Вокабула
Вокабула (лат. vocabulum – назва, слово) – окреме слово як предмет лексикології і лексикографії; окреме іншомовне слово з перекладом рідною мовою; заголовне слово словникової статті.





Вокабула
ідея твору листівки з видами міст
Related posts:
- Цитата Цитата (ніж. Zitat, від лат. cito – наводжу, проголошую) – дослівний уривок з іншого твору, вислів, що наводиться письмово чи усно для підтвердження або заперечення певної думки з дотриманням усіх особливостей чужого висловлення та з...
- Перемишлянин “Перемишлянин” – календар-альманах, який, починаючи з 1850 до кінця 60-х, майже щорічно видавав директор Перемишльської друкарні Я. Досновський за редакцією А. Добрянського, Б. Дідицького та ін.. Перший випуск “П.” містив кілька уривків з “Истории Малороссии”...
- Твір на тему “Що для мене рідна мова” Для мене рідна мова – це мова, якою зі мною змалечку розмовляли батьки. Це українська. Вона співуча, багата, поетична. Це мова також моїх предків, але не всіх, бо серед них були також поляки та росіяни....
- Мадригал Мадригал (італ. madrigale – пісня рідною, материнською мовою, від лат. mater – мати ) – в епоху раннього Відродження – лірична пісня італійською мовою, на відміну від тих, які складалися латиною. Тексти для таких музичних...
- ЖЕЛЕХІВСЬКИЙ ЄВГЕН ЖЕЛЕХІВСЬКИЙ ЄВГЕН (24.12.1844, с. Хишевичі, тепер Городоцького р-ну Львівської обл. – 18.02.1885, м. Станіслав, тепер Івано-Франківськ) – мовознавець, фольклорист, педагог і громадський діяч. Народився в сім’ї греко-католицького священика. Середню освіту здобув у гімназії м. Бережани...
- Парадигма Парадигма (грецьк. parаdeigma – приклад, взірець) – 1. Ряд об’єднаних певною спільною ознакою мовних одиниць, кожна з яких визначається через відношення протиставлення до інших, тобто через парадигматичні відношення (див.: , ). Спочатку термін “П.” зі...
- Адонічний вірш Адонічний вірш (лат. versus adonius ) – античний віршовий розмір, дактилічний усічений диметр, де поєднуються дактиль і хорей. Вживався як фінальний рядок, рефрен у сапфічній строфі: -∪ ∪/- ∪. Названий на честь фінікійського божества Адоніса....
- Лірвак з-над Сяна “Лірвак з-над Сяна” – літературно-художній альманах, виданий у Пряшеві 1852 як пряме наслідування сербських видань народною мовою. Замість програмової передмови видавець П. Леонтович вмістив уривки з брошури сербського літератора І. Субботіна, присвяченої основоположникам національної,, словесності...
- Гайдуцькі пісні Гайдуцькі пісні – фольклорний пісенний епос переважно балканських народів – сербів, хорватів, болгар, албанців, а також румунів і молдован. Назва пішла від слова “гайдук” – вояк-піхотинець (угорською мовою), учасник збройної боротьби південнослов’янських народів проти турецьких...
- Твір на тему “Українська мова в світі і в моєму житті” На даний момент в Україні проживає близько 45 мільйонів людей. Скільки з них вважає українську мову рідною? Це питання, на яке складно знайти відповідь. Останній перепис населення була в 2001 році, з тої пори дані...
- Спочатку було Слово… – твори на вільну тему – твори з розвитку мовлення – учнівські твори – твір Ця біблійна фраза говорить про те, що спочатку Бог вимовив слово, а потім уже у відповідності зі сказаним утворилася земна твердь, вода і т. п. Виходить, первинне – Слово. Це наводить на роздуми про важливість...
- Оронім Оронім (грецьк. oros – назва окремих гір, кряжів, опута – ім’я) – назва гірської місцевості, у художній літературі подеколи набуває алегоричного чи символічного значення: “Парнаських зір незахідне сузір’я” – М. Зеров. Іноді 0. уподібнюється до...
- Мова “всіх в єдине нас злива” Мені подобаються вірші Олександра Олеся. Вони хвилюють, викликають радість, сум, примушують переживати якісь події разом із автором. Саме так було з віршем “Рідна мова в рідній школі”. Одразу я відчула радісні нотки, бо для Олеся...
- БЕРИНДА ПАМВО БЕРИНДА ПАМВО (світське ім’я – Павло; бл. 1560, Львівщина, ймовірно, с. Чайковичі, тепер Самбірського р-ну Львівської обл. -23.07.1632, Київ) – мовознавець – лексикограф, поет, перекладач, педагог, редактор, друкар, гравер. За національністю був, можливо, українцем, хоча...
- Іншомовні слова Ми живемо в світі, який сформувався за багатовікову історію розвитку народів різних країн, культур, мов. Ми не можемо жити, не спілкуючись з іншими людьми. Кожний народ використовує те, що придумали інші. Якшо уважніше придивитись до...
