ВІРШОВАНА ЛІТЕРАТУРА
ВІРШОВАНА ЛІТЕРАТУРА. Випадкові елементи віршування спостерігаються в багатьох зразках паремій – прислів’ях, приказках, загадках, скоромовках, замовляннях, а також у “словах” та “плачах”; віршованими були ритуальні співи календарного циклу, співи до танців і трудових процесів, також і обрядові, епічні віршо-твори, зокрема поезія дружинна й корпоративна, яка з розвитком ставала професійною. Із прийняттям християнства елементи віршованої мови поширювалися через передмови, похвали, молитви й церковні гімни. Однак літературне,
Важливим фактором поширенім віршування є винахід книгодрукування, яке дало змогу розмножувати результати індивідуальної діяльності віршописання і, отже, робити їх загальнодоступними.
Наприкінці XVI – на початку XVII ст. паралельно співіснують дві системи віршування: 1) ізосилабічне, зорієнтоване на візантійський молитвословний вірш; найяскравіші зразки цього віршування – у творах Герасима Смотрицького, анонімній “Просфонимі” та у творах Кирила Транквіліона-Ставровецького, написаних не рівноскладовим віршем із парним римуванням; 2) силабічне віршування, яке набуло поширення в Україні не без впливу польської поезії; в його основі лежить принцип екстраполяції, тобто передбачуваності кількості складів у рядках, ритміки, римування, строфіки; одним із перших силабістів був Андрій Римша, автор “Хронології”. Водночас ці первістки віршованої літератури є й першими друкованими поезіями.
Згодом у граматиках і поетиках було викладено правила версифікації (Лаврентій Зизаній, Мелетій Смотрицький, поетики XVII – XVIII ст. – тут подавалися відомості про роди й види поезії, наводилися зразки різних жанрів, узяті з античної спадщини, здебільшого латинської).
Найпоширенішим розміром у поезії XVI – XVIII ст. був тринадцятискладник. Проте поети писали й іншими розмірами – 12-, 11-, 10-, 9-, 8-, 7-, 6- і 5-складниками.
Строфіка української поезії – дистих, катрен (сапфічна строфа, строфа із кільцевим і перехресним римуванням).
Українська поезія XVI – XVIII ст. характеризується тематичною різноманітністю, неабиякою образністю, формальною вишуканістю – вилив бароко позначився на поезії найбільшою мірою.
У центрі уваги більшості поетів XVI – XVIII ст. перебувають біблійні сюжети, мотиви й образи. Водночас їхні твори насичені античними образами, постатями світової і вітчизняної історії. У результаті поставали вірші, ляменти, панегірики, поеми, пройняті ренесансними ідеями, що зближувало вітчизняну літературу з загальноєвропейською.
Протягом двох століть в українській поезії сформувалася релігійно-філософська, геральдична, панегірична, історична, гумористична, батальна, інтимна, курйозна поезія. Перекладачі успішно справлялися з такими велетенськими творами, як “Звільнений Єрусалим” Торквато Тассо та ін. Набувають поширення пісні літературного походження, любовна медитація та лірика.
Ліг.: Українська поезія. Кінець XVI – початок XVII ст. К., 1978; Аполлонова лютня Київські поети XVII – XVIII ст. К., 1982; Антологія української поезії: У 6 т. К., 1984. Т. 1; Пісні Купідона. Любовна поезія на Україні
XVI – поч. XIX ст. К., 1984; Українська поезія XVI століття. К., 1987; Марсове поле. Книга перша. Героїчна поезія на Україні X – першої половини XVII ст. К., 1988; Українська поезія XVII століття (перша половина). К, 1988; Марсове поле. Книга друга. Героїчна поезія на Україні: Друга половина XVII – поч. XIX століть. К., 1989; Українська поезія. Середина XVII ст. / Упорядники В. І. Крекотень, М. М. Судима. К., 1992.
М. Судима
ВІРШОВАНА ЛІТЕРАТУРА
как гринев относился к пугачеву
Related posts:
- НОВОЛАТИНСЬКА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА НОВОЛАТИНСЬКА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА. Генеза новолатинської літератури в Україні пов’язана із західними культурними впливами і з переорієнтацією шкільництва на гуманістичну модель західноєвропейських навчальних закладів. Велику роль у цьому відіграв факт перебування українських земель у складі Речі...
- ПРОЗОВА – ВІРШОВАНА МОВА – РИМА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ ПРОЗОВА І ВІРШОВАНА МОВА. РИМА Художні твори можуть бути прозові (написані прозою) та віршовані (написані віршами, віршованою мовою). Наприклад: Прозова мова Хлопчик і дівчинка, жартуючи, Погнали ягнята до води....
