Визначення сюжету
РОЗДІЛ ІІІ. ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ
5. СТРУКТУРА І ЕЛЕМЕНТИ ВНУТРІШНЬОЇ ФОРМИ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ
5.2. Сюжет художнього твору
5.2.1. Визначення сюжету
Сюжетом (франц. sujet – предмет, тема) називають перебіг дії та послідовність її розвитку, що служить у творі формою розгортання й конкретизації його фабули.
Категорія сюжету з’являється у зв’язку з необхідністю якось позначити специфічність предмета зображення у словесному мистецтві, який, на відміну від просторових мистецтв, даний не в статиці (тому, наприклад, “сюжет”
Динаміку розгортання зображуваних у творі подій у свою чергу має на увазі й категорія фабули, про яку вже йшлося в розділі “Структура і елементи змістової організації літературно-художнього твору”. Необхідність введення до літературознавчої термінології паралельного ряду понять (сюжет – фабула) пояснюється тим, що сам динамічний аспект твору виступає у ньому водночас
Дійсно, дуже часто буває важко або й неможливо переказувати подієвий зміст ліричних творів, в яких фабула (подієвість) найчастіше ослаблена, дається фрагментарно, тобто в силу асоціативності, швидкого перебігу вражень та почуттів, окреслюваних у творі, не встигає оформлюватися в завершену подію: “сюжет у творах чистої лірики… – це динаміка переживання, реалізованого в поетичному слові, яке ніяким іншим словом замінити не можна. Ліричний сюжет не піддається переказові, отже – фабула в ньому відсутня (точніше – знаходить “фрагментарний” вияв)…” . Навпаки, фабула драматичних творів, як правило, найчіткіше концентрується у своїй подієвості. Різниця між сюжетом і фабулою чи не найбільш яскраво постає у випадку зіставлення різних творів одного або кількох авторів з повністю ідентичними або схожими фабулами. Схожими за фабульною основою є, наприклад, твори М. Гоголя “Ревізор” та Г. Квітки-Основ’яненка “Приезжий из столицы, или Суматоха в уездном городе”, казка “Лимерівна” Марка Вовчка та драма “Лимерівна” Панаса Мирного, про які вже згадувалося (див. розділ “Фабула”), твори різних авторів різних епох, в основі яких лежить переказ історії життя популярних легендарних осіб – Прометея, Дон Жуана, Фауста і т. д. (так звані “мандрівні” фабули, які часто називають сюжетами), різні твори одного автора, наприклад Т. Шевченка, зокрема поема “Наймичка” і однойменна повість, а також повість “Варнак”, поема “Княжна” й повість “Княгиня”. В таких творах у підкреслено-загостреній формі знаходить свій вияв основна “…функція фабули: вона створює підставу для порівняння, тло сприйняття сюжету” . Вступаючи до твору як подія, що кладеться в його основу, в самому творі фабула існує у вигляді зовнішньої щодо художнього оформлення, стислої і концентрованої схеми основних подій, яка при всій своїй схожості в різних творах по-різному конкретизується й поширюється в їхніх сюжетах.
Визначаючи різницю між фабулою й сюжетом, І. Горський писав: “Фабула – це ланцюжок подій у їхньому зовнішньому зв’язку, основна послідовність того, шо відбулося. Інакше її називають сюжетним осердям, сюжетною схемою, сюжетною канвою і т. п. Вона легко піддається переказу, виявляючи тим самим свій зв’язок з явищами, що лежать на поверхні. <…> Сюжет є не що інше, як сукупність усіх зовнішніх і внутрішніх проявів, що вказують на стани та зміни, які відбуваються з людьми та речами. Якщо фабула є схемою сюжету, то сюжет є максимальною конкретизацією цієї схеми, але при цьому не простим її нарощуванням або поширенням. Проста розробка схеми, крім її деталізації та ускладнення, нічого не дає. Тим більше, сюжет відноситься до фабули приблизно так, як живий організм до свого скелета. Образи та картини роману оживають тільки на рівні сюжету, тобто тоді, коли вступає в силу закон взаємодії характерів з певними обставинами, коли характери одних стають умовою розкриття інших, і навпаки, і коли з’являється можливість не лише рівномірного, пропорційного змалювання зовнішніх факторів і внутрішніх станів, а й переважного зображення тих або інших” . Сюжет, таким чином, це вся жива послідовність дії, як зовнішньої (що знаходить концентрований вияв у подієвості), так і внутрішньої (пов’язаної з переживаннями, душевними станами зображуваних персонажів, і взагалі всім тим, що є передумовою для визрівання події), яка художньо конкретизує і образно збагачує фабулу, розгортає її в усій повноті, виявляючи при цьому певну авторську концепцію дійсності та людини*.
