛО ХАТИ…” – ТАРАС ШЕВЧЕНКО “САДОК ВИШНЕВИЙ КОЛО ХАТИ…” Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть, Плугатарі з плугами йдуть, Співають ідучи дівчата, А матері вечерять ждуть. Сем’я вечеря коло хати, Вечірня зіронька встає. Дочка вечерять подає, А мати...
- Садок вишневий коло хати – ТАРАС ШЕВЧЕНКО УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу Діяльність “Руської трійці” Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть, Плугатарі з плугами йдуть, Співають, ідучи, дівчата, А матері вечерять ждуть. Сім’я вечеря коло хати, Вечірня зіронька встає....
- Скорочено – ГІТАРА – ФЕДЕРІКО ГАРСІА ЛОРКА 11 КЛАС ФЕДЕРІКО ГАРСІА ЛОРКА ГІТАРА Починається плач гітари, Розбивається чаша світанку, Починається плач гітари, Гамувати плач її марно – Не втішайте даремно іспанку. А так плаче у такт, монотонно… Плаче так лиш вода або...
- Словоподіл Словоподіл- міжсловесна пауза. Термін введений у науковий обіг Б. Томашевським. Тісний зв’язок С зі стопоподілом, інтонаційно-логічною та структурною назвою відіграє велику роль у ритмічно-фонетичній організації вірша, де, як правило, збігаються цезури. Так, наприклад, збіг С...
- ПРОЩАЙТЕ, РЩНІ, БУДЬТЕ БЕЗ МЕНЕ ЯЕ БІДНІ Проща – один із найдавніших поховальних обрядів. Він виконується перед тим, як покійника несуть на цвинтар. Перед домовиною, що її ставлять на подвір’ї, усі стають па коліна, прихиляючи голову. Священик виголошує прощу, тобто від імені...
- ДЕНЬ МАКОВЕЯ І за церковним, і за народним календарем 14 серпня – це свято Першого Спаса, Спаса на воді – медовий Спас. На жаль, мало хто може до пуття пригадати, що це за свято й на чию...
- ДОМОВИК (ДОМОВИЙ, ХАЗЯЇН, ДЕДО, ДІДУСЬ) ДОМОВИК (ДОМОВИЙ, ХАЗЯЇН, ДЕДО, ДІДУСЬ) – “хатнє” божество, що, за повір’ям, опікується життям усієї родини, яка мешкає купно, під одним дахом. За уявленнями давніх українців, мешкав, як правило, на горищі (на лежаку). Зображувався (уявлявся) обов’язково...
- ПОЧАСЬКИЙ СОФРОНІЙ СОФОНІЯ ПОЧАСЬКИЙ СОФРОНІЙ СОФОНІЯ) (світське ім’я – Стефан; рр. нар. і см. невід.) – церковний діяч, педагог і письменник першої половини XVII ст. Про життя Софронія Почаського відомо небагато. Навчався у Київській братській школі. Припускають, що...
- ДЕ ВЕРБА ТАМ І ВОДА (рослини) Протягом тисячоліть чимало рослин використовуються в найрізноманітніших сферах господарської діяльності, є незамінними продуктами харчування, цілющими оздоровчими засобами тощо. Але поряд із цим з ними пов’язано чимало вірувань, звичаїв і забобонів. Обряди, що так чи інакше...
- ЯРИЛО Бог весняного сонця, розквіту природи, родючості, пристрасті. Корінь слова яр – означає ярий, нестримний, збуджений. У давні часи чоловіча пристрасть порівнювалась з мужністю, войовничістю й силою. Тому божества родючості часто зображалися з мечем. У Велесовій...
- РУСАЛКИ Загальновідомо, що ця істота являє собою дівчину з риб’ячим хвостом, але це досить спрощена характеристика. В українській демонології це один із найколоритніших персонажів, уособлення небезпечної водяної стихії. Це молоді вродливі дівчата, котрі живуть на дні...
- Акты Южном и Западной России “Акты Южном и Западной России” (повна назва “Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографическою комиссиею”). З’являлися впродовж 1863-92 у Петербурзі в 15-ти томах. Тут були опубліковані грамоти києво-руських та литовських...
- ДЕМЬ СВЯТОГО СПИРИДОНА 25 грудня – День святого Спиридона. За легендою, жив колись чоловік на ім’я Спиридон, який зовсім не боявся Відьом. Гарний був – дівчата за ним бігали, аж тини ламали. І одна відьма серед шанувальниць була...
- НЕ ВИТЕРПІЛА ДУША – ПА ТОЙ СВІТ ПІШЛА (поминки) Поминки – система звичаїв, пов’язаних із вшануванням померлого та всіх предків. Вони поділяються на дві групи: родові та вселенські. Перші присвячуються пам’яті близьких, другі – вшануванню померлих узагалі (ці дні визначені народним або церковним календарем)....
- Не бував ти у наших краях! – ПАВЛО ТИЧИНА Скорочено Не бував ти у наших краях! Там же небо – блакитні простори.,. Там степи, там могили, як гори. А веснянії ночі в гаях!.. Ах, хіба ж ти, хіба ти це знаєш, Коли сам весь тремтиш,...
- Євген Маланюк про творчість Кобзаря (вірш “Шевченко”) Євген Маланюк вважав за свого учителя Тараса Шевченка. З великою повагою і любов’ю схиляв він голову перед талантом великого Кобзаря. Своєму вчителю і натхненнику Маланюк присвятив поезію “Шевченко”, що увійшла до збірки “Земля і залізо”....
- ВЕРБНА НЕДІЛЯ За тиждень до Великодня святкується вербна неділя. Відповідно до народних вірувань, у цей день у жодному разі не слід сіяти городину, оскільки в цьому разі все виросте гірке й тонке. За легендою, коли Ісус Христос...
- Автонім Автонім (грецьк. auto – сам та опута – ім’я) – справжнє ім’я автора, який підписує власні твори псевдонімом. Так, автонім Марка Вовчка – Марія Вілінська, Панаса Мирного – П. Рудченко, Остапа Вишні – П. Губенко,...
- СТАРУШИЧ ІГНАТІЙ СТАРУШИЧ ІГНАТІЙ (р. нар. невід. – 30. 10.1651) – давньоукраїнський письменник, церковно-релігійний діяч першої половини XVII ст. 1639 р. був ігуменом і ректором Гойського монастиря (м. Гоща поблизу Луцька). 1640 р. став намісником Києво-Печерської лаври,...
- Садок вишневий коло хати – крилаті вирази Садок вишневий коло хати Перший рядок поезії (1847) Т. Г. Шевченка. То ж скільки треба в пітьмі днедавній Терпіти кару, як злу негоду. В убогій книжечці захалявній Носить надії свого народу. І сині гори, й...
Містерія »