Художній аналіз вірша “Я не знаю мудрості”
У віршах поета переважають мотиви неприйняття миру, меланхолія, скорбота, але для нього характерні й риси імпресіонізму: здатність передати мить, твердження скороминущості життя, мінливість настроїв. Всі ці риси й мотиви ми можемо простежити в даному вірші: “У кожній скороминущості бачу я мири,/Повні мінливої райдужної ігри”.
Даний вірш складається із двох чотиривіршів. Залежно від закінчення – чоловіча рима, по розташуванню рядках – суміжна рима. Також у цьому вірші використовується анафора – у другому чотиривірші використовується
У вірші використовуються питальні й окличні речення й психологічна пауза – умовчання, причому всі ці прийоми перебувають у другому чотиривірші.
Також використовуються метафори: “хмарина, повне вогню” і епітети: “мінливий райдужної гри”. Всі перераховані прийоми надають віршу особливу музикальність, легкість. “Вслухуючись
Вірш “Я не знаю мудрості” не стільки передає думки й почуття автора, скільки будить у читачі його власні.
Але воно звернено не до всім, не до читача-споживачеві, а читачеві – творцеві, співавторові, мрійникові, що зможе продовжити те, що недосказав автор, наприклад, продовжити
Фразу “Я кличу мрійників”.
Художній аналіз вірша “Я не знаю мудрості”
план до твору золотий жук
Художній аналіз вірша “Я не знаю мудрості”