Фабула через те, що “фабульний подійний ряд організований, на відміну від сюжету, не за законами мистецтва, а за логікою життя”, що “фабула у її “чистому” вигляді – це і є “життя немовби саме по собі”, поза авторським опосередкуванням” завжди сприймається як хронологічна, причинно-часова послідовність подій, або, інакше кажучи, як “природна” послідовність подій, та – в якій вони були б розміщені в самому житті, якби відбувалися насправді.
* Відокремлена у вигляді подієвої схеми фабульна основа твору (яку часто називають також сюжетною схемою, а в XIX столітті називали “планом” подієвого перебігу, див., наприклад, класичне пушкінське: “Я думал уж о форме плана и как героя назову” (“Євгеній Онєгін”) може бути різною (більшою або меншою) мірою схематизована й абстрагована від свого змісту. Пор., наприклад, переказ фабульного змісту шевченківської “Тополі”, даний в розділі “Структура і елементи змістової організації літературно-художнього твору”, з тим, який дають Д. Чижевський: “обертання за допомогою чар дівчини в рослину” та Б. Лепкий: “туга за милим цю дівчину перетворює в тополю” . Пор. також з тим, як О. Білецький наводить два варіанти переказу фабульної основи пушкінської поеми “Кавказький бранець”: “черкешенка кохає російського полоненого”; у схематичному вигляді: “іноземка кохає полоненого” . В найбільшій мірі фабула абстрагується від конкретного сюжету тоді, коли всі наявні в ній події розкладаються і зводяться до найбільш узагальнених і схематично даних (без вказівки на місце, історичний час дії, соціальну незалежність дійової особи і т. д.) життєвих положень, що мають значення елементарних передумов, необхідних для розвитку дії. Ці елементи (елементарні життєві положення) звичайно називаютьмотивами: “в свою чергу будь-яка сюжетна схема… не монолітна; вона з легкістю може бути розподілена на ряд елементів, здатних існувати і в іншому зв’язку незалежно одне від одного. Ці елементи ми називаємо мотивами” . Термін “мотив” має два значення, на які у свій час вказав Б. Томашевський: “Тема неділимої частини твору називається мотивом. По суті – кожне речення має свіймотив. <…> термін мотив в історичній поетиці має інше значення – тематичної єдності, що зустрічається в різних творах, наприклад, “викрадення нареченої”, “помічники – звірі” і т. д.” . На такому рівні аналізу фабульні основи сюжетів різних творів будуть звичайно зв’язуватися рисами найбільшої типологічної спільності. Фабулу або сюжет твору при цьому розглядають як таку динамічну послідовність, в якій на один або кілька провідних мотивів нанизується і яким підпорядковується ряд побічних мотивів: “Сюжет звичайно (крім мініатюрних творів) складається з окремих мотивів або сполучений з ними. Це дрібніші елементи змісту твору. В “Тополі”, наприклад, маємо мотиви – “милий на чужині”, “сватання старого нелюба до дівчини”, “самотність дівчини”, “ворожба” тощо* . Звідси О. Веселовський визначав сюжет як “тему, в якій існують різні положення – мотиви” . Встановлення подібної типологічної близькості фабульної основи різних творів особливого значення набуває тоді, коли аналізується низка творів, об’єднаних певною стильовою системою (одного автора, одного жанру, одного типу композиційної побудови і т. п.). Яскравим прикладом такого роду аналізу може слугувати відома праця В. Проппа “Морфологія казки”, що виявляє і описує типологію фабульної побудови народної казки.
