ЯНОВСБКА ЛЮБОВ
ЯНОВСБКА ЛЮБОВ (псевд. – Ф. Екуртжа, Омелько Реп’ях; 30.07.1861, с. Миколаївка, тепер Борзнянського р-ну Чернігівської обл. – 1933, Київ) – письменниця, майстер соціально-психологічної прози і драматургії.
Походить із збіднілої дворянської родини. Навчалася у Кременчуцькому пансіоні. Закінчила Полтавський інститут шляхетних дівчат (1881). Працювала вчителькою в Лубенському повіті на Полтавщині, організувала там недільну школу. Після 1905 р. жила в Києві, провадила літературну й культурну роботу. Написала близько 100 творів (оповідань, повістей,
Творчу діяльність розпочала наприкінці 90-х років побутовими оповіданнями про тих, “кому скрутно жити, а ще скрутніше помирати” (“Злодійка Оксана”, 1897; “Смерть Макарихи”, 1900; “Городянка”, 1901; “Івась”, 1909). З часом побутово – оповідна стильова манера еволюціонувала в бік дедалі глибшої психологізації образів і ситуацій. Побутові замальовки з широким використанням фольклорно-етнографічних елементів поступилися місцем психологічному аналізові людської поведінки, її мотивів, запитів і шукань людини,
“В душі у кожної людини, навіть найбільш приборканої лихом, – писав про героїв Л. Яновської С. Єфремов, – живе невмируща туга за щастям, волею та правдою, і ця туга вічно жене її шукати того щастя, хоча б це вело на видиму загибель, на руйнування всіх надій. І людина, як людина, має право на нестриманий розвиток своїх сил, на гармонію між бажанням і здобутками, – та отут саме і стає між ними щось фатальне, що в корені підтинає ту конче потрібну людині згоду між тим, що повинно бути, і тим, що буває”. Нещасливе завершення більшості творів Л. Яновської С. Єфремов порівнював з фаталістичним “ніколи” Едгара По (“невловиме щастя, що ніколи не дається в руки”), – яке, проте, в української письменниці звучить по-іншому: “Песимізм Яновської не той руїнницький, розкладовий песимізм, що до мертвоти веде і квієтизму; з цим не мириться жива, активна вдача самої письменниці. Нехай і порожня мрія – щастя, але в самому шуканні його єсть уже деяка подоба щастя, наближення до нього – і всіма своїми творами кличе Яновська до такого вічного шукання, кличе рватись “до світла, до сонця, до волі”, “битись об зачинені вікна” і взагалі “робити неспокій” тим, хто навіки закам’янів у мертвотності”. Пробудження до активного життя, зростання бунтарських настроїв селянства показувала письменниця в оповіданні “Хуртовина”, драмі “В передрозсвітньому тумані” та ін. Писала вона й оповідання для дітей (“Пролісок”, ін.).
Окремі прозові твори Л. Яновської, забарвлені народним гумором, не поступаються оповіданням І. Нечуя-Левицького (“Зарік Горпини”, 1905; “Як Лепестина кірасіру добувала”, 1897; “Доля”; “Наглядное обучение”, 1910, ін.). У п’єсі “В передрозсвітньому тумані” (1908) йдеться про зрушення у психології селянства, поширення серед нього визвольних ідей. У центрі твору – образ інтелігента, змушеного долати недовіру селян, щоб мати змогу їм допомогти. Центральним психологічним мотивом твір перегукується з оповіданням В. Винниченка “Студент”. Складну етичну й психологічну проблему – “заради дітей боротись чи заради дітей тікати від боротьби?” – порушує письменниця в драмі “Жертви” (“В підвалі”, 1908). Цікавим у п’єсі є образ дівчини – революціонерки, агітатора (деякими рисами він близький до образу героїні п’єси В. Винниченка “Великий Молох”), Спробі визначитись у складній психології інтелігента, його настроях і шуканнях присвячені мелодрами “Без віри” (1907), “Людське щастя” (1909) та ін. Стосовно розвитку драматургії Л. Яновська зазначала: “…Навіки минули часи гопаків… Етнографічно-побутова драма в тісних рамках сільського життя теж уступає місце соціально-філософській, психологічній драмі”. Вона й сама дотримувалася цього принципу. Драматургія її, писала М. Кузякіна, “еволюціонує – від прямого повторення проблем і художніх форм соціальної мелодрами і комедії – до форм психологічної проблемної драми”.
Літ.: Сінько Г. Ю. Любов Яновська. К., 1962; Ставицький О. Ф. Українська драматургія початку XX ст. К., 1964; Кузякина Н. Украинская драматургия начала XX века. JI., 1979.
