ЗАКРЕВСЬКИЙ МИКОЛА

ЗАКРЕВСЬКИЙ МИКОЛА (псевд. – М. Шагінян; 21.06.1805, Київ – 10.08.1871, Москва) – історик, фольклорист, етнограф, археолог, лінгвіст.

За походженням із полтавських дворян. Після пожежі в місті та смерті батька (1811) родина Закревських опинилася в скрутному матеріальному становищі, що наклало свій відбиток на її подальшу долю. З 16 років змушений був давати приватні уроки, трав на сцені. У 1820-1829 рр. навчався в Вищій київській гімназії. 1829 р. вступив на юридичний факультет Дерптського університету, однак через матеріальну скруту залишив навчання (1831)

й почав працювати викладачем Вейсенштейнського училища (Естонія), потім Ревельської гімназії (Таллінн). З 1859 р. жив у Москві. Останні роки життя обіймав посаду помічника бібліотекаря в Рум’янцевському музеї. З 1865 р. – дійсний член Московського археологічного товариства.

Як етнограф і фольклорист М. Закревський завершив своє багаторічне збирання й вивчення української народнопоетичної творчості виданням збірки “Старосвітський бандуриста” (1860) у трьох книгах, куди ввійшло 190 дум і пісень, 3878 прислів’їв і приказок, 194 загадки та словник з 11127 українськими словами-ідіомами. Після виходу праці вчений продовжував

роботу й доповнив свій збірник новими матеріалами. Проте М. Закревський більше відомий як історик і археолог. У Ревелі вийшла його праця “Нарис історії міста Києва” (1836), у Москві – “Літопис і опис м. Києва” (1858). Пізніше ця найвизначніша праця вченого була перевидана Московськім археологічним товариством під назвою “Опис Києва” (1868). У цьому дослідженні зібрано багатий фактичний матеріал з історії Києва починаючи з найдавніших часів; тут містяться відомості історичні, археологічні, топографічні та статистичні. За цю працю М. Закревського нагороджено Уваровською премією. 1845 р. він передав на збереження до бібліотеки (тепер ім. Салтикова-Щедріна) 100 малюнків пам’яток старовини у Києві, більшість яких виконана власноручно. 218 картин і малюнків до “Опису Києва” зберігається у відділі рукописів Московського археологічного товариства.

Літ.: Некролог Н. В. Закревського // Киевлянин. 1871. № 96; Сумцов М. Діячі українського фольклору. X., 1910; Самойловський І. М. М. В. Закревський – історик Києва // Укр. іст. журн. 1958. № 4; Булахов М. Г. Восточнославянские языковеды: Биобиблиограф. словарь. Минск, 1978.

С. Мотовиловець


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)

ЗАКРЕВСЬКИЙ МИКОЛА


так тихо серце плаче анализ
ЗАКРЕВСЬКИЙ МИКОЛА