У такій своїй ролі вона може не відповідати фактичному, тобто сюжетному, порядку їх розміщення; говорячи словами Ю. Тинянова, фабула і сюжет можуть бути “ексцентричними по відношенню одне до одного” . Звідси можливе протиставлення сюжету та фабули за композиційною їх співвіднесеністю. Цей аспект їх співвідношення обгрунтував у свій час Б. Томашевський: “Фабулою називається сукупність подій, зв’язаних між собою, про які повідомляється у творі. <…> Фабулі протистоїть сюжет: ті ж події, але у їх викладі, у тому порядку, в якому вони повідомлені у творі, у тому зв’язку, в якому даються у творі повідомлення про них” . Класичним прикладом подібної розбіжності між фабулою та сюжетом твору є роман М. Лєрмонтова “Герой нашого часу”.
Проблема співвідношення сюжету й фабули має в сучасному літературознавстві й інші шляхи свого вирішення, відмінні від поданих тут тим, що, по-перше, частина науковців вважає недоцільним введення категорії фабули до системи літературознавчих понять, оскільки вона “не допомагає нашому аналізу, а лише ускладнює його” , по-друге, існує традиція, за якою те, що у прийнятій тут системі позначається як фабула, називається сюжетом, і навпаки, те, що тут визначається як сюжет, іменується фабулою.
Визначення сюжету
художні деталі в творі климко
Related posts:
- Сюжет Сюжет (фр. sujet – предмет, тема) – подія чи система подій з життя персонажів, їхніх вчинків у художньому творі, викладені письменником у просторі і часі, тобто художньо організована фабула. Сюжет твору містить не тільки ті...
- Що є основою і рушійною силою сюжету? Оскільки сюжет – це певна послідовність чергування подій і ситуацій, то, закономірно, в художньому творі має бути сила, яка надає йому динаміки, руху. Такою рушійною силою, основою сюжету є конфлікт – сутичка, суперечливість, протиставлення, розмежування...
- Як розмежувати сюжет і фабулу? Якщо сюжет – це авторське розташування зображуваних подій, то фабула – їх хронологічна, природна послідовність. Саме порівняння сюжету й фабули допомагає визначити задум письменника, особливості його втілення, своєрідність змалювання образів. Фабула – це та ланка,...
- Внутрішня організація сюжету РОЗДІЛ ІІІ. ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ 5. СТРУКТУРА І ЕЛЕМЕНТИ ВНУТРІШНЬОЇ ФОРМИ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ 5.2. Сюжет художнього твору 5.2.3. Внутрішня організація сюжету В основі внутрішньої організації сюжету як певної послідовності перебігу та розгортання дії лежить конфлікт (від...
- Яка роль необов’язкових елементів сюжету? Необов’язковими елементами сюжету є пролог та епілог. Наявність їх зумовлюється не законами побудови твору, а конкретними ідейно-художніми завданнями. Пролог – це вступна частина, в якій автор або розповідає дії, що передують основній колізії і мотивують...
- Фабула Фабула (від латин, fabula – байка, розповідь, переказ, казка, історія) – подія чи коло подій, змальованих в епічних, драматичних, ліро-епічних творах, на відміну від самого розгортання подій – сюжету твору. Подія – це одиниця фабули....
- ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ “ЛІТЕРАТУРА” Поняттям “література” користуються у двох значеннях. У вузькому розумінні цього слова літературою називається один з основних (на сучасному історичному етапі) видів мистецтва – мистецтво слова, тобто такий вид мистецтва, в якому матеріальним носієм образності є...
- ВИЗНАЧЕННЯ КОМПОЗИЦІЇ Композицією (лат. compositio – складання, поєднання) називається форма побудови художнього твору, яка знаходить свій вияв у смислозначущому співвідношенні окремо взятих його частин. Незважаючи на те, що питання, які стосуються побудови художнього твору, з давніх-давен були...
- ВИЗНАЧЕННЯ ХУДОЖНЬОГО ОБРАЗУ Термін “художній образ” використовується в мистецтвознавстві у двох основних значеннях. У широкому розумінні образом називають специфічну форму відображення та пізнання дійсності в мистецтві, на відміну від тих форм зображення, якими користуються, з одного боку, в...
