ХЛІБНИК
ХЛІБНИК – домашнє божество, що оберігало зерно і борошно в засіках від псування та гризунів. Згідно з повір’ям, сприяло вдалому випіканню хліба. (За О. Афанасьєвим)





ХЛІБНИК
василь симоненко є тисячі доріг
Related posts:
- ЖИРОВИК ЖИРОВИК – божество, що мешкає в людській оселі, по коморах та засіках, у льохах та на горищах і сприяє добробуту, достаткам; всіляко охороняє продовольчі запаси від знищення. (За О. Афанасьєвим) ....
- ПОЛІСУН (ЛІСУН) ПОЛІСУН (ЛІСУН) – “вовчий бог”, божество, що, згідно з повір’ям, опікувало вовків, сприяло рівномірному розподілу хижаків на землі, підказувало, де знаходиться хвора тварина, яку вовкам слід з’їсти, тощо. Водночас П. – бог торгівлі у східних...
- ПАСІЧНИК (БОРТНИК, БОРТНЯК) ПАСІЧНИК (БОРТНИК, БОРТНЯК) – давньоукраїнське божество, що, згідно з повір’ям, охороняло борті (первісні вулики – видовбані колоди, що їх навішували на дерева), а в пізніші часи – пасіку. За легендою, П. опікувався бортями чи вуликами...
- ЖИВА (ЦИЦА) ЖИВА (ЦИЦА) – богиня життя, жіночого щастя в давніх українців, їй поклонялися безплідні жінки. Сприяли добрим пологам. Згідно з повір’ям – принесла протоукраїнцям перше зерно жита. (За П. Трощиним)....
- БАГАН БАГАН – у давніх українців, зокрема у волинян, та в давніх білорусів божество, що дбає про домашню рогату худобу, охороняє її від хвороб, сприяє доброму приплодові. За непошанування його Б. в гніві своєму робить тварин...
- БІЛОБОГ (ДІД) БІЛОБОГ (ДІД) – головний бог добра. Один з найдавніших і найголовніших персонажів давньоукраїнської міфології. За повір’ям – творець землі, води, світла; батько Перуна; захисник людей від зла; господар Вирію та повелитель інших богів. Народні легенди...
- ДИВ ДИВ – божество страху й смерті. Зображалося у вигляді великої хижої птиці з потворним жіночим обличчям. Згідно з легендою, Д. завше “сидить на сухому дереві і свище по-зміїному, кричить по-звірячому, з ніздрів іскри сиплються, з...
- ЖИЦЕНЬ ЖИЦЕНЬ – бог осені та осінніх робіт у давніх українців (згодом і в білорусів). Зображувався у вигляді низенького, худорлявого чоловіка з суворим виразом обличчя, з трьома очима та розкуйовдженим волоссям на голові. Він ходить, згідно...
- БІЛИЙ ЛЕБІДЬ БІЛИЙ ЛЕБІДЬ – птах-тотем. Згідно з повір’ям, в нього перевтілювався БІЛОБОГ. Волхви суворо, під загрозою смертної кари, забороняли полювання на Б. Л. (За П. Трощиним)....
- УР (ОР) УР (ОР) – найголовніший бог орачів, хліборобства, родючості за часів трипільської культури (IV – III тисячоліття до н. є.). Згідно з повір’ям – творець плуга; на честь У. орії – переселенці з Дніпра до Месопотамії...
- НАВІЯ НАВІЯ – міфічна потвора, що несла людям божевілля. Згідно з повір’ям, одна з тринадцяти доньок МАРИ. Зображувалася у вигляді потворної баби, що несамовито регоче, закотивши очі під лоба. (За П. Трощиним)....
- ЧОРНОБОГ ЧОРНОБОГ – бог зла, ворог Вирію, людей і світла. Заступник усіх злих сил, володар підземного мертвого царства. Згідно з повір’ям, перетворювався у ЧОРНОГО ЛЕБЕДЯ та постійно воював з БІЛОБОГОМ. (За П. Трощиним)....
- ДОМОВИК (ДОМОВИЙ, ХАЗЯЇН, ДЕДО, ДІДУСЬ) ДОМОВИК (ДОМОВИЙ, ХАЗЯЇН, ДЕДО, ДІДУСЬ) – “хатнє” божество, що, за повір’ям, опікується життям усієї родини, яка мешкає купно, під одним дахом. За уявленнями давніх українців, мешкав, як правило, на горищі (на лежаку). Зображувався (уявлявся) обов’язково...
- ЖЕЛЯ ЖЕЛЯ – давня богиня печалі, скорботи, плачу. В руках у неї, згідно з повір’ям, – ПІЧ з жаром як символ смутку. Від імені Ж. утворилися слова ЖАЛЬ, ЖАЛОБА та інші. Згадується в “Слові о полку...
- ТРОЯН ТРОЯН – бог місяця, ночі і будівництва. Згідно з повір’ям, навчив людей теслярству, різьбярській справі. Уночі володар трьох стихій – неба, землі і підземелля (тому зображувався триглав). (За П. Трощиним)....
