Висока художня майстерність повісті “Кайдашева сім’я”
В історії української реалістичної літератури творчість І. Нечуя-Левицького займає визначне місце. Відомо, що широкий розвиток художньої прози є важливим етапом формування національного мистецтва слова. Повість “Кайдашева сім’я” стала одним з перших зразків реалістичного романного жанру з життя селянства другої половини XIX ст.
Письменник виводить цілий ряд виразних народних типів: старі Кайдаш і Кайдашиха, їхні сини – Карпо та Лаврін, невістки -Мотря та Мелашка. Зображуючи пореформене село, І.Нечуй-Левиць-кий наголошує на
Саме ці часи спотворили духовний світ героїв твору, а хижацький капіталізм поглибив цей процес. Автор засуджує бездуховне життя персонажів, обмеженість їх світогляду, моральне каліцтво. Сімейні баталії ведуться через різноманітні дрібниці: мотовило, невчасно приготований обід, небажання поступитися через неправильне розуміння понять власної гідності, гордості.
Змальовуючи “хатню війну”, письменник вдається до гоголівського засобу, що створює гострий комічний
Сміх читачів від описаних подій поєднується із почуттям гіркоти і суму. Це сміх крізь сльози. Бо селянство потрапило в безвихідь нового пореформеного лиха, борсається у лабетах обезземелення і різних утисків. І розв’язка родинної “війни” трагічна: Омелько з горя спився і загинув, Мотря виколола Кайдашисі око.
Сільські власті наказали Карпові “відірвати” хату, перенести її на свій город і відгородитись тином. Братів намагаються помирити волость і сільський піп, але все даремно.
За останньою редакцією, розв’язка твору звучить так: “Діло з грушею скінчилося несподівано. Груша всохла, і дві сім’ї помирились. В обох садибах настала мирнота й тиша”.
Однак цей варіант не є переконливим. Героїв твору помирити не можна було, бо коріння зла сягає глибоко в Грунт соціальних умов.
Образи повісті виписані автором з особливою ретельністю. Омелька змальовано з гумором, але його безрадісне життя й трагічна смерть залишають гнітюче враження. Маруся, добра за натурою жінка, морально вироджується. Лаврін та Мелашка з поетичних натур перетворилися в дріб’язкових, егоїстичних людей.
За силою і правдивістю художнього відтворення народних характерів “Кайдашева сім’я” займає одне з почесних місць у розвитку літератури.
І. Нечуй-Левицький – неперевершений майстер яскравих описів рідної природи, на тлі яких розгортаються події, докладних портретів персонажів, зображень звичаїв, обрядів. Таким чином, письменник у повісті “Кайдашева сім’я” виступив новатором, чудовим знавцем дійсності.
“За силою й правдивістю художнього відтворення народного побуту,- відзначала літературознавець Н. Крутікова,- “Кайдашева сім’я” займає почесне місце в колі відомих творів світової літератури про селянство”.
Висока художня майстерність повісті “Кайдашева сім’я”
моя циганерия вірші
Висока художня майстерність повісті “Кайдашева сім’я”