Яскравість і сила поетичних образів у поезії М. Вінграновського “Грім”

Микола Вінграновський – поет, прозаїк, знавець і співець природи. Ще з дитинства він відзначався допитливістю та веселою вдачею, мав надзвичайний хист бачити те, що інші не завжди помічають. Він відчував неповторну красу природи, людську доброту. М. Вінграновський – майстер поетичних пейзажів. У його поезіях немає різкої грані між людиною і природою. У вірші “Грім” автор оживив природу, звичайний грім показав зовсім несподівано. Маючи багату уяву і фантазію, поет малює грім у вигляді дядька, який допомагає деревам, озерам, ярам: А потім хмару опустив на сад наш на щасливий і натрусив зі сливи слив, щоб легше було сливі. Пряма мова, використана в поезії, олюднює текст, дієслова надають почуття руху, бадьорості та життєрадісності. Поет користується звуковими повторами для створення поетичної картини грому: Була гроза, і грім гримів, він так любив гриміти, що аж горів, що аж тремтів на трави і на квіти. Своєю поезією М. Вінграновський стверджує, що природа прекрасна, треба лише бачити цю красу, і закликає берегти та цінувати її.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)


Яскравість і сила поетичних образів у поезії М. Вінграновського “Грім”


питання к міщанин шляхтич
Яскравість і сила поетичних образів у поезії М. Вінграновського “Грім”