Як дитиною, бувало – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Скорочено
Як дитиною, бувало, Упаду собі на лихо. То хоч в серце біль доходив, Я собі вставала тихо.
“Що, болить?” – мене питали,
Але я не признавалась – Я була малою горда, – Щоб не плакать, я сміялась.
А тепер, коли для мене Жартом злим кінчиться драма І от-от зірватись має Гостра, злобна епіграма1, –
Безпощадній зброї сміху Я боюся піддаватись, І, забувши давню гордість, Плачу я, щоб не сміятись.
1 Епіграма – зле і дотепне зауваження про кого-небудь.
Коментар Головна риса ліричної героїні вірша (як і самої авторки) – гордість, велика сила духу. Сльози вона вважає слабкістю. Але проходить час, і героїня потрапляє в зовсім іншу ситуацію, протилежну. Коли їй хочеться посміятися над кимось, висміяти якісь вади, вона боїться образити людину й плаче, “щоб не сміятись”.
Як дитиною, бувало – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Скорочено
сочинение зимняя вьюга
Як дитиною, бувало – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Скорочено