Відповіді до теми: “Слово про поета. У глибинах гармонії душі Л. Костенко”

1. Чим визначальна творчість Ліни Костенко?

Ліна Костенко не тільки чесний, а й безстрашний, цікаво й напружено мис­лячий митець, який завжди йде углиб почуттів своїх героїв. Таке спокійне без­страшшя, твереза аначітичність притаманні людям, які мають твердий грунт під ногами, знають своє місце в житті! Є поети – законодавці літературних мод, які стають своєрідними каталізаторами для всіх. Є поети – суворі ревнителі націо – нальних традицій, є поети – духовні лідери для всієї культури. Мало кому щас­тить поєднати в собі ці риси.

Ліна

Костенко – етачон такого, абсолютно унікаїь – ного поєднання.

2. У чому виявились стилістичні спільності Ліни Костенко й “шістдесятників”?

До складу “шістдесятників” входили люди, об’єднані виключно громадян­ським самоусвідомленням у період так званого “державотворення” і “розбудови держави”. Одна з духовних предтеч “шістдесятників” Ліна Костенко відкрила для них визначальні ідейно-стилістичні напрямки. Саме її поезія народила і сформу­вала творчість і. Драча, М. Вінграновського й інших представників талановито­го покоління. Але на противагу “шістдесятникам”

Ліна Костенко не спокушалася самодостатніс­тю художніх експериментів.

Маючи з ними багато спільного в поетичній палітрі, вона поставала поетом стилістичної прозорої думки й класично виваженої форми, сміливо вигукуючи: “Жінки родили, як Роден”.

3. Яку роль відігравсшо у творчості Ліни Костенко історичне жіноцтво України? У Ліни Костенко історія – це жінка, змучена, катована, зневажена, але не роз­топтана, бо вона не загубила духу свого, гордості, гідності людської. Недаремно поетеса ототожнювала історичне минуле України з постаттю жінки-берегині.

Як свідчать джерела, в козацькі часи українські жінки-шляхтянки були рівноправни­ми з чоловіками, відчували себе незалежними особистостями. Жінка була членом церковних братств, служила у війську, вільно вибирала нареченого, сама розпо­ряджалася своїм майном, розривала шлюб. Особливим злочином вважалась зрада кохання.

Народ був певен, якщо людина непорядна в особистому житті, то вона ніколи не зможе прислужитися своїй землі-вітчизні: “Як хтось здатний зрадити близьку людину – зрадить і батьківщину”.

4. У чому виявилось історичне підгрунтя створення роману “Маруся Чурай” ? Дівчиною з легенди – українською Сафо – називають Марусю Чурай, автор­ку багатьох народних пісень – “Ой не ходи, Грицю…”, “Засвіт встали козачень­ки”, “В кінці греблі шумлять верби” тощо. Найчистіші криниці народ і до цього часу називає “Сльозою Чураївни”. За переказом, народна поетеса і співачка на­родилася в Полтаві у 1625 році. Її батько, Гордій Чурай, був спільником Павлю – ка у козацькому повстанні проти шляхетської Польщі , якого стратили у Варшаві в 1638 році.

Лишилася вдова Горпина з донькою Марусею, яка писала вірші. Образ Марусі Чурай ожив у багатьох літературних творах, зокрема в повісті

Кобилянської “В неділю рано зілля копала”.

5. Чому змушена була мовчати Ліна Костенко цьгу вічність – шістнадцять років? Сімдесяті роки для України – не просто застій і стагнація, а розгром, духов­на руїна. Всяке живе слово, яке не вкладалося в тісні рамки вузьколобого мис­лення примітивних критиків і сумнівних попіновувачів духовних багатств народу, безжально розтоптувалося. На Ліну Костенко впало покарання, яке могло стати ­ся хіба що в часи середньовічної інквізиції.

Шістнадцять років влада удавала, що такого поета просто не існує.

Книгу поезій “Зоряний інтеграл” , понівечену, але все-таки набрану, було наказано розсипати Така ж доля спіткала і збірку “Княжа гора” . Тіль­ки вряди-годи у газетах і журналах з’являлись невеликі добірки віршів Л. Кос тенко.

В останні роки застою чиновники змушені були дати дозвіл опублікувати нові твори Л. Костенко: збірку поезій “Над берегами вічної ріки” , історичний роман у віршах “Маруся Чурай” , книгу поезій “Неповторність” . За ці дві останні публікації поетеса була удостоєна високого звання лауреата Шев ченківської премії.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)

Відповіді до теми: “Слово про поета. У глибинах гармонії душі Л. Костенко”


неслухняний язичок
Відповіді до теми: “Слово про поета. У глибинах гармонії душі Л. Костенко”