- ДІАЛОГ ДІАЛОГ (від грецьк. – розмова, бесіда) – жанр давньої української поезії та прози XVI – XVIII ст. Інша назва – “розмова”, “розмисел”. Розрізняють такі типи діалогічних творів: 1) як різновид драми, побудованої на системі монологів...
- ХУДОЖНЄ МОВЛЕННЯ, ВІРШОВАНА МОВА, РИМА, СТРОФА Художнє мовлення , що є практичним втіленням Художньої мови, має два основні різновиди: поезію (вірш) і прозу. Під Поезією(з грецької – творчість) розуміють ритмічно організоване мовлення, постале на основі конкретно-історичної версифікаційної системи. Термін Вірш(з латинської...
- АНДРІЄВИЧ ДАВИД АНДРІЄВИЧ ДАВИД (рр. нар. і см. невід.) – давньоукраїнський поет першої половини XVII ст. Належав до Луцького братства. Був ченцем монастиря Василія Великого і, ймовірно, вчителем Луцької братської школи. 1628 р. видрукував у Луцьку “Лямент...
- Українська література епохи бароко: історичні умови, чільні представники, найвизначніші набутки Бароко – літературний і загально-мистецький напрям, що зародився в Італії та Іспанії в середині XVI століття, поширився на інші європейські країни, де існував упродовж ХVІ-ХVІІІ століть. Поетика літературного бароко поєднує різнорідні, протилежні елементи й форми....
- Віршована мова Віршована мова – ритмічно організоване мовлення, здійснене на основі конкретно-історичної версифікаційної (силабічної, силабо-тонічної, тонічної, коломийкової) системи, відмінне від прози. Найчастіше використовується в ліриці....
- ГОРКА ЛАВРЕНТІЙ ГОРКА ЛАВРЕНТІЙ (1671 р., м. Львів – 21.04.1737, м. Вятка, Росія) – драматург, теоретик поезії, церковний діяч. Народився в сім’ї козака. По закінченні Київської академії працював у ній викладачем. З 1713 р. – ігумен Видубицького...
- МИТУРА ОЛЕКСАНДР МИТУРА ОЛЕКСАНДР (кінець XVI – перша половина XVII ст.) – давньоукраїнський поет, видавець, культурний і освітній діяч. Належав до Києво-Печерського науково-літературного гуртка, який утворився на початку XVII ст. при Києво-Печерському монастирі. Тут довкола його архімандрита...
- ІСТОРІЯ РУСІВ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII СТ ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII СТ. ІСТОРІЯ РУСІВ “Історія русів” – літературно-публіцистична пам’ятка кінця XVIII – початку XIX ст. Авторство твору не встановлене. “Історія русів” – це розповідь про події, що відбувалися в Україні...
- ПОПОВИЧ-ГУЧЕНСЬКИЙ ПЕТРО ПОПОВИЧ-ГУЧЕНСЬКИЙ ПЕТРО (друга половина XVII ст.) – давньоукраїнський поет. Походив, очевидно, з с. Гучкова на Поділлі. Судячи з його віршів, можна напевне стверджувати, що був учителем у сільській школі. Один із майстрів так званого нищинського...
- Література українського романтизму УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу Література українського романтизму Романтизм – це художній напрям у літературі й мистецтві, який виник наприкінці XVIII ст. майже одночасно в країнах Західної Європи, а в Східній Європі розвинувся на...
- Гейне й українська література Давно помічено, що долі великих поетів в іншомовних літературах дуже не схожі між собою. Одні такі поети проходять осторонь певних літератур, істотно їх не зачепивши, а пієтет до них носить переважно умоглядний характер, бо створюється...
- СЛОМИНСЬКИЙ (СЛОНИМСЬКИЙ) ГЕДЕОН СЛОМИНСЬКИЙ (СЛОНИМСЬКИЙ) ГЕДЕОН (р. і м. нар. невід. – 1772 р., м. Київ) – церковний та освітній діяч. Навчався в Києво-Могилянській академії, де його вчителем був Симон Тодорський. У 1745 р. – професор поетики, а...
- ІВАН (Іоан) ІВАН (Іоан) – давньоукраїнський поет. З його біографії відомо тільки те, що був священиком поблизу Умані. Автор “Героїчних віршів про славні воєнні дії Запорізьких військ…” (1784), в яких уславлюється українське козацтво, його героїчні військові подвиги....
- Загальна характеристика – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII СТ ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII СТ. Загальна характеристика Розвиток українського письменства значною мірою залежав від історичних обставин. На середину XIV ст. більша частина українських земель увійшла до складу Литовського князівства та Польського королівства, а...
