Вставні та випадні о, е. Чергування з нулем звука
1) о, е випадають при відмінюванні, якщо вони є останніми голосними в іменниках, які закінчуються на приголосний:
Пес – пса
Вогонь – вогню
День – дня
Винятки:
А) слова на – оро-, – оло-, – ере-, – еле-
Горох – гороху,
Зелень – зелені
Б) слова лоб, мох, лев, рот, олень
2) о, е з’являються в Р. в. множини іменників, які мають у Н. в. однини перед закінченням збіг двох приголосних:
Дно – ден,
Відро – відер
О з’являється у словах гра – ігор, кухня – кухонь, поверхня – поверхонь, сукня – суконь;
Е в інших іменниках: домна – домен, копальня – копалень, мітла – мітел.





Вставні та випадні о, е. Чергування з нулем звука
портрет михайлика з гуси лебеді летять
Related posts:
- Чергування голосних звуків української мови. Чергування о-і, е-і Чергування – це постійні закономірні зміни звуків в одних і тих самих частинах слова. Чергування звуків, що виникли давно, називають історичними. Вони поділяються на власне чергування та на випадання (чергування з нулем звука). 1) [і]...
- Подвоєння та подовження приголосних в українській мові Подвоєння приголосних 1. Подвоєння приголосних виникає внаслідок збігу однакових приголосних на межі морфем та у складноскорочених словах: беззахисний, туманний, юннат. 2. Подвоєння приголосних відбувається у прикметниках із суфіксами – енн-, – анн-, – янн-, які...
- Чергування приголосних в іменниках та прикметниках 1. В іменниках І відміни у Д. в. та М. в. та ІІ відміни у М. в. при словозміні та словотворенні відбувається чергування: Г – ж – з’ нога – нозі – ніжка К –...
- Чергування приголосних звуків у дієсловах 1) У дієсловах ІІ дієвідміни у формах І особи однини та ІІІ особи множини губний звук чергується з губний+л: Любити – люблю – люблять Димити – димлю – димлять Спати – сплю – сплять Ловити...
- Чергування о-а, е-і, е-и в дієсловах 1) о переходить в а в коренях ряду дієслів перед суфіксом – а-, – ува-: Могти-вимагати Скочити – скакати 2) е чергується з і в коренях ряду дієслів перед суфіксом – а-, – ува-: Зберегти-зберігати...
- Спрощення приголосних Спрощення відбувається: А) при відмінюванні та творенні слів, коли до існуючих звукосполук Жд, зд, ст, рд додається звук -н-, – л-, – ц- (тоді середні проривні Д, т випадають) Ж(д)н – тиждень – тижневий, тижні,...
- БУКВА Єє, ПОЗНАЧЕННЯ НЕЮ СПОЛУЧЕННЯ ЗВУКІВ. ПОЗНАЧЕННЯ БУКВОЮ Єє ЗВУКА ТА М’ЯКОСТІ ПОПЕРЕДНЬОГО ПРИГОЛОСНОГО. ЗАГАДКА. ОПРАЦЮВАННЯ ОПОВІДАННЯ ЗА В. СУХОМЛИНСЬКИМ “БАРВИСТЕ КОРОМИСЛО” Мета: навчити учнів виділяти на слух злиття звуків, визначати їх місце в слові – на початку слова, складу, після голосного – та позначати злиття буквою Єє; на слух порівнювати тверду і м’яку вимову парних твердих...
- Написання слів іншомовного походження Складності у написанні слів іншомовного походження виникають при написанні деяких голосних, вживанні апострофа та м’якого знаку, подвоєнні приголосних. Написання голосного и в словах іншомовного походження: 1) після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш...
- ЗВУК, ПОЗНАЧЕННЯ ЙОГО БУКВОЮ Жж (“же”). ДЗВІНКА ВИМОВА ЗВУКА У КІНЦІ СКЛАДІВ І СЛІВ. СКОРОМОВКА. ОПРАЦЮВАННЯ ВІРШІВ Н. ЗАБІЛИ “НА ЗЕЛЕНОМУ ЛУЖКУ” І Л. ВОЗНЮК “ЖУРИТЬСЯ ЖУРАВЛИК ДУЖЕ Мета: ознайомити учнів із буквою Жж, її назвою та звуковим значенням; відпрацьовувати дзвінку вимову слів зі звуком у кінці складів і слів; розвивати мовлення, увагу; виховувати дружелюбність. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА...