Л. Дем’янівська





ЯНОВСБКА ЛЮБОВ
сочинение как моя мама готовит блюдо
Related posts:
- Прислів’я та приказки про волю, щастя, любов Життя не має ціни, а воля дорожча за життя. Воля – нічний вогник: наче близько, а не дістанеш. У полі дві волі: чия правіша, того й сильніша. У полі дві волі: чия подолає, того й...
- Опис картини Тиціана “Любов Небесна та Любов Земна” Ця картина була намальована Тиціаном на замовлення Ніколо Ауреліо, представника однієї з найбільш впливових венеціанський сімей з нагоди його одруження, її тема не була обговорена попередньо, Тиціан взяв на себе сміливість втілити в картині алегорію...
- Добро, любов, взаємна турбота батьків і дітей Шануй батька й неньку, то буде тобі скрізь гладенько. Прислів’я Особливе місце у творчості С. Васильченка посідають твори для дітей. Його оповідання виховують такі сімейні цінності, як добро, любов, взаємна турбота батьків і дітей. Ось,...
- Любов до праці й віра в людину в поезії Брюсова Любов до праці й віра в нього, віра в людину праці – розумного й дерзостного – визначала оптимізм Брюсова. Він безперестану славив “подвиг думки й праці”, його героями стають і безіменні трудівники – орач і...
- ЛЮБОВ ЗАБАШТА – ЛЮБОВ ЗАБАШТА Літературне читання 2 клас – Віра Науменко З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 3 ЛЮБОВ ЗАБАШТА Українська письменниця Любов Забашта тонко відчуває красу природи. Її поетичні рядки переливаються різними кольорами, випромінюють радість і ніжність. Вчитайся, яка...
- Любов і взаєморозуміння як основа сім’ї (за п’єсою “Лісова пісня”) – IV варіант ЛЕСЯ УКРАЇНКА 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЛЕСЯ УКРАЇНКА “ї (за п’єсою “Лісова пісня”) IV варіант І все ж таки: начальний дух – любов Є. Маланюк Природа – то країна, де з’являється на світ кохання, де...
- Міркування про дружбу й любов у долях людства XX століття Одна з основних особливостей літератури XX століття полягає в її нерозривному зв’язку з явищами громадського життя. Міркування про дружбу й любов проходять на тлі соціально-політичних потрясінь і, по суті, невіддільні від міркувань про долі людства...
- Вираження до теми про любов Любов приносить щастя тільки відважним, тільки тим, хто, не знаючи сумнівів, кидається в її вир. Любов же боягуза обплетена страхом і розрахунком. Він не заслужив і крихти щастя. Ч. Амиреджиби Серце матері – невичерпне джерело...
- Поезію творить любов Відомий український поет Дмитро Павличко написав таку фразу в своїй автобіографічній нотатці: “Поезію творить любов…” Тим самим він підкреслив думку про те, що талант письменника плекається з дитинства любов’ю до батьків, рідної землі, мови. У...
- Материнська любов жертовна Рано втративши матір, яку “ще молодою у могилу нужда та праця положили”, Т. Г. Шевченко все життя тяжко відчував своє сирітство. Йому все життя бракувало материнського піклування, материнської ніжності. Можливо, саме тому поет з особливою...
- “В мене крила, в крові – огонь, в душі – любов” (поет Олександр Олесь) Тривалий час творчість видатного українського поета Олександра Олеся була мало відомою широкому колу читачів, адже він був поетом-емігрантом. Змушений виїхати за кордон у 1919 році, Олесь так більше і не побачив рідної землі, адже там...
- Все минає, але любов після всього зостається Харківщина – один із наймальовничіших куточків благословенної землі, ім’я якій Україна. То ж не дивно, що саме Харківщина стала Батьківщиною для багатьох відомих композиторів, художників, поетів та письменників. Мальовничі пейзажі нашої землі, її солов’їні гаї,...
- Любов і взаєморозуміння як основа сім’ї (за п’єсою “Лісова пісня”) – ІІ варіант ЛЕСЯ УКРАЇНКА 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЛЕСЯ УКРАЇНКА “ї (за п’єсою “Лісова пісня”) II варіант Драма-феєрія “Лісова пісня” була написана видатною українською письменницею Лесею Українкою в 1911 році. Цей оптимістичний твір позначений вірою в торжество...
- Любов до батьків – основа всіх чеснот (Цицерон) ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Любов до батьків – основа всіх чеснот (Цицерон) Я повністю погоджуюся із словами древнього мислителя Цицерона про те, що любов до батьків визначає, чого людина варта. Я впевнений, що поганий син...
- ЧЕРВОНИЙ – ТО ЛЮБОВ, А ЧОРНИЙ – ТО ЖУРБА (кольори) Червоний – енергійний, насичений, яскравий, палкий; символізує життя, свободу, пристрасне кохання, урочистість, кров, події, зміни. Жовтий – теплий, веселий, радісний; уособлює тепло сонця, радість буття, повагу до старших, до досвіду, добробут, злагоду. Блакитний – холодний,...