- ЛІТЕРАТУРА ПРОСВІТНИЦТВА ЛІТЕРАТУРА ПРОСВІТНИЦТВА Література епохи Просвітництва, її представники Просвітництво – це ідейний та інтелектуальний рух, що виник внаслідок боротьби буржуазії (або 3-го стану) з феодалізмом, абсолютизмом і духівництвом (церквою), це період з кінця XVII до кінця...
- ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА (від часів Київської Русі до XVIII ст.) ДАВНЯ українська література бере свій початок від часів давньоруської феодальної держави – Київської Русі. За вісім століть своєї історії пройшла кілька якісних етапів розвитку. Перший – становлення і розквіт літератури часів Київської Русі, або давньоруської...
- Твір на тему “Українська література” Українська література – визначна складова культури нашого народу. Поети, письменники, драматурги – втілювали своє світобачення, розкривали важливі проблеми людської особистості та життя взагалі. Традиції українського художнього слова беруть свій початок з часів Київської Русі, а...
- Паломницька література (Ходіння) Паломницька література (Ходіння) – своєрідні путівники, які містили найнеобхіднішу інформацію про “святі місця”, відомості про природні багатства. їх зміст формувався під впливом релігійних, апокрифічних легенд, доповнювався розповідями проповідників, монахів. П. л. розвивалася в українському письменстві...
- Література зрілого і пізнього Відродження. Поезія. Роман. Драма 20.Література зрілого і пізнього Відродження. Поезія. Роман. Драма Відбувається інтенсивний розвиток філософської думки, найвищим досягненням якої стала філософська система основоположника англійського матеріалізму Френсіса Бекона, швидко розвивається гуманістична література, збагачуючись різноманітним змістом та ідеями, новими жанрами...
- Лубкова література Лубкова література – дешеві масові літературні видання з ілюстраціями. Поширювалися в Україні (та Росії) з другої половини XVIII ст. Спочатку на лубках (липовому лубі), містили віршові та прозові ілюстровані тексти (адаптовані тексти рицарських романів про...
- Мадригал Мадригал (італ. madrigale – пісня рідною, материнською мовою, від лат. mater – мати ) – в епоху раннього Відродження – лірична пісня італійською мовою, на відміну від тих, які складалися латиною. Тексти для таких музичних...
- Куртуазна література Куртуазна література (фр. courtois – ввічливий, чемний) – світська, лицарська література європейського середньовіччя з мотивами культу дами (в ліриці) або пригод рицарів (епічні твори), почасти з елементами фантастичності. Одним із відомих представників К. л. вважається...
- КОЗАЦЬКІ ЛІТОПИСИ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII СТ ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII СТ. КОЗАЦЬКІ ЛІТОПИСИ Козацькі літописи – історичні й літературні пам’ятки, що розповідають про події в Україні XV-XVIII ст. Авторами літописів були світські особи, нерідко представники козацької старшини. Головною історичною...
- СЕДОВСЬКИЙ ЯКІВ СЕДОВСЬКИЙ ЯКІВ (рр. нар. і см. невід.) – давньоукраїнський письменник. Родом із Львівщини. Освіту здобув у Падуанському університеті. Автор панегіричного твору “Анатима тис тімис” (“Дарунок пошани”), виданого в Венеції 1641 р. Твір написано з нагоди...
- Нова українська література Нова українська література – українська література XIX ст., що базувалася на іманентній національній основі – народній мові. Започаткована виданням “Енеїди” І. Котляревського (1788), яка підсумовувала ідейно-естетичні пошуки давньої української літератури та виводила національне письменство на...
- ЛІТЕРАТУРА І ДІЙСНІСТЬ. ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО І ЛІТЕРАТУРА Українська література 6 клас КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА ЛІТЕРАТУРА І ДІЙСНІСТЬ. ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО І ЛІТЕРАТУРА Мистецтво слова якісно відрізняється від інших видів мистецтва – малярства, скульптури, музики та інших, передусім тим, що його матеріалом є художнє...
- У перші десятиліття XIX ст. найбільш плідно розвивалася повчальна література, зокрема жанр байки. Чому? Відомо, що кожен письменник, навіть якщо й працює в багатьох жанрах, завжди найактивніше виражає себе в якомусь одному. Тому й маємо означення “поет-лірик”, “пісняр”, “романсист”, “байкар”, “романіст”, “новеліст”, “повістяр”, “комедіограф” і т. д. Але якщо...
- Давня українська література (XIV – XVIII ст.) 9 клас ІІ. Старе українське письменство Давня українська література (XIV – XVIII ст.) Література XIV – XV ст. Період переписування давніх творів та укладання книг-зводів (“Літопис руський”, “Києво-Печерський патерик”, “Литовський літопис”, “Короткий київський літопис”, “Хождєнія...