- Правила правопису 1. Bживання апострофа 2. Написання прізвищ і географічних назв 3. Написання “НЕ” з дієприкметниками 4. Правопис прислівників 5. Правопис часток 6. Правопис часток “НЕ” і “НІ” 7. Правопис власних назв 8. Вживання м’якого знака 9....
- ЗВУК, ПОЗНАЧЕННЯ ЙОГО БУКВОСПОЛУЧЕННЯМ дж. ВІДПРАЦЮВАННЯ ЗЛИТОЇ ВИМОВИ ЗВУКА. ЗВУКО-БУКВЕНИЙ АНАЛІЗ СЛІВ. ОПРАЦЮВАННЯ ВІРША Н. ЗАБІЛИ “ДЖМІЛЬ” ТА ОПОВІДАННЯ В. ДУБ “БДЖІЛКА” Мета: навчити учнів правильно (злито) вимовляти звук та позначати його на письмі двома буквами: д, ж; продовжити формувати в учнів уміння аналізувати звуковий і буквений склад слова, розрізняти невідповідність між звуками і буквами; виховувати інтерес...
- БУКВА Яя. ПОЗНАЧЕННЯ НЕЮ СПОЛУЧЕННЯ ЗВУКІВ. ПОЗНАЧЕННЯ БУКВОЮ Яя ЗВУКА ТА М’ЯКОСТІ ПОПЕРЕДНЬОГО ПРИГОЛОСНОГО. СЛОВНИКОВО-ЛОГІЧНІ ВПРАВИ. ОПРАЦЮВАННЯ ВІРША Н. ЗАБІЛИ “ХТО КОГО ЗЛЯКАВСЯ?” Мета: ознайомити учнів з буквою Яя та позначенням нею сполучення звуків на початку слова і складу, звука та м’якості приголосного; формувати свідомі навички читання слів з буквою Яя; виховувати любов до природи. Хід уроку I....
- БУКВА Юю, ПОЗНАЧЕННЯ НЕЮ СПОЛУЧЕННЯ ЗВУКІВ. ПОЗНАЧЕННЯ БУКВОЮ Юю ЗВУКА ТА М’ЯКОСТІ ПОПЕРЕДНЬОГО ПРИГОЛОСНОГО. ОПРАЦЮВАННЯ ВІРШІВ ЛЕСІ УКРАЇНКИ “ПІСЕНЬКА ВЕСНЯНОЇ ВОДИ”, О. ПАРХОМЕНКА “Я МАТУСЮ ДОЖИДАЮ” Мета: ознайомити учнів з буквою Юю та позначенням нею сполучення звуків на початку слова і складу, звука та м’якості приголосного; формувати навички злитого читання; виховувати інтерес до слів та їх значень. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ...
- Дієприслівникові звороти. Вставні слова Мамина пісня, батькова хата, дідусева казка, бабусина вишиванка, добре слово сусіди, традиційний звичай взаємодопомоги – толока, незамулена криниця, задавніла пам’ятка на околиці села чи урочище, з котрим пов’язане наше історичне минуле, портрет на стіні найдорожчої...
- Правопис м’якого знака Якщо в українській літературній вимові приголосний звучить твердо, то м’який знак не ставиться. Якщо ж приголосний вимовляється м’яко перед іншим приголосним, то м’який знак може писатися чи ні. М’який знак пишеться: 1) на позначення приголосних...
- Консонантизм Консонантизм – система приголосних фонем певної мови. На відміну від вокальних фонем при творенні приголосних окремі органи мовлення наближаються одні до одних. Це спричинює виникнення перешкод, породжує шум. К. української літературної мови складають 32 фонеми...
- Подвоєння приголосних Подвоєння відбувається у таких випадках: 1. Коли збігаються два однакових приголосних: А) на межі двох префіксів, наприклад: воЗз’єднання, воЗз’єднаний, воЗз’єднати, воЗз’єднано, ВвІгнутий, ВвІгнути, ВвІгнуто; Б) на межі префікса й кореня, наприклад: віДдАль, віДдЗеркалення, піДдАшшя, беЗзБитковий,...