- Маяк “Маяк” – літературно-науковий журнал, виходив у Петербурзі (1840-45) за редакцією С. Бурачка та П. Корсакова. На сторінках “М.”, де друкувалися художні твори та статті з проблем історії чи кораблебудування, чимало місця відводилося україніці. Тут були...
- Багата рима Багата рима – рима, яка характеризується якомога більшою кількістю співзвуч у словах, що належать переважно до різних граматичних категорій: Козацький вітер вишмагає душу, І я у ніжність ледве добреду. Яким вогнем спокутувати мушу Хронічну українську...
- Душа нашого народу рідна мова Думаю, що проблема мови не залишає байдужими багатьох громадян нашої країни. Зараз ще не всі вважають українську мову рідною. Тому що вони звикли до російської, навчали дітей та онуків говорити мовою міжнаціонального спілкування. Мабуть, рідко...
- Твір “Доля мови – це доля нації” Люди часто ставлять знак рівності між мовою та нацією. І кажуть, що мова пов`язана з нацією так сильно, що якщо зникає мова, то й народ щезає. Здавалося б, чому це так? Адже мова – це...
- Живе слово “Живе слово” – громадсько-політичний та літературний журнал, що видавався у Львові (1939, березень-серпень) за редакцією П. Костюка. Крім позалітературних матеріалів, тут друкувалися поетичні твори Ю. Бундзяка, Ф. Нефелія, Г. Никоровича; прозові твори (Д. Корбутяк); переклади...
- КЛЕНОВИЧ (ШІЬОНОВИЧ) КЛЕНОВИЧ (ШІЬОНОВИЧ) CEБАСТІЯН ФАБІАН (бл. 1545 – м. Каліш, за іншими даними – м. Сульмежице (Польща) – 29.08.1602, Люблін) – польсько-український поет. Народився в міщанській родині. З юних літ жив у Львові, з 1574 р....
- Олівець (твір-опис предметів) Олівець – це предмет першої необхідності. Він призначений для писання, малювання, креслення. Складається олівець із графітного стрижня, вміщеного у дерев’яну оправу. Олівець легенький, тоненький, зручний для користування. Оправа зроблена з м’якого дерева, вона має форму...
- РОМАНС Романс (ісп. romance від пізньолат. romance – по-романськи, тобто по-іспанськи) – це сольна лірична пісня, здебільшого про кохання. Вона виконується з музичним супроводом. Походження терміна “романс” пов’язують з Іспанією. В Іспанії романсом спочатку називалася пісня...
- Синтагма Синтагма (грецьк. syntagma – разом побудоване) – назва первісної семантико-синтаксичної та ритмічно-мелодійної одиниці. С виникає під час мовлення і полягає у членуванні висловлення на окремі смислові єдності, які акцентно-увиразнюються посиленням останнього наголосу та паузою: Дзвінок...
- Я живу в Україні, це моя Батьківщина Я живу в Україні, це моя Батьківщина. Як більшість моїх однолітків, скажу чесно, в побуті я спілкуюсь російською мовою. Але в школі ми всі вивчаємо українську мову. Мені здається, що інакше і бути не може....
- Кінетична мова Кінетична мова (грецьк. kinetikos – той, що належить до руху, рухає) – спілкування за допомогою жестів рук, рухів тіла, міміки (інша назва – мова жестів). К. м. використовується у таких випадках: 1) глухонімими та сліпо-глухонімими....
- ХЛІБ І СЛОВО – Дмитро Білоус УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Дмитро Білоус ХЛІБ І СЛОВО У стінах храмів і колиб1 Сіяє нам святково, Як сонце, випечений хліб І виплекане слово2. І люблять люди з давнини, Як сонце незагасне, І...
- Житє і слово “Житє і слово” – літературно-художній та громадсько-політичний часопис, що виходив у Львові (1894-97) за редакцією І. Франка, спочатку раз на два місяці, а з липня 1896 – щомісяця, перетворившись із “Вісника літератури, історії і фольклору”...
- Нова хата “Нова хата” – літературно-мистецький ілюстрований щомісячний журнал “для плекання домашньої культури”. Виходив у Львові протягом 1925-39 за редагуванням Марії Громницької. Видавець – кооператив “Українське народне мистецтво”. Художнє оформлення обкладинки М. Бутовича. Орієнтувався на освічені кола...
- ЦЕГЛИНСЬКИЙ ГРИГОРІЙ ЦЕГЛИНСЬКИЙ ГРИГОРІЙ (псевд. – Григорієвич, 09.03.1853, м. Калуш, тепер Івано-Франківської обл. – 23.10.1912, Відень) – громадський діяч, педагог, письменник, критик, публіцист. По закінченні Віденського університету (1879) вчителював у Львові, працював редактором журналу “Зоря” (1887 –...