Хорей, або Трохей

Хорей, або Трохей (грецьк. choreios, від choros – хор) – в античному віршуванні – триморна двоскладова стопа з першим довгим і другим коротким складами. В силабо-тонічній системі – двоскладова стопа, в якій ритмічний акцент припадає на перший склад, як правило, непарний.

Проте у хореїчному вірші наголоси спостерігаються не скрізь, крім константи, що уможливлює варіювання пірихія. На початках розвитку силабо-тонічної версифікації в європейській ліриці X. вживався переважно в жанрі оди, звідки був витіснений ямбом. У сучасній українській

поезії X., виникнувши на руїнах силабічного тринадцятискладника, – найпоширеніший віршовий розмір від кінця XIX ст., коли відбулася модернізація Шевченкового вірша, живленого фольклорною традицією (коломийки, шумки тощо). Найменш вживаний X. – одностопний:

На майдані пил спадає.

Замовкає річ…

Вечір.

Ніч (П. Тичина).

Двостопний X. спостерігається не часто, однак у творчості Г. Чупринки набув активного поширення:

З жалем, з болем

Понад полем

Крик розноситься чаїний.

Наче в давні

Дні безславні

Плач рабині

На чужині.

Зрідка звертаються автори і до тристопного X.:

Піднялися

крила

Сонних вітряків,

І черешню білу

Вітер розбудив.

І війнув на книги,

Розметав листи…

Серце! Ти не з криги?

Не з заліза ти? (М. Рильський).

Чотиристопний X. – найпоширеніший розмір у сучасній

Українській ліриці: “

Тихо. Зорі потопають

В океані хмар і ночі,

Понад хвилі грім гуркоче,

По каютах скрізь дрімають (П. Карманський).

На відміну від чотиристопного X., п’ятистопний спостерігається не так часто:

В сотах мозку золотом прозорим

Мед думок розтоплених лежить,

А душа вклоняється просторам

І землі за світлу радість – жить! (Олена Теліга).

Цікавий приклад шестистопного X.:

Та замало буде тихої дороги.

Усміхнеться неня: “Ну і басурман!”

Налигаю місяць на срібляні роги,

Шкереберть на ньому полечу в туман (О. Близько).

Семистопний X. вживається впереміж з іншими стопами, частіше перехідного гатунку:

Гей, віків та віків,

Прокопитило карі навали,

Їхні печі впилися –

Алкогольний вогонь затуха…

Вони ж десь позавчора

Юних мамонтів сном годували

З свого сивого рубчикового фартуха (І. Драч).

Восьмистопний X., постаючи із сполуки двох віршів чотиристопного X. в одну ритмічну одиницю, вряди-годи трапляється у віршовій практиці:

Скільки щастя, що боюся. Залоскоче, як русалка.

Шовковинками проміння перев’яже, обів’є.

Заполонить. Зацілує ніжно-ніжно, палко-палко.

Всю жагу – зоревий трунок, п’яний трунок – ізоп’є

(В. Чумак).

X. може вживатися й у формі вільного вірша як вільний X. при різній кількості стоп у віршовому рядку та астрофічній будові, зберігаючи традиційне римування:

Має крилами Весна

Запашна,

Лине вся в прозорих шатах,

У серпанках і блаватах…

Сяє усміхом примар

З-поза хмар,

Попелястих, пелехатих (М. Вороний).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)



Хорей, або Трохей


паола утевська
Хорей, або Трохей