- Любов і боротьба Євгенія У центрі соціально-психологічної повісті І. Франка “Перехресні стежки” – постать молодого адвоката Євгена Рафаловича. Діяльність адвоката тісно пов’язана із життям”містечка, в якому він опинився волею долі. Євген – представник нового покоління української інтелігенції, яка прийшла...
- Яке місце в житті ГриГорея Мелехова займає любов? 1. ГриГорей Мелехов – головний герой роману Шолохова. 2. Пристрасть, що ламає життя Мелехова. 3. Наталя – втрачена можливість для ГриГорея знаходження щирої любові. Роман Шолохова “Тихий Дон” – добуток, що охоплює різні сторони людського...
- Викриття міщанства й вульгарності в оповіданні А. П. Чехова “Про любов” 1. Образ Ганни Олексіївни й занароджене почуття до неї Алехина. 2. Потайлива й безмовна любов. 3. Любов і міркування про неї. …Коли любиш, то у свої міркування про цю любов потрібно виходити від вищого, від...
- Червоне – то любов, а чорне – то журба Немає, мабуть, жодного поета, який би у своїх творах не оспівав таке прекрасне людське почуття, як любов, кохання. Тільки однією ниткою неможливо вишити візерунок, яким би милувалися. Так і людське життя не може складатися тільки...
- Твір-роздум на тему “Любов” Що таке любов? Це питання споконвіку хвилює людей: про любов співають пісні, складають вірші, а зараз навіть проводять наукові дослідження. Кажуть, без любові життя нічого не варте. Та ніхто не може визначити, що то за...
- Про любов характеристика образа Алехина Павла Костянтиновича ПРО ЛЮБОВ Алехин Павло Костянтинович – головний герой, є також персонажем оповідання “Агрус”, де дається його портрет: “…Чоловік років сорока, високий, повний, з довгими волоссями, схожий більше на професора або художника, чим на поміщика”. Закінчив...
- Про лицарську любов і дівоче серце Дивовижна та складна доля в українського письменника Івана Багряного. Йому судилася жорстока боротьба з владою, щоб привернути увагу світової громадськості до справжнього становища людини в СРСР. Роман “Тигролови” став ще одним кроком Багряного на шляху...
- Любов до рідної землі Для когось – це вулиця, де промайнуло дитинство; для когось – великий двір, де вечорами бриніла гітара і мелодійний голос співав про перше кохання; для когось – це звичайна сільська хата з кущем калини під...
- Любов’ю дорожити вмійте. Вільна тема Любов, любов – говорить придання – Сполучник душі з душею рідний, И фатальне їх сіяння. І… двобій фатальної… Ф. І. Тютчев Був такий випадок. У редакцію однієї молодіжної газети прийшов парубок. Він готовий був заплатити...
- Твір: любов до рідної землі у творчості Андрія Малишка Людська доля завжди була невід’ємною часткою долі Батьківщини, місця, де ти народився. Ти живеш її смутками, її радощами, ти дихаєш її повітрям, ти їси її хліб, що виріс на її полях. Андрій Малишко теж народився...
- Міркування про дружбу і любов у долі людства XX століття (за творчістю Ф. Саган) ФРАНСУАЗА САГАН 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ФРАНСУАЗА САГАН Міркування про дружбу і любов у долі людства XX століття (за творчістю Ф. Саган) Одна з основних особливостей літератури XX століття полягає в її нерозривному зв’язку з...
- Життя – це любов Життя – це любов В основі життя закладена любов. Частіше промовляйте: “Що я можу зробити для тебе?” Але дуже часто доводиться чути: “Що ти зробиш для мене?” Любов у своїй суті потребує від людини розкриття...
- Підтримайте або спростуйте думку: “Любов є запорукою порозуміння в сім’ї” Серед багатьох і багатьох питань та проблем, якими переймається людство протягом свого багатовікового існування, є одна проблема, що гостро постає перед кожним поколінням. Це проблема взаємин між батьками й дітьми. Кожна історична епоха, будь-яке суспільство,...
- Багаття “Багаття” – літературно-художній альманах, упорядкований і виданий І. Липою в Одесі 1905. Містив поетичні, прозові твори письменників Галичини, Буковини, Наддніпрянської України. Засвідчив єдність українського літературного процесу, розкрив досягнення українського художнього слова в жанрі поезії та...
- ЛЮБОВ ЗАБАШТА Любов Василівна Забашта – поетеса, драматург, прозаїк – народилася в місті Прилуки на Чернігівщині. З дитинства дівчинка полюбила поезію, пісню і, будучи третьокласницею, вже почала складати вірші. Уперше вірші Любові Забашти були надруковані в газеті...