ХЛОПЧИК ІВАСИК І ДІДУСЬ ТАРАСИК – ДМИТРО ЧЕРЕДНИЧЕНКО

Літературне читання 3 клас

СВІТ ПРОЗИ

Оповідання

ДМИТРО ЧЕРЕДНИЧЕНКО

Дмитро Чередниченко – відомий український письменник і перекладач. Він є автором художніх книжок для дітей та шкільних підручників.

Твори Дмитра Чередниченка приваблюють читачів захопливим, дотепним змістом і сміливою вигадкою.

ХЛОПЧИК ІВАСИК І ДІДУСЬ ТАРАСИК

Був собі хлопчик Івасик, якого дуже любив дідусь Тарасик. Любив, доглядав, бо Івасик часто мудрував. Ідуть ото вони луками як рівні, тільки й того, що дід висо-окий, а хлопчик низе-енький,

дід бородатий, а внук

Навіть безвусий, у діда долоня, як сонях, а в хлопчика долонька, як ромашка. Ідуть собі, розмовляють, над нелегкими загадками вдвох метикують. А найбільше тих загадок в Івасика виникає.

– Діду, ді’!.. А куди ховаються рибки від дощу?

– А й справді – куди? Треба буде, онучку, дослідити. Ось підемо в дощ до річки та й засядемо в кущах, в куширах1 та й будемо спостерігати… Ми їх неодмінно застукаємо зненацька.

– О, діду! Ді’!.. А яким молоточком і по якій кувалдочці зозуля кує? Чуєте? Ку-ку, ку-ку… Ось прислухайтесь: день-дзень, день-дзень…

1 Кушир – водяна кропива.

Ти знаєш, онучку, я вже давненько над цим задумався. Я вже й підкрадався та придивлявся. От-от, здається, побачу. Ось вона, зозулька, й замахнулася, ось у очах мелькнуло – і вже чую: ку-ку, день-дзень…

– То, може, разом, діду, ми дослідимо?..

– Авжеж, Івасику. Авжеж…

Якийсь час ідуть вони мовчки. Дідусь думає про своє, Івасик – про своє. Івасиковій ручці, що як ромашка, тепло й затишно у дідовій руці, що як сонях. Коли це хлопчик просто засипає діда своїми загадками, наче в горіховій скриньці їх набрав.

– Діду, ді’!.. А щука спершу під лінійку собі стежку виміряє, що так рівно шугає?..

– Діду, ді’! – не дає онучок дідові й слова на відгадку сказати. – А коли риби ходять у школу, то в чому вони зошити носять?

– Я…

– Ні, діду. Ні… А в щуки є пропелер, що вона так швидко плаває?.. Діду, ді’!.. А риби вранці вмиваються?.. Ой діду… А жирафа така, як телевежа? Що, вона мультики показує?.. – і хлопчик замовк.

– Ну й багато ж ти мені загадок назагадував!.. Як мені їх розгадувати? По черзі?..

– Стривайте, діду, стривайте… А на що схожий човник?

– На…

– На вербовий листок, діду. А тополька на що схожа, га? Ану, діду, відгадайте…

– На…

– На пір’їну, діду! Бачте, яка зелена пір’їна стоїть. Одна, друга, третя… А разом – наче зелений гребінець. Ой діду, – струмок. Як же ми перейдемо?

І хлопчикові стало страшно: коли не перейдуть струмка, то як же вони потраплять додому?

– Тепер ти, внучку, відгадай цю загадку.

– На крилах перелетимо…

– А в тебе є крила?

– Нема-а-ає…

– Ну, що ж, тоді вилазь на діда верхи та й поїдемо. Дід Тарас підкотив холоші, посадив собі хлопчика

На плечі та й:

– Но-о, конику. Но!..

Перебрів той струмок, вийшов на стежку, порослу кучерявим споришем, і погуцикав до села:

– Додому, конику, додому!..

Івасик глянув на небо: і маленькі, як він, рожевуваті хмарки також додому пливли.

– Знайди і прочитай опис зовнішності Івасика й дідуся. Який художній засіб використав у ньому письменник?

– 3 якими запитаннями хлопчик звертався до дідуся? Як можна знайти відповіді на них?

– Словами з тексту доведи, що загадки Івасика сипалися, як з мішка горох.

– Який малюнок ти запропонуєш до кінцівки оповідання?




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)


ХЛОПЧИК ІВАСИК І ДІДУСЬ ТАРАСИК – ДМИТРО ЧЕРЕДНИЧЕНКО


так тихо серце аналіз
ХЛОПЧИК ІВАСИК І ДІДУСЬ ТАРАСИК – ДМИТРО ЧЕРЕДНИЧЕНКО