Як я розумію ліріку Лесі Українки

Лесю Українку називають у народі дочкою Прометея, бо саме вона перейняла від Тараса Шевченка і понесла далі естафету правди, добра і людяності. її лірика сповнена глибокої пристрасності, ніжної “”душевності, щирої любові до рідної землі, до свого нескореного народу. Провідне місце в ліриці Лесі Українки займає тема любові до рідного краю, який вона хотіла бачити вільним і щасливим. Ця тема відкривається в ряді поезій.

Так, у вірші “Красо України – Подолля” 1888) поетеса оспівує казковий край свого дитинства. Є в творчому доробку

Лесі Українки і вірші, в яких вона змальовує наростання народного гніву, пробудження людства від духовного сну. Так, у вірші “Досвітні огні” Леся Українка змальовує алегоричну картину темної ночі, яка полонила людство:

Ніч темна людей всіх потомлених скрила Під чорні широкії крила. Погасли вечірні огні, Усі спочивають у сні, Всіх владарка ніч покорила.

Вірш закінчується вірою в те, що всі люди доброї волі стануть до боротьби за краще життя, про яке так мріяла Леся Українка.

Вставай, хто живий, в кого думка повстала! Година для праці настала! Не бійся досвітньої мли, Досвітній огонь запали, Коли ще зоря не

заграла.

Полум’яного оптимізму сповнений вірш “Contra spem spero” , в якому Леся Українка закликає не коритись долі, а боротися за своє щастя, уміти відстоювати його. Будучи тяжко хворою, все життя борючись із невиліковною хворобою, поетеса завжди була мужньою, стійко витримувала удари долі, сміялась крізь сльози:

Так! Я буду кріз сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись. Буду жити!

Геть думи сумні!

Оптимізмом пройнятий і вірш “Мріє, не зрадь!” . У ньому прославляється подвиг борців за волю:

Хто моря переплив і спалив кораблі за собою, Той не вмре, не здобувши нового добра.

У вірші “Напис в руїні” Леся Українка стверджує безсмертя народу та велич його творчої праці. Народ є творцем всіх цінностей і багатств – така основна думка поезії. Леся Українка протиставляє силі владного тирана силу народу і проголошує: “Хай згине цар!”.

Леся Українка прожила життя, сповнене невимовних страждань і гіркоти. Але її творчість звучить оптимістично, в ній на повний голос пролунали життєрадісні мотиви, сповнені віри і впевненості в невичерпні сили народні. Поетеса живе серед нас, вона не вмерла, а тільки зробила крок у безсмертя:

Ні! Я жива, я буду вічно жити. Я в серці маю те, що не вмирає


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...


Як я розумію ліріку Лесі Українки
мистецтво вічне