Головна ⇒ 📁Довідник з української культури ⇒ ЄВЛЕВИЧ ХОМА



ЄВЛЕВИЧ ХОМА

ЄВЛЕВИЧ ХОМА (рр. нар. і см. невід.) – українсько-білоруський поет і культурно-освітній діяч першої половини XVII ст.

Народився в Могильові на Дніпрі (тепер Білорусь). Закінчив Ягеллонський університет (Краків) близько 1625 р. У 1628 – 1632 рр. – ректор Київської братської школи. Належав до київського культурного осередку, що сформувався в 30-х роках XVII ст. навколо П. Могили (“Києво-Могилянській Атеней”). 1625 р. X. Євлевич видав у Краківській друкарні Франциска Цезарія польськомовну поему “Лабіринт, або Заплутана дорога, де гарна Мудрість

з повинності своєї панам могилянам і ще декому, в заходах своїх подібному, коротшу і далеко кращу дорогу показує”. Поема складається з авторської похвали Мудрості й монологу Мудрості, що звертається до членів Могильовського братства. В руслі ренесансних ідей X. Євлевич заперечує християнське смирення, на яке покладає вину за тяжке становище народу. Прагнучи пробудити історичну пам’ять сучасників, автор звертається до славетних часів Київськоруської держави, подвижницьких діянь предків. Він підносить “слово Мудрості”, надає великого значення вихованню та освіті, покликаних створити нове покоління, що відновить
могутню й квітучу Русь. Водночас таврує тих, хто неприхильно ставиться до навчання і здобування нових знань, кого цікавлять лише матеріальні вигоди. Поема “Лабіринт…” належить до пам’яток українського літературного бароко.

Літ.: Голубев С. Т. Материалы для истории западнорусской церкви // Чтения в Историческом обществе Нестора-летописца. К., 1891. Кн. 5, отд. 3; Крекотень В. І. З історії українсько-білоруського літературного співробітництва в першій половині XVII ст. (Поема Хоми Євлевича “Лабіринт”) // Українська література XVI – XVIII ст. та інші слов’янські літератури. К, 1984; Ці славетні Київські школи // Шевчук В. Дорога в тисячу років. К., 1990.

С. Денисюк


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)

ЄВЛЕВИЧ ХОМА


чого так серце плаче

Related posts:

  1. АНДРІЄВИЧ ДАВИД АНДРІЄВИЧ ДАВИД (рр. нар. і см. невід.) – давньоукраїнський поет першої половини XVII ст. Належав до Луцького братства. Був ченцем монастиря Василія Великого і, ймовірно, вчителем Луцької братської школи. 1628 р. видрукував у Луцьку “Лямент...

  2. Атеней “Атеней” (від грецьк. Athenaion – храм Афіни, богині мудрості, мистецтва та ремесел) – науково-літературний гурток, заснований Єлисеєм Плетенецьким на початку XVII ст. при Києво-Печерському монастирі. До складу “А.” входили перекладачі, поети, гравери, друкарі (Захарія Копистенський,...

  3. САКОВИЧ КАСІЯН САКОВИЧ КАСІЯН (світське ім’я – Калікст; бл. 1578, с. Потелич, тепер Нестерівського р-ну Львівської обл. – 1647, м. Краків, Польща) – поет, перекладач, педагог, філософ, теолог – полеміст. Навчався в Замойській і Краківській академіях. 1620...

  4. ПАШКОВСЬКИЙ МАРТИН ПАШКОВСЬКИЙ МАРТИН (друга половина XVI ст. – 20-ті роки XVII ст.) – українсько-польський поет, перекладач. Походив із родини українських шляхтичів, деякий час служив при дворах польських магнатів. Центральне місце в його творчості посідає тема героїчної...

  5. Балабанів гурток Балабанів гурток – гурток українських культурно-освітніх діячів першої половини XVII ст., залучених Гедеоном Балабаном (1530-1607) до редакційно-видавничої діяльності, що розгорнулася у Стрятині (біля м. Рогатина) та Крилосі (біля м. Галича). Керував стрятинською друкарнею небіж Г....

  6. ВИДИ ХУДОЖНЬОЇ ВЗАЄМОДІЇ Художня взаємодія в перебігу літературного процесу може бути двох видів: Міжнаціональною та Внутріш-ньонаціональною. Міжнаціональна взаємодія поділяється на внугрішньорегіональну й міжрегіональну. Внутрі-шньорегіональна взаємодія – це взаємовплив окремих національних літератур певного регіону, приміром слов’янських чи германських літератур....