- Вставні слова і речення. Уточнюючі члени речення. Складні речення Прислів’я та приказки – це короткі влучні вислови, що в художній формі типізують різні явища життя. Вони є узагальненою пам’яттю народу, в них формулюються погляди на етику, мораль, історію й політику. До найдавніших прислів’їв належать...
- Правопис апострофа Апостроф ставиться Тільки після приголосного у словах перед я, ю, є, ї, що позначають два звуки [йа], [йу], [йе], [йі]. При цьому попередній приголосний залишається твердим. Апостроф пишеться: 1) після приголосного звука перед ї завжди...
- Приголосні звуки української мови та їх вимова Творення приголосних звуків Приголосні звуки утворюються за допомогою шуму та голосу. Залежно від співвідношення шуму та голосу приголосні поділяються на: А) сонорні (переважає голос) [в], [м], [л], [н], [р], [й]; Б) шумні, які в свою...
- Подовження приголосних 1. Приголосні Д, т, з, с, л, н, ж, ш, ц, ч подовжуються, коли вони стоять після голосного: А) перед Я, ю, і, є в усіх відмінках іменників середнього роду II відміни (крім Р. множини),...
- Зяяння, або Гіатус Зяяння, або Гіатус (лат. hiatus) – немилозвучний збіг голосних на межі префікса та кореня (поодинокий), у складних словах (зеленоокий) або в запозичених (аура). Українській мові з її принципом евфонії 3. мало властиве. Проте у версифікації,...
- Звукова організація вірша. Як вона здійснюється? Працюючи над втіленням свого творчого задуму, поет не лише замислюється над тим, які дібрати слова, як їх поєднати, а й враховує їхнє звучання. Адже виразність мови – головна риса художньої творчості. Прозаїк здебільшого звертає увагу...
- Вчинок Останнім часом я помітила, що мої однокласники мало звертають увагу на добрі чи погані вчинки наших однолітків. Та стався один випадок, який змусив і мене, і моїх ровесників замислитися над тим, що сталося. Я відвідую...
- Метонімія Метонімія (грецьк. metonimia – перейменування) – різновид тропа, близького до метафори: визначення предмету або явища за однією з його прикмет, коли пряме значення поєднується з переносним за суміжністю (напр. з’їв три тарілки, мається на увазі...
- Багата рима Багата рима – рима, яка характеризується якомога більшою кількістю співзвуч у словах, що належать переважно до різних граматичних категорій: Козацький вітер вишмагає душу, І я у ніжність ледве добреду. Яким вогнем спокутувати мушу Хронічну українську...
- АПОСТРОФ. РОЛЬ АПОСТРОФА В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ. ВИМОВА І НАПИСАННЯ СЛІВ З АПОСТРОФОМ. ОПРАЦЮВАННЯ ВІРША Н. КРАСОТКІНОЇ “В П’ЯТНИЦЮ, У НАДВЕЧІР’Я” Мета: ознайомити учнів зі знаком “апостроф”; навчити їх читати слова з апострофом; виробляти первинні вміння встановлювати звуко-буквений склад у таких словах; розвивати мовлення, спостережливість; виховувати пізнавальний інтерес. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА...
- Консонанс Консонанс (лат. consonans – приголосний звук) – неточна, неповна рима, основана на збігові лише приголосних звуків, при цьому наголошені голосні дисонують:І пізнаєш уперту математику Пароксизмів захвату і журб… Товаришу, Друже, Братику – У кожного є...
- Чи хотів би я мати такого друга як Ігор? (за оповіданням “Вірний”) – ІІІ варіант – МИХАЙЛО ЧАБАНІВСЬКИЙ ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ МИХАЙЛО ЧАБАНІВСЬКИЙ III варіант Ігор – один з героїв оповідання М. Чабанівського “Вірний”. Це добрий, чутливий хлопець. Він не може дивитись, як сусідський хлопець Тимко мучить цуценя, і віддає всі свої...
- Град – твір-опис явища природи Град – це різновид зливових опадів, що випадають у вигляді кулясті або неправильної форми часток льоду, розмір яких варіюється від міліметра до декількох сантиметрів. Склад градин містить у собі шари прозорого льоду, що чергуються з...