- У чому специфіка сюжету ліричного твору? Читаючи ліричний твір, ми передусім чуємо голос автора, знайомимося з його внутрішнім, духовним світом. Отже, перед нами постають “події”, але не зовнішні, об’єктивні, а внутрішні, суб’єктивні. Такими “подіями” в ліриці є переживання, почуття, думки ліричного...
- МАРКО ВОВЧОК. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “МАКСИМ ТРИМАЧ”. РОМАНТИЧНІСТЬ ТВОРУ, ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО СЮЖЕТУ, ХАРАКТЕРОТВОРЕННЯ Тема. МАРКО ВОВЧОК. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “МАКСИМ ТРИМАЧ”. РОМАНТИЧНІСТЬ ТВОРУ, ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО СЮЖЕТУ, ХАРАКТЕРОТВОРЕННЯ 1. Події у творі відбуваються… А Напередодні Першої світової війни. Б Під час революції 1918 року. В Наприкінці XVII – початку...
- Визначення поняття “казка” Вище повідомляв, що багато учених обходилося без визначення поняття “казка”. Однак і такі, які це поняття визначали. Наукове розуміння терміна “казка” має власну досить цікаву історію, тоді ми зупинимося нижче, а поки наведемо два-три ухвали...
- Суперечки про запозичення сюжету комедії Гоголя “Ревізор” Ніхто не говорить про запозичення Гоголя у Вельтмана, а тим часом обстановка під час очікування генерал-губернатора надзвичайно нагадує ту, котра описана Гоголем на початку комедії В. Гиппиус писала: “Внутрішня порожнеча Хлестакова й пасивність його –...
- Особливість сюжету в романі “Айвенго” Від музейних експонатів – лицарської зброї та предметів побуту – віє таємницями, легендарними історіями про лицарську доблесть і честь і про вічну любов. Вальтер Скотт був не лише письменником, а й видатним краєзнавцем, дослідником історії...
- Скорочено – ВИЗНАЧЕННЯ ПОЕЗІЇ – БОРИС ПАСТЕРНАК 11 КЛАС БОРИС ПАСТЕРНАК ВИЗНАЧЕННЯ ПОЕЗІЇ Це – загуслий заливистий свист, Де – при березі лускіт льодинок, Це – умерзлий у темряву лист, Це – кількох солов’їв поєдинок. Це – солодкий притихлий горох, Це –...
- Структ-композ особливості роману Дон Кіхот. Специфіка розгорт сюжету. Хронотоп “великої дороги” 11. Структ-композ особливості роману ” Дон Кіхот “.Специфіка розгорт сюжету. Хронотоп “великої дороги” Розгорт. сюжету: В своем романе подсмеивается Сервантес также над претенциозным стилем рыцарских романов. Осмеивая рыцарский роман, он расчищал путь литературе содержательной, правдивой,...
- Особливість сюжету в романі Вальтера Скотта “Айвенго” Від музейних експонатів – лицарської зброї та предметів побуту – віє таємницями, легендарними історіями про лицарську доблесть і честь і про вічну любов. Вальтер Скотт був не лише письменником, а й видатним краєзнавцем, дослідником історії...
- Як правильно говорити: “сюжет і композиція” чи “сюжетно-композиційна єдність”? Сюжет і композиція в художньому творі органічно взаємопов’язані, взаємопроникні, але водночас якісно відрізняються. Сюжет – це розвиток, дії, а композиція – розташування і співвідношення частин твору. Тому правильно говорити “сюжетно-композиційна єдність”, а не “сюжет і...
- Програма у розробках: Визначення проблематики роману П. Зюскінда “Запахи” Розміщено від Tvіr в Понедельник 24 мая Однією з найважливіших проблем твору, на яких може зосередити увагу старшокласників учитель, є роль і місце визначної особистості в історії людства. Протягом розвитку цивілізації декому було, є і...