  7. БУЧИНСЬКИЙ-ЯСКОЛЬД ОЛЕКСАНДР БУЧИНСЬКИЙ-ЯСКОЛЬД ОЛЕКСАНДР – (рр. нар. і см. невід.) – поет другої половини XVII ст. Міг навчатися в Києво-Могилянській колегії, викладав у Новгород-Сіверській школі, з 1700 р. – у Чернігівському колегіумі. Належав до літературного осередку, що...

  8. Записки о Южной Руси “Записки о Южной Руси” – збірник фольклорних і літературних творів та історичних матеріалів, упорядкований і виданий П. Кулішем 1856-57 у Петербурзі в двох томах. У першому томі вміщені й прокоментовані П. Кулішем народні легенди, перекази,...

  9. МИТУРА ОЛЕКСАНДР МИТУРА ОЛЕКСАНДР (кінець XVI – перша половина XVII ст.) – давньоукраїнський поет, видавець, культурний і освітній діяч. Належав до Києво-Печерського науково-літературного гуртка, який утворився на початку XVII ст. при Києво-Печерському монастирі. Тут довкола його архімандрита...

  10. СИМОН СИМОНІД (ШИМОНОВИЧ) СИМОН СИМОНІД (ШИМОНОВИЧ) – (1558 – 05.05.1629, Львів) – українсько-польський поет, філолог, освітній діяч. Народився у Львові в міщанській родині. За походженням – вірменин. Від 1575 р. навчався в Краківському університеті, пізніше – у Бельгії...

  11. Гонгоризм Гонгоризм – (ісп. gongorismo – від прізвища іспанського поета Л. де Гонгори-і-Арготе, 1561-1627) – поетична школи в іспанській поезії XVI-XVII ст., що розвивалася в річищі бароко. Г. тяжів до метафоризації вишуканого поетичного мовлення, своєрідних перифраз,...

  12. Андрій Вознесенський Андрій Вознесенський (народився 1933) Життя і творчість Євтушенко писав про А. Вознесенського, що той “увірвався в поезію, на відміну від багатьох з нас, відразу – з блискавичністю феєрверку”. З перших своїх поетичних збірок “Парабола” (1960)...

  13. ПОЧАСЬКИЙ СОФРОНІЙ СОФОНІЯ ПОЧАСЬКИЙ СОФРОНІЙ СОФОНІЯ) (світське ім’я – Стефан; рр. нар. і см. невід.) – церковний діяч, педагог і письменник першої половини XVII ст. Про життя Софронія Почаського відомо небагато. Навчався у Київській братській школі. Припускають, що...

  14. ТРАНКВІЛІОН-СТАВРОВЕЦЬКИЙ КИРИЛО ТРАНКВІЛІОН-СТАВРОВЕЦЬКИЙ КИРИЛО (р. нар. невід. – 1646) – філософ, поет, богослов першої половини XVII ст. Навчався, очевидно, у Львівському кафедральному училищі. У 1589 – 1592 рр. викладав у Львівській братській школі. З 1592 р. вчителював...

  15. ІЗ ДЖЕРЕЛ НАРОДНОЇ МУДРОСТІ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ІЗ ДЖЕРЕЛ НАРОДНОЇ МУДРОСТІ Усна народна творчість, яку називають ще фольклором, – це колективна творчість народу. З покоління в покоління передаються народні пісні, думи, казки, легенди, перекази, оповідання, приказки та прислів’я, загадки. У...

  16. Три дороги (твір з елементами опису на основі особистих спостережень) 6 КЛАС НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Три дороги (твір з елементами опису на основі особистих спостережень) Моя школа розташована в наймальовничішому куточку селища. Вона побудована на узвишші, а навколо ростуть фруктові дерева. Навесні наша школа потопає в...

  17. ЗЕМКА ТАРАСІЙ ЗЕМКА ТАРАСІЙ (2-га пол. XVI ст. – 13.09.1632, Київ) – громадський, освітній і церковний діяч, поет, перекладач і друкар. Ймовірно, був дидаскалом Львівської братської школи, брав участь у діяльності гуртка Гедеона Балабана. У 1615 р....

  18. КРЩОНОВИЧ ЛАВРЕНТІЙ КРЩОНОВИЧ ЛАВРЕНТІЙ (р. нар. невід. – 1704, м. Чернігів) – друкар, поет, художник, церковно-релігійний діяч. Тісно пов’язаний з поетами кола Лазаря Барановича. Був ігуменом та архімандритом чернігівського Троїцько-Іллінського монастиря. Автор багатьох присвят, передмов, малюнків до...

