“Як добре те, що смерті не боюсь я” – програмний та етапний вірш Василя Стуса

І. Життєві принципи В. Стуса. (У цій поезії стисло викладено життєве кредо В. Стуса, його духовні принципи і ніби накреслений власний трагічний, страд­ницький життєвий шлях. Зі скупих, стриманих рядків постає образ мужньої людини, патріота-борця, який вірить у свою правоту та її майбутню перемогу. Вірш сприймається як своєрідний монолог:

Як добре те, що смерті не боюсь я і не питаю, чи тяжкий мій хрест…)

І! Біблійні мотиви. (Біблійний образ тяжкого хреста через асоціацію з образом Христа, який сам ніс свій тяжкий хрест, утверджує справедливість

справи, за яку боровся герой. Моральну силу вистояти, не схилитися дає героєві переко­наність у тому, що правда – за ним, що він жив гідно

…і не набрався скверни, ненависті, прокльону, каяття.)

ІІІ. Ліричний герой твору – борець!

ІV. Призначення поета на землі. (Ліричний герой у вірші ототожнюється із самим В. Стусом, як колись Т. Шевченко визначав своє призначення:

Ходімо дальше, дальше слава, А слава – заповідь моя.

Слава – це народне визнання, вдячність людей за віддане їм життя, за напи­сані для них поезії.)


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...


“Як добре те, що смерті не боюсь я” – програмний та етапний вірш Василя Стуса
усі успішні люди кар'єристи