Висока художня майстерність повісті “Кайдашева сім’я”

В історії української реалістичної літератури творчість І. Нечуя-Левицького займає визначне місце. Відомо, що широкий розвиток художньої прози є важливим етапом формування національного мистецтва слова. Повість “Кайдашева сім’я” стала одним з перших зразків реалістичного романного жанру з життя селянства другої половини XIX ст.

Письменник виводить цілий ряд виразних народних типів: старі Кайдаш і Кайдашиха, їхні сини – Карпо та Лаврін, невістки -Мотря та Мелашка. Зображуючи пореформене село, І.Нечуй-Левиць-кий наголошує на

думці про безкінечність взаємних роздратувань, ворожнечі між членами родини Кайдашів. Бо вони є наслідком впливу на селянство доби кріпацтва.

Саме ці часи спотворили духовний світ героїв твору, а хижацький капіталізм поглибив цей процес. Автор засуджує бездуховне життя персонажів, обмеженість їх світогляду, моральне каліцтво. Сімейні баталії ведуться через різноманітні дрібниці: мотовило, невчасно приготований обід, небажання поступитися через неправильне розуміння понять власної гідності, гордості.

Змальовуючи “хатню війну”, письменник вдається до гоголівського засобу, що створює гострий комічний

ефект. Цей засіб полягає у навмисному контрасті між “високим”, пафосним стилем, і жалюгідним змістом зображуваного.

Сміх читачів від описаних подій поєднується із почуттям гіркоти і суму. Це сміх крізь сльози. Бо селянство потрапило в безвихідь нового пореформеного лиха, борсається у лабетах обезземелення і різних утисків. І розв’язка родинної “війни” трагічна: Омелько з горя спився і загинув, Мотря виколола Кайдашисі око.

Сільські власті наказали Карпові “відірвати” хату, перенести її на свій город і відгородитись тином. Братів намагаються помирити волость і сільський піп, але все даремно.

За останньою редакцією, розв’язка твору звучить так: “Діло з грушею скінчилося несподівано. Груша всохла, і дві сім’ї помирились. В обох садибах настала мирнота й тиша”.

Однак цей варіант не є переконливим. Героїв твору помирити не можна було, бо коріння зла сягає глибоко в Грунт соціальних умов.

Образи повісті виписані автором з особливою ретельністю. Омелька змальовано з гумором, але його безрадісне життя й трагічна смерть залишають гнітюче враження. Маруся, добра за натурою жінка, морально вироджується. Лаврін та Мелашка з поетичних натур перетворилися в дріб’язкових, егоїстичних людей.

За силою і правдивістю художнього відтворення народних характерів “Кайдашева сім’я” займає одне з почесних місць у розвитку літератури.

І. Нечуй-Левицький – неперевершений майстер яскравих описів рідної природи, на тлі яких розгортаються події, докладних портретів персонажів, зображень звичаїв, обрядів. Таким чином, письменник у повісті “Кайдашева сім’я” виступив новатором, чудовим знавцем дійсності.

“За силою й правдивістю художнього відтворення народного побуту,- відзначала літературознавець Н. Крутікова,- “Кайдашева сім’я” займає почесне місце в колі відомих творів світової літератури про селянство”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)

Висока художня майстерність повісті “Кайдашева сім’я”


моя циганерия вірші
Висока художня майстерність повісті “Кайдашева сім’я”