  19. Акорди. Антологія української лірики від смерті Шевченка “Акорди. Антологія української лірики від смерті Шевченка” – антологічне видання поезії другої половини XIX ст., упорядковане І. Франком і видане 1903 у Львові Українсько-руською видавничою спілкою. Засвідчувало єдність українського літературного процесу, його художній прогрес, жанрове...

  20. КОПИСТЕНСЬКИЙ ЗАХАРІЯ КОПИСТЕНСЬКИЙ ЗАХАРІЯ (бл. 1585 (за Б. Струмінським), Перемишль, тепер Польща – 21.03.1627, Київ) – письменник – полеміст, громадсько-культурний і церковний діяч. Народився в сім’ї православного священика, навчався у Львівській братській школі. У 1612 – 1614...

  21. АРМАШЕНКО ПЕТРО АРМАШЕНКО ПЕТРО (рр. нар. і см. невід.) – поет – панегірист XVII ст. Видав у Чернігові 1699 р. твір на пошану гетьмана І. Мазепи “Theatrum perenis gloria” (“Театр довговічної слави”), написаний прозою та віршами. Книжка...

  22. БУТОВИЧ ГРИГОРІЙ БУТОВИЧ ГРИГОРІЙ (рр. нар. і см. невід.) – давньоукраїнський поет першої половини XVII ст. У 1642 р. був студентом Замойської академії. Цього ж року видав у Львові віршований панегірик Львівському єпископу Арсенію Желиборському “Єводія або...

  23. Замітка Замітка – різновид рецензії; стисле повідомлення і розмірковування про художній твір у формі вільних за композицією і стилем нотаток. Здебільшого вона прив’язана до певного літературного факту, є міркуваннями “з приводу”. 3. про небуденне явище літератури...

  24. МОРАЧЕВСЬКИЙ ПИЛИП МОРАЧЕВСЬКИЙ ПИЛИП (псевд. – Хвилимон Галузенко, крипт. – М. Ф.; 26.11.1806, с. Шостовиця на Чернігівщині – 29.04.1879, с. Шняківка, тепер Ніжинського р-ну Чернігівської обл.) – поет – романтик, перекладач, лексикограф. Походив із родини дрібного службовця....

  25. Герой літературного твору Герой літературного твору (персонаж). 1. Постать людини, зобра-жена письменником у художньому творі, загальна назва будь-якої дійової особи кожного літературного жанру. 2. Олюднені, оживлені образи речей, явищ природи, звірів у казках, байках, притчах та деяких інших...

  26. Аналіз літературного твору Аналіз літературного твору (грецьк. analysis – розклад, розчленування) – логічна процедура, суть якої полягає у розчленуванні цілісного літературного твору на компоненти, елементи, в розгляді кожного з них зокрема та у взаємозв’язках з метою осягнення, характеристики...

  27. Твір Дорогоцінний скарб народу Дорогоцінний скарб народу Народні казки – дорогоцінна скарбниця мудрості, що передається з покоління в покоління протягом століть. У них знайшли відгомін мрії та сподівання народу, що завжди прагнув утвердження справедливості. У казках засуджуються неправда, жорстокість,...

  28. ПОПОВИЧ-ГУЧЕНСЬКИЙ ПЕТРО ПОПОВИЧ-ГУЧЕНСЬКИЙ ПЕТРО (друга половина XVII ст.) – давньоукраїнський поет. Походив, очевидно, з с. Гучкова на Поділлі. Судячи з його віршів, можна напевне стверджувати, що був учителем у сільській школі. Один із майстрів так званого нищинського...

  29. Література і сучасність “Література і сучасність” – щорічний збірник літературно-критичних статей (1968-88, видавництво “Радянський письменник” у Києві). Упорядники: І. Зуб, А. Макаров, В. Мельник, М. Слабошпицький та ін. У рубриках (“Поезія і критика”, “З літературного процесу”, “З дискусійних...

  30. ВІТАЛІЙ З ДУБНА ВІТАЛІЙ З ДУБНА (2-га пол. XVI ст. – бл. 1640, м. Дубно, тепер Рівненської обл.) – поет, філософ, релігійний діяч. Був високоосвіченою людиною, знав грецьку й латинську мови. На початку XVII ст. – один із...

ЄВЛЕВИЧ ХОМА
«
»