Головна ⇒ 📁Довідник з української культури ⇒ ВОЛОС (ВЕЛЕС)



ВОЛОС (ВЕЛЕС)

 

ВОЛОС (ВЕЛЕС) – бог худоби, чередників та музик. На думку академіка Б. Рибакова, культ походить з палеолітичних часів, коли це божество ототожнювали з ведмедем, якому поклонялися “хоробрі мисливці, одягнуті в шкури тих звірів, на яких полювали”. Лише в бронзовому віці, як довів Б. Рибаков, Волос-Ведмідь стає богом худоби.

За легендами, В.- опікун усього тваринного світу, він поріднив людину і тварину, привчив давніх українців не вбивати, а пасти тварин, запрягати їх в плуга та воза, брати від них молоко, вирощувати їх на м’ясо та шкуру.

З розвитком скотарства В. стає одним з найголовніших богів. Його ім’я зустрічається в клятві русів грекам 945 р.: “Клянусь богом, у якого вірую, Перуном і Волосом, богом худоби”. Опікував, за повір’ям, волхвів, навчаючи їх лікувати худобу; навчав також чередників грати на сопілці, мав синів – ВЕЛЕТІВ тощо. За легендою, Боян – великий співець землі Руської – є онуком Волоса. (Про це згадується в “Слові о полку Ігоревім”).

Зображався В. з сопілкою в руках (сопілка миру). За легендою, коли між полянами і древлянами зчинилася кривава січа “за межу” (побоїще не міг зупинити навіть Перун зі своїми блискавками), з’явився В.: заграв на сопілці. Гра була такою чарівною, що воїни обох сторін опустили мечі й побраталися.

Там, де в Києві на Подолі стояло велике капище Волоса, нині пролягає старовинна вулиця Волоська.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)

ВОЛОС (ВЕЛЕС)


диалог мода

Related posts:

  1. Контрольний переказ “Сопілка” Контрольний переказ “Сопілка” Якось повертався козак із війни. Ноги в нього боліли. Сів він під ліщину, щоб відпочити. А дерево йому так в очі і припало, лице йому лоскоче. Уподобав він ліщину, а вона йому...

  2. ВЕЛЕС Бог таємничих знань, покровитель музики й поезії; опікун свійських тварин; зв’язковий світів живих людей і покійних родичів. Вчені вважають, що в основі слова: веле – великий, а також воля – повелитель. Веле – старослов’янське “дуже”,...

  3. ДЕНЬ СВЯТОГО ВЛАСА Відзначаємо день святого Власа 24 лютого. За часи запровадження християнства на Русі не вдалося остаточно знищити всіх язичницьких богів, пам’ять про яких збереглася у фольклорі, географічних назвах і віруваннях. Одне з таких стародавніх вірувань –...

  4. ГОНИЛО (ГЕНИЛЬ) ГОНИЛО (ГЕНИЛЬ) – давньоукраїнський бог чередників та чабанів. Охоронець череди, отари, табуна. На свято Г. пастух ішов по селищу з довжелезною палицею, на верхівці якої було кільце – символ сонця і влади. Г. (За О....

  5. ПОРЕНУТ ПОРЕНУТ – у полабських та балтійських українських племен бог нового Сонця й добрих надій. Зображався з чотирма головами, а п’яту тримав на грудях – символ народження нового Сонця й повороту його на літо після чотирьох...

  6. ТУР ТУР – бог сили, лицарської честі, заступник воїнів і чередників. У деяких українських племен – бог Сонця. Зображувався багаторо-гим биком з золотою шерстю; туром-олеием; золотим барилом з рогами і т. п. Культ Т. встановився з...

  7. Григорій Сковорода – наша національна гордість Григорій Савич Сковорода був мудрою, високоосвіченою і правдивою людиною. Він багато промандрував світом, а потім у простій свиті, з торбинкою й палицею та сопілкою пішки ходив по всій Україні і навчав людей. Любив він розмовляти...

  8. Горно “Горно” – літературне угруповання “пролетарських” письменників Західної України (В. Бобинський, С. Тудор, А. Волощак, Н. Матулівна, П. Козланюк, Я. Галан, Мирослава Сопілка та ін.),, які належали до КПЗ У, проголошували комуністичні декларації, друкували свої твори...

  9. ВОГНЕБОГ-СВАРОЖИЧ Син Сварога, Бог вогняних жертвоприношень. Вірогідно, колись у пам’яті народів зберігалися всі дванадцять (або й тринадцять) імен Сварожичів, які були покровителями місяців (згадаємо казку про дванадцять місяців). Найвідомішим в Україні Сварожичем вважається Симаргл – Вогнебог,...

  10. ЧИСЛОБОГ Бог Чисел, тобто Бог часу. Він зображався у вигляді статуї з двома обличчями: сонця й місяця. Сонце на небі показує денний час, бо за тим, як високо піднімається воно в небі, можна визначити, чи це...

  11. СОКІЛ СОКІЛ – Першоптах і Першобог Світу, птиця-тотем у найдавніших українців. У С. перевтілювався, згідно з легендою, РОД. Впливав на долю богів і людей. (За Д. Зеленіним)....

  12. ЛЕЛЬ ЛЕЛЬ – бог кохання й бджолярства (бджола в давніх українців – емблема кохання, що поєднувала в собі, за повір’ям, “солод меду й гіркоту жала”). Іноді уявлявся “вічним парубком”, який приносить юнакам і дівчатам найвищу радість...

  13. ТРАВА ТРАВА – рослина-тотем давніх українців. За легендою, Т. утворилася від кіс вродливої дівчини, яка загинула через свою безрозсудливість, нешанобливість до матері чи до старших родичів. (За Я. Головацьким)....

