Характеристика образів борців за вільну Україну в поемі “Бояриня” Лесі Українки

1665 року гетьманом Правобережної України став Петро Дорошенко. Це була талановита й розумна людина. Сам гетьман не визнавав штучного поділу України на Лівобережну і Правобережну, він закликав лівобережних козаків пристати до нього. 1667 року було підписано Андрусівське перемир’я. Гетьман із турками звільнив правобережну територію України. Польща визнала Україну незалежною українською державою. У цей час проти Дорошенка виступив Іван Сірко, який вважав турок і татар найзаклятішими ворогами України. Але пізніше Сірко зрозумів, що у Дорошенка

не було іншого виходу, і помирився з ним. Перемігши воєводу князя Ромадановського, Дорошенко змусив російське військо піти геть з України.
У Лесі Українки П. Дорошенко виступає як національний герой. Він прагне об’єднати Україну, хоча й дорогою ціною – змови з “бусурманами”.
Оксана – героїня драми “Бояриня” – входить до церковного братства. Дівчата-братчиці пошили корогву і таємно послали її через брата Оксани Івана у Чигирин – резиденцію Дорошенка. У п’єсі засуджується братовбивча війна Дорошенка з Брюховецьким, внаслідок якої чимало козаків загинули або були віддані татарам як
ясир.
У “Боярині” немає прямої згадки про події, пов’язані зі збройним опором, що його чинив Дорошенко, агресії Московської держави. Однак окремі деталі дають змогу відчути дух тієї епохи.
Особливе місце в цьому плані посідає розмова Степана із гостем, козаком, який привіз супліку і просить Степана передати її царю. Козак виконував досить небезпечну місію: приїхав до Москви зі скаргою на бояр, які займалися самоуправством в Україні. Він розповів Степанові, що ані старшина, ані рядові козаки ніякої правди добитися не можуть, але не хочуть “присяги ламати”. Гість сподівався, що цар пошле в Україну когось з українців, яким довіряє. Степан відповів, що жодному українцеві в Москві не ймуть віри. Козак попередив хазяїна: доведені до відчаю козаки порушать присягу на вірність цареві і пристануть до Дорошенка.
До таких патріотів належить і брат Оксани. Іван – запальний, гарячий, але щирий. Він однозначно судить про Переяславську раду, признає дотримання угод з боку української старшини зрадою. У нього немає часу на роздуми й вагання. Ризикуючи головою, Іван приєднався до Дорошенка, повіз бойову корогву в Чигирин.
Дорошенкові не вдалося вибороти незалежність України. Бачачи, “до чого призвели міжусобиці, він склав булаву, аби не проливати братню кров”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)


Характеристика образів борців за вільну Україну в поемі “Бояриня” Лесі Українки


пример описания дома на английском с переводом
Характеристика образів борців за вільну Україну в поемі “Бояриня” Лесі Українки