Характеристика образу Левія Матвія

Левій Матвій – персонаж оповідання Воланда, сну Івана і роману Майстра. Героєві близько сорока років. Збирач податей, він під впливом бесіди з Иешуа стає його учнем і супутником, веде хроніку його життя і записує його висловлювання, істотно спотворюючи їх сенс. Образ персонажа асоціюється з євангелістом; при цьому Л. представлений як людина обмежена і фанатична.

Звинувачуючи себе в тому, що не зміг уберегти Иешуа від арешту, Л. сподівається врятувати його від мук на хресті, ударивши ножем по дорозі до місця страти, проте план не вдається. Л. спостерігає за стратою здалека, а коли солдати йдуть, знімає з хрестів тіла трьох страчених і намагається понести тіло Иешуа. Його виявляють співробітники таємної служби прокуратора, і Л. є присутнім при похоронах страчених.

Після цього його доставляють до Пілата, якому Л. заявляє про намір убити Іуду, в подиві дізнаючись, що той вже убитий за наказом прокуратора. Л. відкидає пропозицію Пілата стати його бібліотекарем, відмовляється і від грошей і просить лише шматочок чистого пергаменту. У “московській” фабулі роману Л. являється до Воланду від імені Иешуа просити за Майстра і Маргариту.

При цьому співрозмовники відносяться один до одного неприязно – видно, що це не перша їх зустріч; Воланд помічає: “Ми говоримо з тобою на різних мовах, як завжди”. Воланд називає Л. “рабом”, а той себе – “учнем” Иешуа.