  14. СВАРОГ Бог-творець Всесвіту, чоловіче втілення Роду. Сварог – небесний коваль, який викував Світ. Він населив Землю різними істотами, створив перших людей, став покровителем шлюбу й сім’ї. У давні часи Сварог зображався лише символічно, бо він був...

  15. КУПАЙЛО (КУПАЛО) КУПАЙЛО (КУПАЛО) – давньоукраїнський бог родючості, врожайного літа, лікарських рослин та добробуту. Свято К. з масовими ігрищами, поклонінням вогню й воді відзначалося в ніч з 23 на 24 червня. До святкового ритуалу входило: запалювання ЖИВОГО...

  16. МАТИ ВОГНЮ (ЗБІЖЖЯ, СОНЦЯ, ХУДОБИ) МАТИ ВОГНЮ (ЗБІЖЖЯ, СОНЦЯ, ХУДОБИ та ін.) – дополітеїстичні образи-тотеми, що склалися за часів матріархату і визначали в общині тих жінок, які вміли краще за всіх розводити й зберігати вогонь, сіяти й жати хліб, накликати...

  17. ФАСТНАХТШПІЛЬ Фастнахтшпіль Від fastnacht – масниця, spiel – гра, буквально “масницька гра”) – жанр німецького народного комічного театру. Основою фаст-нахтшпілів були народні звичаї та весняні обряди (вигнання зими, злих духів, торжество родючості). Напередодні Великого Посту влаштовувалися...

  18. БЕРЕГИНЯ (ОБЕРЕГА) БЕРЕЗА – дерево-тотем. За легендою, дівчина, яка не слухала застережень матері (брата, сестри та ін.), ступила на нетривку кладку на річці, впала у воду, потонула і проросла деревом-березою (очі її перетворилися в ТЕРНОВІ ЯГОДИ, а...

  19. ВЕДМІДЬ ВЕДМІДЬ – звір-тотем у давніх українців. За легендою, В. походить від людини. На думку академіка Б. Рибакова, за часів первісних мисливців палеоліту та мезоліту існував культ В., а також культ ведмежої лапи, напівлюдини-напівведмедя, що було...

  20. ГОРІХ ГОРІХ – дерево-тотем. За давньою легендою, Перун розлускував навесні два горішки: з одного текла річка (дощ), з другого виривався вогонь (блискавка); від лущення – грім. Згідно з повір’ям, горішок-двійник приносить щастя й багатство, його берегли,...

  21. ВОВКИ ВОВКИ. 1. Персонажі давньоукраїнської міфології. За старовинною легендою, в степах ОРІАНИ мешкало плем’я ДОБРИЧІВ, які займалися збиральництвом, ні з ким не воювали, не вбивали тварин, не їли м’яса, несли з собою мир, злагоду і божественну...

  22. ОРАТАНІЯ (АРТАНІЯ, РАТАНІЯ) ОРАТАНІЯ (АРТАНІЯ, РАТАНІЯ) – старовинна назва наддніпрянської України. За легендою – нацродючіша в світі земля, яку РОД віддав своїм дітям – українцям. У деяких стародавніх арабських історичних джерелах, зокрема – в працях географів VIII –...

  23. КОЛЯДА КОЛЯДА – давньоукраїнська богиня неба, мати Сонця, дружина Дажбога (у давніх поляків та литовців – КОЛЕНДА, молдаван та румунів – КОЛИНДА). Один із найбільших та найшанованіших персонажів’міфології українців. Ім’я походить від слова КОЛО – стародавньої...

  24. Сага Сага (давньосканд. saga – сказання) – оригінальні та перекладні епічні (історичні та героїчні) твори з віршованими вставками, поширені в Ірландії та Ісландії (VIII-XIII ст.). Поділяються на ранні (усні) та пізні (писемні), створені безіменними авторами (філідами)...

  25. Зображення війни у романі “Війна і мир” І. “Севастопольські оповідання” – своєрідний пролог до “Війни і миру”. ІІ. Війна – це “ворожнеча всіх зо всіма”. ІІІ. Війна – це смерть. 1. Смисл опису батальних сцен. 2. Момент істини, який рятує. 3. Війна...

  26. Скорочено – ДОЗВІЛЛЯ МОЛОДІ – КОЛОМИЙКИ Коломийки – коротенькі жартівливі пісеньки, що використовуються як приспівки до танцю, або виконуються незалежно. Коломийки часто об’єднуються у в’язанки, які не мають сталого змісту, а залежать від вподобань виконавця та обставин виконання. Справжня коломийка має...

  27. ПАСІЧНИК (БОРТНИК, БОРТНЯК) ПАСІЧНИК (БОРТНИК, БОРТНЯК) – давньоукраїнське божество, що, згідно з повір’ям, охороняло борті (первісні вулики – видовбані колоди, що їх навішували на дерева), а в пізніші часи – пасіку. За легендою, П. опікувався бортями чи вуликами...

  28. Вікна “Вікна” – літературно-художній та громадсько-політичний журнал “пролетарських письменників” Західної України, видавався з 1927 по вересень 1932 у Львові. До червня 1930 редактором і видавцем був В. Бобинський. До редакції входили, крім нього, П. Козланюк і...

  29. ЖИЦЕНЬ ЖИЦЕНЬ – бог осені та осінніх робіт у давніх українців (згодом і в білорусів). Зображувався у вигляді низенького, худорлявого чоловіка з суворим виразом обличчя, з трьома очима та розкуйовдженим волоссям на голові. Він ходить, згідно...

  30. ПОРЕВІТ ПОРЕВІТ – у давніх полабських і балтійських українських племен бог зими, холоду й миру. За повір’ям, мав п’ять голів – за кількістю холодних місяців. (За О. Фамінциним)....

ВОЛОС (ВЕЛЕС)
«
»