- СТРИБОГ (СТРИБАЙЛО, ПОСВИСТАЧ) СТРИБОГ (СТРИБАЙЛО, ПОСВИСТАЧ) – бог вітрів. За поетичною уявою давніх українців – неврівноважений літун з бородою та батогом, яким він поганяє свої вітри. У широчезних шароварах, що служать йому за вітрила. Згідно з повір’ям, його...
- ПЕК ПЕК – бог ПЕКЛА, а також війни, кривавих бійок, кровопролить та всілякої біди. Син ЧОРНОБОГА і МАРИ. Згідно з повір’ям – кровожерний, страхітливий, підступний, нещадний, але лякливий, надто боявся ЧУРА (звідси давне прислів’я: “Чур тобі,...
- Хліб у звичаях і повір’ях “Хліб – усьому голова”, “Зустріти хлібом-сіллю”, “Паляниця – хлібові сестриця”. Хліб у народі завжди берегли, цінували, ставились до нього як до святині. Щодо хлібу існує багато повір’їв, які у давнину мали як практичний, так і...
- БАБА БАБА – одне з найстародавніших і найбільших божеств у прото-українців (кам’яний вік) та давніх українців (палеоліт, неоліт, енеоліт, бронзовий вік). Богиня життя, родючості, здоров’я, вагітних, мисливців. Культ Б. розвинувся за часів матріархату. Капища Б. містилися...
- ЦМОК (ЗМОК) ЦМОК (ЗМОК) – бог хатнього добробуту, родинного вогнища у давніх українців, згодом у білорусів. Зображувався у вигляді змії, що символізувала блискавку. Згідно з повір’ям, мав серед людей своїх улюбленців, до яких приходив у вигляді курки,...
- ГОРІХ ГОРІХ – дерево-тотем. За давньою легендою, Перун розлускував навесні два горішки: з одного текла річка (дощ), з другого виривався вогонь (блискавка); від лущення – грім. Згідно з повір’ям, горішок-двійник приносить щастя й багатство, його берегли,...
- ЗЮЗЯ ЗЮЗЯ – бог зими у давніх українців, згодом у білорусів. Зображувався у вигляді діда невеликого зросту, з білим волоссям та довгою сивою бородою. Ходить, згідно з повір’ям, босоніж, без шапки, в білому кожусі. У руці...
- ЧУРБАН (знак ЧУРА) ЧУРБАН (знак ЧУРА) – межовий стовп, кінець хазяйської землі, що її межі опікує, згідно з повір’ям, сам ЧУР. Священний стовп, якого не можна було пошкодити. Сприймався також як знак Симаргла, бо в Чурбані – як...
- РОЖАНИЦІ РОЖАНИЦІ – давньоукраїнські першобогині родючості, небесні “ГОСПОДИНІ СВІТУ” (мати й донька). Уявлялися напівжінками-напівлосицями. Згідно з повір’ям, жили на небі, ототожнювалися з найважливішими зоряними орієнтирами – Великою Ведмедицею (за давніх часів – Велика Лосиця) та Малою...
- ДОЛЯ (ТАЛАН) Фантастично-поетичний образ, який у повір’ях українців ототожнюється із щастям. Побутують і відповідні повір’я про недолю та нещастя. Найчастіше доля змальовується в образі жінки, панича, незнайомця тощо. Щаслива доля – приємна на вигляд, чепурна, а лиха...
- ХРЕСТОПОКЛОННИЙ ТИЖДЕНЬ Господині цього дня печуть ритуальний хліб у вигляді хреста – хрестопоклонний хліб. Половину цього хліба родина їсть, а другу половину слід зарити в те зерно, що в коморі лежить. І так ця половина зарита мусить...
- Щоб велося од хліба до хліба Щоб велося од хліба до хліба. Початок жнив – зажинки – в усі часи були подією урочистою. Ряд магічних дій та обрядів, які при цьому виконувалися, мали забезпечити успіх у роботі, зібрати урожай без втрат....
- Твір-опис процесу праці “Я готую улюблену страву” Наша матуся – найкраща господиня. Вона тримає наш дім у бездоганному порядку й дуже смачно готує. Ми з сестрою інколи їй допомагаємо, але керує процесом приготування завжди мати. Але якось ми вирішили здивувати нашу неньку...
- ВОЗИЛО ВОЗИЛО – божество, що оберігає коней від хвороб та хижого звіра. Уявлявся давнім українцям (згодом – білорусам) людиною з кінськими вухами та копитами. (За О. Афанасьєвим)....
- МАРА (МАРЕНА) МАРА (МАРЕНА) – богиня зла, темної ночі, страшних сновидінь, привидів, хвороб (мору), смерті. За давньоукраїнською легендою, М. – донька Чорнобога – сіє на землі чвари, брехні, недуги, вночі ходить з головою під пахвою попід людськими...