Хамса, або П’ятерниця

Related posts:

1. НІЗАМІ – ОМАР ХАЙЯМ ОМАР ХАЙЯМ НІЗАМІ (XII ст.) Нізамі Гянджеві Абу Мухаммед Ільяс ібн Юсуф – азербайджанський поет і мислитель, що писав перською мовою. Він народився близько 1141 р. в Гянджі, що була в той Час великим центром...
2. Танка, або Коротка пісня Танка, або “Коротка пісня” – п’ятивірш, що складається із чергування п’яти – та семискладових рядків (5-7-5-7-7). Одиницею віршового метра у Т. вважається склад, велике значення відводиться музичній тональності. Т. виникла у японській поезії у VIII...
3. НІЗАМІ ГАНДЖЕВІ, Абу Мухамед Ільяс, ібн Юсуф (1141 – 1203) НІЗАМІ ГАНДЖЕВІ, Абу Мухамед Ільяс, ібн Юсуф (1141, м. Ганджа, Азербайджан – 1203, там само) – азербайджанський поет і мислитель. Нізамі Ганджеві, найвидатніший азербайджанський поет-роман-тик, народився, жив і помер у місті Ганджі,...
4. Дастан Дастан – У тюркомовних народів – оповідний вірш або поема про важливі суспільно-політичні події, подвиги героїв, пов’язані з ісламом, а також за мотивами “Тисячі й однієї ночі”, на сюжети, запозичені з поеми Нізамі “Лейлі і...
5. НАСЛІДУВАННЯ Наслідування в літературному процесі – це свідоме використання автором творів попередників для вираження власних думок, емоцій, настроїв, почуттів. При наслідуванні ступінь використання твору іншого письменника є більш високим, ніж при запозиченні. І це виправдано, оскільки...
6. Октава Октава (лат. octava – восьма) – восьмивірш, строфа з восьми рядків п’ятистопного або шестистопного ямба за жорсткою схемою римування (абабабвв) при обов’язковому чергуванні окситонних та парокситонних клаузул. Потрійні рими надають віршованому мовленню ефект милозвучності, витворюють...
7. Емблема Емблема (грецьк. еmbleumа – вставка, рельєфна оздоба) – предмет, зображення, що умовно або символічно виражає певне поняття, ідею. Е. відома письменству здавен, але особливого поширення набула у XVI ст., відповідаючи запитам маньєризму та бароко, використовувалась...
8. ДАВИДОВІ ПСАЛМИ Скорочено ПСАЛОМ 1 Благословенна людина, яка не ходить на раду нечестивих і не стоїть на шляху грішних, і не сидить на зібранні розпусників. Тільки в законі Божому його воля, і тільки про нього він думає день...
9. Максима Максима (лат. maxima regula – вищий принцип) – різновид афоризму, моралістична за змістом сентенція. М. виражається у вигляді констатування факту або в повчальній формі; сягнула свого розквіту у французькій літературі XVIII ст. (Б. Паскаль: “Перемагай...
10. Анакреотична поезія Анакреотична поезія – жанр лірики, в якому панує життєрадісно, світле світосприйняття, перейняте мотивами земного щастя, гедонізму, любові. Започаткований еллінським поетом Анакреонтом (VI-V ст. до н. е.). На жаль, від його ліричної спадщини збереглися лише певні...
11. Мусамат Мусамат (араб., букв.: підвіска) – у середньовічній арабській, перській і таджицькій ліриці – вірші із шестирядковою строфою, що складаються із трьох бейтів, мають схему римування: ааааав сссссв dddddв. Перші зразки М. наявні у доробку поета...
12. Класицизм Класицизм – напрям у європейській літературі та мистецтві, який уперше заявив про себе в італійській культурі XVI ст., а найбільшого розквіту досяг у Франції у XVII ст. Для класицизму характерна орієнтація на античну літературу, яка...
13. Вічна тема кохання у поемі Гянджеві Нізамі “Лейла і Меджнун” Вічна тема кохання у поемі Гянджеві Нізамі “Лейла і Меджнун” Ця поема є вершиною лірики найславетнішого азербайджанського поета середніх віків – Гянджеві Нізамі. Він, як і інші його сучасники мусульманського східного ренесансу – Хайям, Рудакі,...
14. Екзистенціалізм Екзистенціалізм – течія в літературі, що сформувалася в Європі у 1930-1940 – х pp., а найбільшого розвитку досягла в 1950-1960-х pp. Джерела екзистенціалізму містилися в працях філософа XIX ст. С. К’єркегора. Основним положенням екзистенціалізму є...
15. Пророк Ісайя. Глава 35. Блаженство божого народу по муках Пророк Ісайя. Глава 35. Блаженство божого народу по муках Пророками називають людей, які пророкують, передбачають, провіщають майбутнє. Пророк Ісайя жив в Іудейському царстві у V ст. до н. є. У Книзі Ісайї говориться про те,...
