Характеристика Иудушки у романі “Добродії Головлеви”

Салтиков-Щедрин один з видатних письменників-сатириків класичної російської літератури. Його талант оригінальний, своєрідний і цікавий, повз його творчість не можна пройти. Письменник багато й плідно працював, від добутку до добутку вдосконалюючи майстерність, вигострюючи сатирою перо, викриваючи свинцеві мерзенності життя

Його пізній і самий зрілий роман Добродії Головлеви можна назвати історією виморочной сім’ї, приреченої на загибель через її спрагу, що вразила, корисливості, втрати людських зв’язків між близькими людьми

Це

особливо стосується Порфирія Петровича Головлева Иудушки. Він попадає в павутину власного марнослів’я, стаючи жертвою й катом одночасно. Своя байдужність до спившемуся брата Бельбасові-степанк-бельбасу Иудушка також намагається сховати за порожніми фразами, умовляє мати позбавити спадщини недбайливого сина. Не без участі Иудушки Степан був приречений на напівголодне самітництво.

Смерть брата наближає Порфирія Петровича до фатальної самітності. Історія умертвий знаходить продовження в долі іншого брата Иудушки Пашки тихоні. Сцена побачення Порфирія Петровича з умираючим братом показує всю внутрішню

порожнечу й байдужість Иудушки. За його релігійними мовленнями криється лише меркантильний інтерес. Павлові здавалося, що Порфирій обплутує його невидимою павутиною, від якої важко дихати, що наближає його й без того швидку кончину.

Навіть на найближчу людину свою матір Порфирій Петрович дивиться очами не люблячого сина, а богатого поміщика, відводячи їй роль безсловесної нахлібниці. Правда, спочатку Иудушка лестить матері, підлещується перед нею, намагаючись створити видимість люблячого й турботливого сина, намагаючись стати її виконувачем духівниці. І як тільки домагається свого, відразу ж втрачає інтерес і повагу до матері; вона тепер йому не потрібна зайвий рот. Так само переступить він і через своїх дітей, Петеньку й Володеньку, відмовивши їм у допомозі, заміняючи її порожніми й довгими листами. Порфирій Петрович прекрасно розуміє, що прирікає синів на смерть, але немає в його серце любові й жалю, милосердя й співчуття

Сімейні узи, синовний і батьківський борг все це для нього порожні фрази. Лише корисливість, спрага наживи мають для нього зміст. Але ніякої логіки в його діях немає.

Для чого йому багатство, кому він хоче його залишити, кого осчастливитьникого близьких немає поруч. Лише спившаяся племінниця роз’ятрює його душу, розповідаючи про своє життя на театральних підмостках і малюючи картину загибелі Любиньки… Заради чого він жив, що й кому залишить після себязадает чи Порфирій Петрович собі подібні вопросинет.

Він намагається сховатися від життя за марнослів’ям. Боячись прозріння, він ховається за видимістю життя

Салтиков-Щедрин створює досить складний і трагічний образ. Життєвий шлях Иудушки це поступова втрата їм зв’язку з реальністю, з живими людьми, а потім болісний шлях прозріння на порозі життя, коли майже роздягненим піде він у ніч на могилу матері. А може бути, це лише гарячковий бредавтор не дає однозначної відповіді, залишаючи рішення за читачами

Твору Салтикова-Щедрина, написані їм на злість дня, завдяки ярчайшему таланту сатирика пережили десятиліття, але не загубили своєї сили. Вони викривають і сміються, борються з вульгарністю й фальшю, пустопорожньою балаканиною й бездушшям, відсталістю й неуцтвом

Блискуча сатира Михайла Євграфовича, на жаль, актуальна й сьогодні, тому що негативні типи, створені його безсмертним талантом, дивно живі й у наші дні. Але розглянути їх і знайти методи боротьби з ними допомагає великий письменник


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...


Характеристика Иудушки у романі “Добродії Головлеви”
образ петра сліпий музикант