Яка з балад мені найбільше запам’яталась

Власне кажучи, це не зовсім традиційна балада за формою. Тут немає звичного сюжету – розповіді про якусь історичну подію, про славетного героя. Мабуть, її можна було б назвати піснею, особливо – кинувши оком на сторінки: куплет – приспів, навіть ритміка різна, навіть повтори і однаковий початок окремих рядків.

Спробуємо прочитати цей твір ще раз, а краще – уявити його на сцені.

Гітара, різкуватий голос автора, карбовані рядки героїко-романтичного тексту. І його особистість – а це дійсно неординарна людина: поет, співак, актор

Володимир Висоцький – висвітлює сюжет.

Це не розповідь про якийсь історичний факт, подію – це розповідь про свій шлях до книжок, до літератури. Ні, мабуть, просто про літературу у своєму – нашому – моєму житті.

Це дуже співзвучно моєму серцю:

Жили книжные дети, не знавшие битв, Задыхались от мелких своих катастроф.

<…> Мы же книги глотали, Пьянея от строк. Липли волосы нам на вспотевшие лбы, И сосало под ложечкой сладко от фраз, И пьянил наши головы запах борьбы, Со страниц пожелтевших слетая на нас.

Так було у мене й у тебе: живеш рядками книг, входиш у коло їхніх героїв, приміряєш на себе їхні

вчинки, випробування. Це дійсно пережив кожен з, нас, стоячи пліч-о-пліч з мушкетерами, захищаючи до останньої краплини крові фортецю, ідучи в розвідку, відкриваючи таємницю, мандруючи у невідоме… Але настає мить, коли ти стаєш не пасивним читачем, спостерігачем здалеку.

Вогник літературного полум’я загоряється в тобі самому. Ти стаєш справжнім героєм справжніх подій – тобто стаєш людиною:

Разберись, кто ты – трус Иль избранник судьбы, И попробуй на вкус Настоящей борьбы. И когда рядом рухнет израненный друг, И когда ты без кожи останешся вдруг Оттого, что убили его – не тебя, – Ты поймешь, что узнал, Отличил, отыскал…

Велику роль у цьому ставленні, формуванні твого “я” відіграє саме література. Той вогник, що освітлює твою душу, зігріває й загартовує, світить дороговказною зіркою:

Если, путь прорубая отцовским мечом, Ты соленые слезы на ус намотал, Если в жарком бою испытал, что почем, – Значит, нужные книги ты в детстве читал!

Зустрічі з головними книгами життя, місцю Літератури в житті Людини присвячено “Баладу про боротьбу” Володимира Висоцького.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)


Яка з балад мені найбільше запам’яталась


твір нова українська література
Яка з балад мені найбільше запам’яталась