- Розкрийте особливості сюжету та композиції історичного роману В. Гюго “Собор Паризької Богоматері”, його філософсько-романтичний характер Розкрийте особливості сюжету та композиції історичного роману В. Гюго “Собор Паризької Богоматері”, його філософсько-романтичний характер. “Собор Паризької Богоматері” – один із кращих історичних романів XIX ст., написаний у романтичному стилі в 1830 р., а надрукований...
- ПОЕЗІЯ. ВИЗНАЧЕННЯ, СУТЬ, ПОХОДЖЕННЯ, ПРЕДМЕТ, ПРИЗНАЧЕННЯ І КОРИСТЬ ПОЕЗІЇ “Поезія, – як висловився про неї автор київської поетики 1696 – 1697 рр. “Rosa inter spinas”, – єдина мати й учителька ерудиції. Якщо ти досліджуєш її достоїнство, то відчуваєш священну красу, могутню не лише як...
- Дія акт драматичного твору Дія – акт драматичного твору (див.: ), перебіг подій у художньому творі, через які розкривається конфлікт, сюжетні колізії, риси характеру певного персонажа, дійової особи чи ліричного героя. Представники різних стилів по-різному ставляться до Д., особливо...
- Символічний сенс сюжету драми Е. Йонеско “Носороги” Драма Е. Йонеско “Носороги” – одна з найцікавіших п’єс не тільки свого часу. Написана 1959 року, вона відобразила суттєві особливості розвитку людського суспільства . Справді, у “Носорогах” розігрується драма самотності особистості, індивідуальної свідомості у зіткненні...
- Особливість сюжету у романі Вальтера Скотта “Айвенго” Від музейних експонатів – лицарської зброї та предметів побуту – віє темницями, легендарними історіями про лицарську доблесть і честь і про вічну ікібов. Вальтер Скотт був не лише письменником, а й видатним краєзнавцем, довідником історії...
- Твір – опис зовнішності людини на основі сюжету роману Уроки зарубіжної літератури 6 клас Урок 44 Тема: Твір – опис зовнішності людини на основі сюжету роману. Мета: пояснювати особливості портретної характеристики героїв; формувати вміння створювати власний текст на основі спостережень за авторськими засобами створення...
- Визначення й образи природи у творах Тургенєва Тургенєв в основному приходить до сумного висновку про її несумісність із “сучасним”, що марне волає до її материнської участі людиною. Однак ця загальна формула, як часто буває в більших художників, не покриває всіх взаємин тургеневского...
- Поезія “Визначення мистецтва” як вияв художньої філософії Б. Пастернака О. БЛОК, А. АХМАТОВА, Б. ПАСТЕРНАК – “СРІБНА ДОБА” РОСІЙСЬКОЇ ПОЕЗІЇ 11 клас “СРІБНА ДОБА” РОСІЙСЬКОЇ ПОЕЗІЇ О. БЛОК, А. АХМАТОВА, Б. ПАСТЕРНАК Поезія “Визначення мистецтва” як вияв художньої філософії Б. Пастернака Б. Пастернак – поет підкреслено нетрадиційний, відмінний від інших поетів, своїх сучасників, як за...
- Рух сюжету поеми “Василь Теркин” “Василь Теркин” уже далеко відстоїть від того самозабутнього злиття людей у колектив, яким відзначені багато довоєнних віршів Твардовского, – спільність тут здійснюється як єдність індивідуальностей. “Василь Теркин” являє собою вільну форму й у змісті природного...
- Алегорично-моральний зміст сюжету драми “Гостина старої дами” В есе “Проблеми театру” Фрідріх Дюрренматт стверджував, що найбільш вдалою формою для висвітлення конфліктів сучасності є трагікомедія. Гротескні перебільшення, балаганні жарти та несподівані парадокси властиві трагікомедії, дозволяють, на його думку, зобразити не лише справжню природу...
- Основа сюжету повісті “За ситуаціями” В основі сюжету повісті “За ситуаціями” лежить конфлікт талановитого митця з буржуазним суспільством, яке прирікає талант на загибель. В повісті в основному діють три персонажі. Вони утворюють своєрідний трикутник, в основу якого покладена не тільки...