16. Мелічна поезія, або Меліка Мелічна поезія, або Меліка (грецьк. melos – пісня) – еллінська лірика в період її розквіту (VI-V ст. до н. е.), що виконувалася під акомпанемент ліри, характеризувалася розмаїтим комбінуванням віршових розмірів та фольклорних форм (епіталами, гіменеї,...
17. Нюанс Нюанс (фр. nuance – відтінок) – відтінок, ледь помітна деталь, яка пожвавлює художню картину. Дуже багата Н. лірика М. Воробйова, В. Голобородька, С. Вишенського, І. Калинця та ін. Приклад Н. з доробку М. Григоріва: Над...
18. Міфи про аргонавтів АНТИЧНІСТЬ Міфи про аргонавтів Міфи про аргонавтів оповідають про героїв, які на чолі з Ясоном здійснили далекий морський похід у Колхіду1 на кораблі “Арго” за золотим руном. Деякі вчені розглядають ці міфи як переробку сюжету...
19. ДЖАМІ, Нуріддін Абдуррахман ібн-Ахмад (1414 – 1492) ДЖАМІ, Нуріддін Абдуррахман ібн-Ахмад (07.11.1414, м. Джам, що поблизу м. Нішапур, тепер остан Хорасан, Іран – 09.11.1492, м. Герат, тепер на території Афганістану) – персько-таджицький поет, філолог, філософ і музикознавець. Джамі у...
20. Зарубіжна проза XX століття “Зарубіжна проза XX століття” – серійне видання київського видавництва “Дніпро”, започатковане 1988. Український читач завдяки цьому уже має змогу розширити свої знання творчого доробку B. C. Моема, Дж. Хеллера, М. Варгаса Льоси, А. Палаццескі, К....
21. Алкеєва строфа Алкеєва строфа – одна з античних строф, власне чотирирядкова строфа, що складається з різнометричних (логаедичних) стоп; серед них розрізняється “алкеїв одинадцятискладник”, що містить ямбічні рядки з анапестом у четвертій стопі, “алкеїв дев’ятискладник” ямбічного вигляду та...
22. ЛЕЙЛА І МЕДЖНУН – ОМАР ХАЙЯМ ОМАР ХАЙЯМ ЛЕЙЛА І МЕДЖНУН Лист Лейли до Меджнуна “Цей ніжний лист невільнику журби Від полонянки темної судьби. Від бранки, що в ув’язненні сидить, До тебе, що зумів розбити кліть. О, друже старовинний мій, де...
23. Поетичний словник Бориса Олійника І. Мовно-поетична образність творів Бориса Олійника. ІІ. Поняття-терміни у творах поета. ІІІ. Громадянська лірика Б. Олійника. . Особливе місце у віршах Б. Олійника посідає філософська лексика, органічна в духовному світі поета, яка виразно виявля­ється в...
24. КАНЦОНА Канцона (італ. canzone – пісня) – жанр середньовічної поезії, пісня на тему лицарського кохання. Канцона складається із 5-7 строф і так званої Коди (заключної напівстрофи), в якій часто містилося звернення до того, кому адресована канцона....
25. Ропалічний вірш Ропалічний вірш (грецьк. rоpalinds – віялоподібна палиця) – відома з античної доби віршова гра, де у кожному рядку слова складаються у послідовності: односкладове, двоскладове, трискладове, чотирискладове. Приклад Р. в.: Як рука дитину пригортає, То дитя...
26. Сфрагіда Сфрагіда (грецьк. sphrаgis – карб, печатка) – згадка автором свого імені чи прізвища у віршовому творі. Відома з античної доби (“Так сказав Фокілід”), але перетворена на обов’язковий атрибут у класичних арабських та тюркомовних літературах (“Пам’ятай,...
27. ЗЕЛЕНИЙ ШУМ ЗЕЛЕНИЙ ШУМ – дополітеїстичний образ-тотем протоукраїнців. Уособлював розквітлу природу, і зокрема Славуту (Дніпро), що пробуджується навесні. Святкування 3. Ш. відбувалося за найбільшого розквіту весни, під час цвітіння дерев. В образі 3. Ш. виступав хлопчик або...
28. НАВОЇ, Нізамаддін Мір Алішер (1441 – 1501) НАВОЇ, Нізамаддін Мір Алішер (09.02.1441, Герат – 03.01. 1501, там само) – узбецький поет і мислитель. Навої народився у столиці Хорасанського князівства Гераті у сім’ї сановника падишаха Гіясіддіна Кічкіне, його назвали Алішером...
29. Лібортени, або Лібертини Лібортени, або Лібертини (лат. libertinus – вільновідпущений) – представники вільнолюбної тенденції у французькій літературі XVII ст., що вивільнялася з-під засилля-релігійної та світської догматики, захоплювалася повнотою земного життя, обстоювала принципи свободи особистості (поет Т. де Віо,...
30. Гіпердактилічна клаузула Гіпердактилічна клаузула (грецьк. hyper понад і daktylos – палець; clausula – закінчення) – закінчення віршового рядка, слова в якому мають наголос на четвертому, п’ятому, навіть шостому складах від краю, починаючи з останнього (інтонаційного) наголосу. Не...